- •Відповіді до питань, що виносяться на державний іспит з цсп
- •Поняття і предмет цивільного права
- •Поняття і склад (елементи ) цивільних правовідносин
- •Поняття та загальна характеристика цивільної правоздатності
- •Місце проживання фізичної особи
- •Поняття та види цивільної дієздатності
- •Визнання фізичної особи безвісно відсутньою чи оголошення померлою
- •Поняття та ознаки юридичної особи
- •Поняття і види об'єктів цивільних прав
- •Речі як об'єкти цивільних прав
- •Особисті немайнові блага як об'єкти цивільних прав
- •Поняття і види юридичних фактів в цивільному праві
- •Поняття та класифікація правочинів
- •Форма правочину та наслідки її недотримання
- •Поняття і види представництва
- •Доручення
- •Строки в цивільному праві
- •Поняття власності та права власності
- •Набуття та припинення права власності
- •Право спільної часткової (дольової) власності
- •Право спільної сумісної власності
- •Форми захисту права власності
- •Захист авторських і суміжних прав
- •Суб'єкти прав на винаходи, промислові зразки, корисні моделі
- •Право на знаки для товарів та послуг
- •Поняття та види зобов'язань
- •Умови виникнення зобов'язань
- •Забезпечення виконання зобов'язань
- •Неустойка (пеня, штраф)
- •Поняття договору. Види договорів
- •Укладання, зміна і припинення договорів (оферта, акцепт)
- •Умови тлумачення та виконання договору
- •Зміст договору купівлі-продажу
- •Договір поставки
- •Договір дарування
- •Договір довічного утримання
- •Договір перевезення
- •Договір найму (оренди)
- •Поняття і види спадкування
- •Спадкування за заповітом
- •Вимоги до заповіту.
- •Прийняття та оформлення спадщини
- •Розподіл спадкового майна
- •Поняття і значення шлюбу
- •Умови і порядок укладання шлюбу
- •Права та обов'язки чоловіка та дружини
- •Припинення шлюбу
- •Визнання шлюбу недійсним
- •Встановлення походження дитини
- •Особисті правовідносини батьків та дітей
- •Майнові правовідносини батьків та дітей.
Поняття та види зобов'язань
Норми, які регулюють зобов'язання, становлять один із найважливіших інститутів цивільного права – зобов'язальне право. Норми зобов'язального права є найбільш значною частиною цивільного законодавства. Система зобов'язального права складається із інститутів Загальної частини та інститутів Особливої частини. Загальна частина включає: поняття зобов'язання, сторони в зобов'язанні; виконання зобов'язання; забезпечення виконання зобов'язання; припинення зобов'язання; відповідальність за порушення зобов'язання. Особлива частина врегульовує конкретні види зобов'язань.
Як і будь-яке цивільне правовідношення, зобов'язання включає такі елементи: суб'єкти, об'єкти, зміст.
Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Суб'єктами в зобов'язанні виступають його учасники, яких законодавець називає кредитором і боржником. Кредитор – це особа, яка має право вимагати. Боржник –протилежна сторона зобов'язання – повинен вчиняти певні дії або утримуватися від них.
Об'єкти зобов'язань – це те, на що спрямовані права та обов'язки суб'єктів, тобто певні дії щодо речей, грошей, послуг.
Ці дії можуть полягати: 1) в передачі речі у власність чи користування; 2) виконанні певної роботи; 3) сплаті грошей (відшкодуванні збитків) та ін. Проте необхідно пам'ятати, що власне дії зобов'язаної особи є юридичним об'єктом зобов'язання, а речі, гроші, послуги – це матеріальні об'єкти зобов'язання.
Змістом зобов'язання є сукупність прав та обов'язків суб'єктів зобов'язання.
Класифікація зобов’язань. Залежно від особливостей змісту, специфіки об'єкта і підстав використання зобов'язання в цивільному праві розрізняють односторонні і взаємні види зобов'язань. Коли одній стороні зобов'язання належить право, а іншій – обов'язок, зобов'язання вважається одностороннім. Наприклад, такі зобов'язання характерні для договору дарування. Якщо кожна зі сторін набуває поруч з правами ще і певних обов'язків, то зобов'язання вважається взаємним (купівля-продаж, оренда, перевезення).
Залежно від ступеня визначеності предмета зобов'язання їх поділяють на однооб'єктні, альтернативні і факультативні. За однооб'єктним зобов'язанням кредитор має право вимагати від боржника виконання певної дії. Так, за договором купівлі-продажу будинку продавець повинен передати покупцеві саме будинок, а не якусь іншу річ чи виконати інші дії.
Альтернативне зобов'язання – це зобов'язання, змістом якого є право вимоги і відповідний йому обов'язок здійснити одну з кількох дій на вибір. Здійснення однієї із цих дій і становить виконання зобов'язання.
На відміну від альтернативних, факультативні зобов'язання – це зобов'язання, в силу яких боржник повинен виконати певну дію, але йому надається можливість замість цієї дії виконати іншу.
Регресні зобов'язання (право зворотної вимоги до винної особи) – це зобов'язання, в силу яких одна особа, що з вини боржника сплатила певну грошову суму третій особі (кредиторові), має право вимагати від боржника відшкодування цієї суми. Регресні зобов'язання виникають як наслідок виконання іншого зобов'язання.