Фронтальний фізичний експеримент. Лабораторні роботи, фізичний практикум. Домашні експериментальні роботи.

Фронтальний експеримент –– короткочасні самостійні досліди які проводяться як складова частина пояснення нового матеріалу.

Фронтальний експеримент (досліди, що виконуються учнями на уроці фронтально), в ході якого школярі, окрім нових знань, набувають умінь самостійно відтворювати поставлені вчителем досліди, збирати невеликі установки, знімати показання приладів і т.п. Основним джерелом знань, що набувають учні є спостереження; вчитель керує при цьому пізнавальним процесом. Діяльність учнів виражається в спостереженні і розповіді про спостережуване, відтворенні дослідів і значно менше — в слуханні і відповідях.

Лабораторні заняття. На лаб. заняттях учень самостійно відтворює і спостерігає явища, робить висновки. Це сприяє розвитку мислення, кмітливості, глибокому, міцному й свідомому засвоєнню знань.

Лаб. роботи з фізики для 7-8 класів здебільшого пов'язані з вимірюванням і користуванням приладами та інструментами. На лаб. заняттях учні набувають практичних умінь і навичок. При їх виконанні треба виховувати культуру праці, привчати учнів організовувати робоче місце, економно витрачати матеріали, планувати послідовність виконання окремих етапів роботи.

Вчитель заздалегідь повинен продумати, яке обладнання потрібне для всіх лабораторних робіт, і встигнути придбати або виготовити його до того, як воно знадобиться.

Інструкції до лаб. робіт є в підручниках. Але можна внести певні зміни. До окремих етапів роботи треба давати контрольно-попереджувальні запитання які мають велике пізнавальне і практичне значення. Вони сприяють виробленню навичок аналізувати свої дії, обґрунтовувати їх на основі відповідних знань. Підготовка учнів до проведення лаб. занять здійснюється як на попередніх уроках, так і безпосередньо перед виконанням роботи. Критерієм оцінки є процес виконання завдання, відповіді на контрольно-попереджувальні запитання, набуті практичні вміння і навички, культура праці, вміння користуватися вимірювальними приладами й інструментами.

Фізичний практикум є вищою формою організації лабораторно-практичних занять в порівнянні з фронтальними роботами. Його відрізняє перш за все велика самостійність учнів. Практикум проводиться після вивчення якого-небудь курсу або в кінці навчального року з метою повторення і поглиблення пройденого, розвитку самостійності і ініціативи учнів, їх умінь і навиків. Практикуми повинні доповнювати, а не дублювати фронтальний лаб. експеримент. Ключову роль в організації практикуму грає наявність необхідного обладнання.

Ефективність практикуму залежить від попередньої теоретичної і практичної підготовки учнів, здійснюваної протягом навчального року. Для забезпечення ефективного керівництва учбовою діяльністю школярів треба наперед скласти інструкції. Звичайно інструкція включає: 1) короткі відомості по теорії питання,; 2) перелік приладів і короткий опис тих з них, які невідомі учням; 3) опис ходу виконання роботи; 4) вказівки про порядок запису результатів вимірювань і спосіб обчислення погрішностей. Крім того, в інструкцію вводять контрольні питання і додаткові експериментальні завдання і вправи.

Безпосередньо перед виконанням практикуму потрібно провести з учнями ввідну бесіду про завдання практикуму, його зміст, організацію і графік виконання робіт, правила поведінки. Звіт про виконану роботу практикуму повинен мати схематичний малюнок, опис ходу дослідів, результати вимірювань, обробка даних експерименту. Основне завдання вчителя в процесі практикума – виховання в учнів самостійності, розвиток й закріплення практичних навиків.

Домашні досліди і спостереження надзвичайно важливі і корисні як доповнення до шкільного фізичного експерименту. Вони дозволяють розширити область зв'язку теорії з практикою, привчити учнів до самостійної дослідницької роботи, розвинути у них інтерес до фізики. Домашні досліди розвивають винахідливість, кмітливість.

Домашні досліди повинні складати певну систему, нерозривно пов'язану зі всіма ін. видами шкільного фізичного експерименту. Задаючи домашні досліди, слід чітко визначити мету і способи проведення дослідів, сформулювати питання, вказати форму звіту про його виконання.

Завдання для дослідів можна поділити на 2 групи залежно від їх навчальної мети. Перша — це досліди, які проводяться до розгляду відповідного матеріалу в школі. Другу групу дослідів становлять ті, які даються з метою закріплення вивченого матеріалу.

Домашні досліди і спостереження мають і виховне значення. Вони привчають до систематичної праці. Домашні досліди мають ту особливість, що не потребують великого розумового напруження і не перевантажують учнів, а, навпаки, організовують їх на доцільне використання свого дозвілля.

Білет №23