- •Відповіді до питань, що виносяться на державний іспит з цсп
- •Поняття і предмет цивільного права
- •Поняття і склад (елементи ) цивільних правовідносин
- •Поняття та загальна характеристика цивільної правоздатності
- •Місце проживання фізичної особи
- •Поняття та види цивільної дієздатності
- •Визнання фізичної особи безвісно відсутньою чи оголошення померлою
- •Поняття та ознаки юридичної особи
- •Поняття і види об'єктів цивільних прав
- •Речі як об'єкти цивільних прав
- •Особисті немайнові блага як об'єкти цивільних прав
- •Поняття і види юридичних фактів в цивільному праві
- •Поняття та класифікація правочинів
- •Форма правочину та наслідки її недотримання
- •Поняття і види представництва
- •Доручення
- •Строки в цивільному праві
- •Поняття власності та права власності
- •Набуття та припинення права власності
- •Право спільної часткової (дольової) власності
- •Право спільної сумісної власності
- •Форми захисту права власності
- •Захист авторських і суміжних прав
- •Суб'єкти прав на винаходи, промислові зразки, корисні моделі
- •Право на знаки для товарів та послуг
- •Поняття та види зобов'язань
- •Умови виникнення зобов'язань
- •Забезпечення виконання зобов'язань
- •Неустойка (пеня, штраф)
- •Поняття договору. Види договорів
- •Укладання, зміна і припинення договорів (оферта, акцепт)
- •Умови тлумачення та виконання договору
- •Зміст договору купівлі-продажу
- •Договір поставки
- •Договір дарування
- •Договір довічного утримання
- •Договір перевезення
- •Договір найму (оренди)
- •Поняття і види спадкування
- •Спадкування за заповітом
- •Вимоги до заповіту.
- •Прийняття та оформлення спадщини
- •Розподіл спадкового майна
- •Поняття і значення шлюбу
- •Умови і порядок укладання шлюбу
- •Права та обов'язки чоловіка та дружини
- •Припинення шлюбу
- •Визнання шлюбу недійсним
- •Встановлення походження дитини
- •Особисті правовідносини батьків та дітей
- •Майнові правовідносини батьків та дітей.
Набуття та припинення права власності
Право власності набувається і припиняється на підставі певних юридичних фактів. Юридичні факти, з якими закон пов'язує виникнення права власності, називаються способами набуття права власності. В науці цивільного права підстави (способи) виникнення права власності ще з часів розквіту римського права прийнято поділяти на первинні та похідні.
Первинні – коли право власності на річ виникає вперше або незалежно від волі попередніх власників (створення речі або збирання плодів, безгосподарське майно, знахідка, бездоглядні тварини, скарб).
Похідні – коли право власності виникає на основі правочинів, здійснених між попередніми власниками і набувачем речі (договір купівлі-продажу, дарування, міни, ренти тощо).
Як згадувалось вище, право власності припиняється також на підставі певних юридичних фактів (відчуження власником свого майна, відмова власника від свого майна, звернення стягнення на майно за зобов'язаннями власника, знищення майна, реквізиція, конфіскація, ліквідація юридичної особи чи смерть власника, викуп пам'яток історії та культури або викуп майна з метою суспільної необхідності). Право власності може припинятися також фізичною чи юридичною загибеллю речі або майна. Фізична загибель речі настає при споживанні (продуктів харчування, сировини, матеріалу), викиданні. Юридична загибель має місце тоді, коли річ вилучається з цивільного обігу.
Право спільної часткової (дольової) власності
Майно може належати на праві власності не лише одній, а й кільком особам (суб'єктам права власності) одночасно.
Отже, право спільної власності – це право двох або більше осіб на один об'єкт.
Коли право спільної власності здійснюють кілька осіб, їх називають співвласниками.
Цивільний кодекс України розрізняє два види спільної власності: часткову і сумісну.
Право спільної часткової власності. Спільна власність вважається частковою, якщо договором або законом не передбачена спільна сумісна власність на майно. У спільній частковій власності кожному її учаснику належить право на визначену частку (1/2, 2/3, 3/5 і т. ін.) Це є підставою називати такий вид спільної власності спільною частковою. Кожному співвласнику належить частка у праві на спільне майно.
Специфіка часткової власності як особливого виду спільної власності така:
• по-перше, право кожного співвласника не обмежується якоюсь конкретною часткою спільної речі;
• по-друге, об'єктом цього права є річ;
• по-третє, права інших співвласників також поширюються на все майно в цілому, тобто ця власність є багатосуб'єктною;
• по-четверте, кожному співвласнику належить визначена частка у праві власності.
Суб'єктами права спільної часткової власності можуть бути фізичні та юридичні особи, а також держава або територіальна громада у будь-якому їх поєднанні. Частка у праві спільної часткової власності визначається з урахуванням вкладу в майно кожного зі співвласників, якщо інше не визначено домовленістю між ними чи не встановлено законом. Правовий режим спільної часткової власності визначається з урахуванням інтересів усіх її учасників.
Право спільної часткової власності здійснюють співвласники за їх згодою, а за відсутності згоди спір вирішується судом.