Обладнання кабінету фізики. Використання технічних засобів навчання на уроках фізики.

Специфіка фізичного кабінету полягає в тому, що він повинен одночасно служити добре обладнаними аудиторією для постановки фізичних демонстрацій, лабораторією для виконання фронтальних робіт, дослідів і практикуму, аудиторією і лабораторією для вивчення деяких розділів сучасної фізики, центром гурткової роботи по фізиці і техніці.

Кабінет фізики повинен мати в своєму розпорядженні систему технічних засобів навчання, в яку входять кінопроектор, діапроектори, графопроектор, епіпроектор, магнітофон, телевізор, засоби програмованого контролю знань.

У мінімальному варіанті кабінет фізики повинен складатися з двох суміжних кімнат: класу-лабораторії і препараторської.

Клас-лабораторія — головне приміщення кабінету фізики, саме в нім здійснюється процес навчання предмету. У класі ставлять в три ряди учнівські столи так, щоб між ними і між столами і стінами були проходи. В кінці середнього ряду розташовують стіл-підставку для проекторів. В кінці класу розміщують шафи для устаткування лабораторних робіт і дослідів. У передній частині класу на майданчику заввишки 15-25 см розташовують робоче місце вчителя. На подіумі симметрично подовжньої осі класу розміщують демонстраційний стіл, а поряд, дещо висунувши вперед і розвернувши під кутом до нього, - стіл вчителя..

Для проведення багатьох уроків з демонстраціями і застосуванням аудіовізуальних засобів необхідне або повне, або часткове затемнення класу. Тому пристрій для зашторювання вікон повинен складатися з двох незалежно керованих секцій. Устаткування для фронтальних лабораторних робіт, дослідів і спостережень в шафах класу-лабораторії повинно зберігатися в безпосередній близькості від робочих місць учнів, щоб можна було в короткий термін (~5 мін) видати і зібрати значне число комплектів приладів.

Устаткування фізичного кабінету повинне постійно поповнюватися, оновлюватися, відновлюватися і розвиватися, інакше навіть добре обладнаний кабінет з часом прийде в запустіння.

Важливим засобом активізації процесу навчання є використання технічних засобів навчання, в тому числі оптичної апаратури. Застосування тіньової, епіскопічної і діаскопічної проекцій дає змогу показати явища, які не можна спостерігати інакше.

Особливо велике значення має використання на уроках кінофільмів. Демонстрування допомагає вивчати цілий ряд фізичних явищ, показати застосування знань з фізики у техніці і має бути складовою органічною частиною уроку.

Застосування епідіаскопа допомагає значно розширити використання ілюстративного матеріалу при викладанні фізики. До кожного уроку можна підібрати потрібні ілюстрації з різних підручників, журналів. За допомогою епідіаскопа можна показувати фотографії вчених, про яких ідеться на даному уроці, передових людей, про чий досвід розповідав учитель, тощо.

Для навчальної мети випускаються набори діапозитивів і діафільмів. Є досліди, наприклад одержання магнітного спектра, які не можна продемонструвати за допомогою епідіаскопа. У цьому разі з успіхом можна застосувати тіньову проекцію.

На уроках доцільно використовувати і звукозапис. Для цього на магнітофонній плівці можна записати виступи вчених, які передаються по радіо, висловлення передовиків виробництва тощо. Під час уроку вчитель може використати ці записи, щоб підтвердити своє пояснення висловленнями видатних учених або, навпаки, щоб привернути увагу до певного питання і заслухати якесь повідомлення до початку пояснення.

Технічна іграшка в демонстраційному експерименті з фізики. Домашні досліди і спостереження учнів з фізики

Поряд із спостереженнями треба широко застосовувати завдання для домашніх дослідів, які більше сприяють розвитку самостійності, ніж фронтальний експеримент. В умовах класу експеримент організовує вчитель, а вдома – сам учень. Він повинен створити або вибрати умови для досліду, підібрати потрібні предмети домашнього вжитку, в окремих випадках виготовити прилад або деталі до нього. Це розвиває винахідливість, кмітливість.

Завдання для дослідів можна поділити на дві групи залежно від їх навчальної мети. Перша – це досліди, які проводяться до розгляду відповідного матеріалу в школі. Так, наприклад, перед вивченням тиску учням дається завдання дослідити результат дії на руку, якщо нести відро з водою, один раз обмотавши дужку тканиною, а другий раз не обмотуючи. Виконавши такий дослід, учні приходять у школу з переконанням, що та сама сила діє по-різному. Це підкреслює характерну ознаку тиску як величини, що характеризує результат дії сили.

Другу групу дослідів становлять ті, які даються з метою за кріплення вивченого матеріалу, а в багатьох випадках – передбачення результатів досліду. Так, учням дається завдання виконати дослід і пояснити його результати: «У каструлю з водою пустити плавати металеву коробочку з водою. Встановити, чи кипі­тиме вода в коробочці, якщо, нагріваючи каструлю, довести воду в ній до кипіння». Спочатку учні повинні дати обгрунтовану відповідь, а потім перевірити її на досліді. Це завдання потребує аналізу фізичних явищ.

Домашні досліди І спостереження мають І виховне значення. Вони привчають до систематичної праці. Візьмемо для прикладу завдання для спостереження за температурою грунту. Учень дістає завдання в певний час вимірювати температуру на певній глибині. Це вже накладає на нього певні обов'язки, впливає на розпорядок його дня, привчає виконувати регулярні доручення.

Домашні досліди мають ту особливість, що не потребують великого розумового напруження І не перевантажують учнів, а, навпаки, організовують їх на доцільне використання свого дозвілля. Звичайно, вони не повинні відбирати в учнів занадто багато часу. Такі завдання є. в підручниках, методичних посібниках. Завдання, яких немає в підручнику, учні записують в зошит.

Даючи домашнє завдання, треба вказати, які предмети домашнього вжитку, матеріали слід використати для досліду, чим їх можна замінити, яка послідовність виконання досліду чи спостереження. Слід також нагадати про правила безпеки (при роботі із струмом, киплячою смолою тощо).

6. Робота з книжкою. В практиці викладання фізики книжку здебільшого використовують під час закріплення. Але це неправильно. У процесі навчання необхідно озброїти учнів методикою самостійного набуття знань. Для цього можна застосувати такі прийоми:

а) Читання тексту з колективним аналізом прочитаного. На першому ступені навчання фізики можна використати прийом читання тексту параграфа по абзацах з розбором прочитаного, супроводженням відповідними дослідами. Це нагадує розповідь учителя, але з істотною відмінністю – текст підручника передається дослівно по частинах.

б) Самостійне вивчення нового матеріалу. Для цього учням дається нескладний текст, який не включає опису експерименту. Через певний час слід

Білет № 16