12. Розгляд заявки на ік

Для одержання ІК клієнт звертається в банк із заявкою, що є по своїй суті певним клопотанням про отримання кредиту.

Таким чином, разом із заявкою клієнт повинен підсилити своє клопотання, надаючи ряд документів. Такі документи можна розподілити на:

• Основні документи (несуть безпосередню інформацію про позичальника, його інвестиційні наміри та результати від інвестиційної діяльності);

• Додаткові документи (передбачають можливість реалізації проекту, тобто, містять у собі додаткову інформацію про ІП (контракти з замовниками, інформацію про підрядників і субпідрядників, відомості про постачальників).

Документи, які доповнюють заявку на отримання кредиту розподіляють і за типами об’єктів кредитування (нових ІП. Будівництво додаткових виробничих об’єктів, випуск нової продукції).

13. Вивчення кредитоспр. Та фін стану позич. При ік

Платоспроможність та фінансовий стан позичальника оцінюється на основі показників які фіксуються у внутрішньому положенні банку «Про кредитування».Таке положення має нормативну основу у вигляді положення «Про порядок формування та використання резерву для відшкодування можливих втрат за кредитними операціями банку» №279 від 06.07.2000 р. За останньою редакцією від 30.01.2012р.

Критерії оцінки фінансового стану позичальника встановлюються кожним банком на основі основних та додаткових показників. Основні показники дозволяють визначити кількісно параметри кредитоспроможності. Основна мета додаткових показників – це посилення оцінки та аналізу позичальника.

Додаткові показники – це суб’єктивні показники. Банк має право самостійно встановлювати нормативні значення та відповідні бали для кожного показника.

Значення цих результатів залежить від вагомості показника серед інших показників. Таке значення визначається індивідуально для кожної групи позичальників. В залежності від кредитної політики банку, особливостей діяльності позичальника, становищу його на ринку. За результатами оцінки банк визначає клас позичальника.

Основні показники:

1. Платоспроможності

• коефіцієнт миттєвої ліквідності – характеризує те, як швидко короткострокові зобов’язання можуть бути погашені високоліквідними активами. К1= Ав/Зп

де Ав—високоліквідні активи; Зп—поточні зобов’язання.

• Коефіцієнт поточної ліквідності К2=Ал/Зп де Ал—ліквідні активи.

• Коефіцієнт загальної ліквідності К3=Ао/Зп де Ао—активи оборотні

2. Фінансова стійкість

• коефіцієнт маневреності власних коштів – характеризує ступінь мобільності використання власних коштів Км= (ВК-А)/ВК

де ВК—власний капітал, А—необоротні активи.

• Коефіцієнт незалежності – характеризує ступінь фінансового ризику Кн=Зк/ВК

де Зк—залучені кошти

3. Рентабельність позичальника

• рентабельність активів –відображає прибутковість активів. РА=Пч/А

де Пч—чистий прибуток

• рентабельність продаж РП=Пч/Оп де Оп—обсяг продаж

4. аналіз грошових потоків позичальника – здійснюється на основі співвідношення чистих надходжень на усі рахунки позичальника (у тому числі на рахунки відкриті в інших банках) до суми основного боргу за кредитною операцією та % за нею з урахуванням строку дії кредитної угоди а також з урахуванням зміни валютного курсу, якщо суб’єкти господарювання отримали кредит в іноземній валюті.

Суб’єктивні (додаткові) показники. До них належать:

1. ринкова позиція позичальника;

2. наявність держзамовлень та державна підтримка позичальника;

3. особливості управління та організаційної структури позичальника;

4. досвід роботи та ділова репутація керівників підприємства; ін. особливості позичальника.