- •58. І мед допомога при ураженні сдор
- •1. Поняття про нс. Нс техногенного та природного характеру.
- •2. Нс соціально-політичного характеру.
- •3. Нс воєнного характеру.
- •4. Зона нс.
- •9. Аварія як подія техногенного характеру.
- •10. Катастрофа як подія з тяжкими наслідками.
- •11. Осн причини виникнення нс
- •12. Комплекс заходів захисту населення і територій від нс техногенного та природного характеру.
- •13. Комплекс заходів запобіганя виникнен нс.
- •14. Комплекс заходів ліквідації нс.
- •15. Зона можливого ураження.
- •16. Основні принципи захисту населення і територій від нс.
- •17. Права громадянина України у сфері захисту населення і територій від нс.
- •18. Інформування населення про небезпеку.
- •19. Оповіщення населення про небезпеку. Система оповіщення
- •21. Укриття людей в захисних спорудах. Фільтровентиля-ційні комплекти. Порядок входу у сховище в умовах радіаційно-заражен.
- •23. Евакуаційні заходи. Способи евакуації населення у заміську зону.
- •24. Послідовність загальної евакуації.
- •25. Послідовність часткової евакуації.
- •39. Прогнозування масштабів і наслідків аварії з викидом сдор.
- •26. Інженерний захист.
- •27. Медичний захист населення.
- •29. Радіаційний захист населення і територій.
- •30. Хімічний захист населення і територій.
- •33. Мета Єдиної держ системи органів виконавчої влади з питань нс.
- •34. Режими функціональної єдиної держ сис-ми.
- •38. Прогнозування масштабів і наслідків аварії на аес з викидом рад речовин у навк середов.
- •40. Оцінка радіаційної обстановки на об’єкті.
- •41. Оцінка хімічної обстановки на об’єкті.
- •43. Організація радіаційної розвідки та дозиметричного контролю на об’єкті.
- •45. Об’єктові формування, їх призначення.
- •28. Біологічний захист. Карантин. Обсервація.
- •46. Заходи підвищення стійкості об’єкту у нс.
- •47. Організація захисту персоналу об’єкту в сховищах
- •48. Аварійно-рятувальні та інші невідкладні роботи на об’єкті у нс. (рінр)
- •52. Фінансове забезпечення заходів захисту персоналу і територій об’єкта.
- •53. Сили територіального підпорядкування (району), що можуть надати допомогу об’єкту в умовах нс.
- •54. Сили Цивільного захисту України.
- •55. Формування Цивільного захисту об’єкта господарювання.
- •56. Завдання Цивільного захисту в Україні
- •57. Захист прожуктів харчування та води від зараження радіоакт речовинами. Дезактивація.
- •58. І мед допомога при ураженні сдор
- •59. Дії персоналу при аварії на хно
- •61. Дії населення при евакуації
- •60. Гідродинамічнонебезпечні об’єкти. Наслідки прориву дамб.
61. Дії населення при евакуації
Про початок евакуації оповіщається через підприємства, освітні заклади, домоуправління, міліцію.
Ідучи на ЗЕП, кожен повинен взяти всі докменти, білизну, одяг, запас продуктів на 2-3 дня.
Дітям дошкільного віку покласти в кишеню записку з фамілією, адресою проживання і роботи батьків.
Перед виходом з квартири виключити електроенергію, перекрити газ і воду, замкнути двері. Ключі здати представнику домоуправління. На ЗЕП люди проходять реєстрацію, гркпкються по вагонах або автомашинах автоколони і вивозяться. По прибуттю знову реєстрація, розподілення по населеним пунктам. Діти, старі і інваліди до пункту йдуть не пішки а їдуть місцевим транспортом.
----------------------------------------------------------
60. Гідродинамічнонебезпечні об’єкти. Наслідки прориву дамб.
Гідродинамічна аварія – надзвич подія, пов’язана з виходом з ладу гідротехнічної споруди і некерованим переміщенням водних мас. До осн гідротехнічних споруд відносять: греблі, водозабірні та водозбірні споруди.
Наслідки:
- ушкодження і руйнування гідровузлів та припинення виконання ними своїх функцій;
- ураження людей і руйнування споруд хвилею прориву;
- затоплення великих територій.
Гідродинамічні аварії викликають катастрофічні затоплення.
Нема електроенергії, можливість розносу інфекції.
----------------------------------------------------------
5.-8. НС за масштабом поширення: об’єктового, місцевого, регіонал, загальнодерж рівня.
Надзвичайні ситуації поділяють на об’єктові, місцеві, регіона-льні, загальнодержавні.
Об’єктові — потерпілих не більш як 20 осіб з них одна люди-на загинула; порушень умов життєдіяльності населення зазвичай немає; зона НС не виходить за межі об’єкта виробничого чи соці-ального призначення.
Місцеві — потерпілих від 20 до 50 людей, загиблих — 1—2 особи; порушені умови життєдіяльності для населення чисельні-стю від 100—300 осіб; матеріальний збиток становить близько 1 % зведеного місцевого бюджету; зона НС не виходить за межі населеного пункту.обсягом, що перевищує можливості окремого району.
Регіональні — потерпілих від 50 до 300 осіб, серед них загиб-лих 3—5 людей; порушені умови життєдіяльності 500—1000 лю-дей; матеріальний збиток становить 10 % зведеного річного бюджету; зона НС охоплює територію двох областей.
Загальнодержавні — потерпілих понад 300 людей, загиблих більше 5 осіб; порушені умови життєдіяльності 1000 осіб; мате-ріальний збиток становить понад 10 % зведеного річного бюдже-ту; зона НС охоплює більш як дві області.
Основною метою такої класифікації є визначення й розмежу-вання повноважень організацій і органів влади під час ліквідації наслідків НС.
-------------------------------------------------------------