44. Умови і порядок укладання шлюбу

Закон визначає реєстраційну форму шлюбу. Умовами укладання шлюбу є взаємна згода осіб, які вступають у шлюб, і досягнення ними шлюбного віку. Шлюбний вік для жінки встановлюється у сімнадцять, а для чоловіка – у вісімнадцять років. Цього віку вони мають досягти на день реєстрації шлюбу. Шлюбний вік може бути знижений тільки судом. За заявою особи, яка досягла чотирнадцяти років, їй може бути надане право на шлюб, якщо буде встановлено, що це відповідає її інтересам.

Перешкодою до укладення шлюбу є перебування однієї з осіб, яка бажає одружитися, в іншому нерозірваному шлюбі. Жінка та чоловік мають право на повторний шлюб лише після припинення попереднього шлюбу. У шлюбі між собою не можуть перебувати особи: які є родичами прямої лінії споріднення; рідні (повнорідні, неповнорідні) брат і сестра; двоюрідні брат та сестра, рідні тітка, дядько та племінник, племінниця.

За рішенням суду може бути надане право на шлюб між рідною дитиною усиновлювача та усиновленою ним дитиною, а також між дітьми, які були усиновлені ним. У шлюбі між собою не можуть бути усиновлювач та усиновлена ним дитина. Шлюб між усиновлювачем та усиновленою ним дитиною може бути зареєстровано лише в разі скасування усиновлення.

Особам, які бажають зареєструвати шлюб, надано право подавати заяву до будь-якого органу реєстрації актів цивільного стану на свій вибір. Заява про реєстрацію шлюбу подається жінкою і чоловіком особисто. При зверненні до органу реєстрації актів цивільного стану потрібно мати паспорт, щоб засвідчити особу і перенести необхідні дані до заяви. У разі коли жінка і (або) чоловік не можуть через поважні причини особисто подати заяву про реєстрацію шлюбу до державного органу реєстрації актів цивільного стану, таку заяву, нотаріально засвідчену, можуть подати їх представники. Повноваження представника мають бути нотаріально засвідчені. Орган державної реєстрації актів цивільного стану зобов’язаний ознайомити осіб, які подали заяву про реєстрацію шлюбу, з їхніми правами та обов’язками як майбутнього подружжя.

На загальних підставах шлюб реєструється через місяць від дня подання заяви про реєстрацію шлюбу. Але коли є поважні причини, керівник державного органу реєстрації актів цивільного стану дозволяє реєстрацію шлюбу раніше цього строку, а в разі вагітності нареченої, народження нею дитини, а також якщо є безпосередня загроза життю нареченої або нареченого, шлюб реєструється в день подання відповідної заяви.

Як правило, шлюб реєструється в приміщенні державного органу реєстрації актів цивільного стану. Можлива також реєстрація шлюбу в урочистій обстановці в іншому місці, для цього потрібна лише заява наречених. За заявою наречених реєстрація шлюбу може відбутися за місцем їх проживання, за місцем надання стаціонарної медичної допомоги або в іншому місці, якщо вони не можуть з поважних причин прибути до державного органу реєстрації актів цивільного стану. В деяких випадках законодавство закріплює звичаї національних меншин і народні традиції. Якщо наречена і (або) наречений є представником нацменшин і за їх звичаями прізвище має більше двох складових, то їм дозволяється з’єднувати більше двох прізвищ.

Закон надає особливого значення обізнаності осіб, які реєструють шлюб, про стан здоров'я кожного з них, і вони зобов'язані повідомити одна одну про ці обставини. Для цього держава забезпечує створення умов для медичного обстеження таких осіб. Приховання тяжкої хвороби, а також хвороби, небезпечної для іншого подружжя, їх нащадків, може бути підставою для визнання шлюбу недійсним.

Сімейний кодекс закріплює таке поняття, як заручини, і надає йому певний правовий наслідок. Зарученими вважаються особи, які подали заяву про реєстрацію шлюбу. Звичайно ж, заручини не створюють обов'язку вступу в шлюб, але за деяких обставин особа, яка відмовилася від шлюбу, зобов'язана відшкодувати іншій стороні затрати, понесені нею в зв'язку з приготуванням до реєстрації шлюбу та весілля. У разі відмови від шлюбу особи, яка одержала подарунок у зв’язку з майбутнім шлюбом, договір дарування за вимогою дарувальника може бути розірвано судом.

Шлюб, зареєстрований у відсутності нареченої і (або) нареченого, вважається неукладеним. Запис про такий шлюб у державному органі реєстрації актів цивільного стану анулюється за рішенням суду за заявою зацікавленої особи, а також за заявою прокурора.