2. Підстави і строки подання до Верховного Суду України заяви про перегляд судових рішень господарських судів

Винятковість стадії перегляду судових рішень господарських судів Верховним Судом України пов’язана зі встановленням вичерпного переліку підстави для подання заяви про перегляд судових рішень господарських судів (ст. 111-16 ГПК України). Так, заява про перегляд судових рішень господарських судів може бути подана виключно на таких підставах:

1) неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах;

2) встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов’язань при вирішенні справи судом.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 111-16 ГПК України, підставою для подання заяви про перегляд судових рішень є неоднакове застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права. Отже, неоднакове застосування норм процесуального права не може бути підставою для подання заяви про перегляд судових рішень господарських судів.

Ухвалення різних за змістом судових рішень матиме місце в разі, коли суд (суди) касаційної інстанції у розгляді двох чи більше справ за подібних предмета і підстав позову, змісту позовних вимог та встановлених судом фактичних обставин і однакового матеріально-правового регулювання спірних правовідносин дійшов (дійшли) неоднакових правових висновків, покладених в основу цих судових рішень.

Прийняття касаційною інстанцією постанови про скасування судових рішень судів нижчих інстанцій з передачею справи на новий розгляд не означає остаточного вирішення спору зі справи, а тому відповідні постанови не можуть бути предметом перегляду в порядку, передбаченому розділом XII-2 ГПК України, і на них не може здійснюватися посилання на підтвердження підстави, встановленої п. 1 ч. 1 ст. 111-16 ГПК України.

Отже, суди повинні у своїй діяльності дотримуватися судової практики, однаково застосовуючи норми права при розгляді аналогічних справ (спорів). Верховний Суд України як найвищий судовий орган відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» забезпечує однакове застосування законодавства усіма судами загальної юрисдикції. Саме перегляд справ за підставами неоднакового застосування судом (судами) однієї й тієї самої норми права або положення закону (іншого нормативно-правового акта) забезпечує реалізацію цього повноваження Верховного Суду України шляхом можливості додаткової перевірки судових актів

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 111-16 ГПК України, підставою для подання заяви про перегляд судових рішень є встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов’язань при вирішенні справи судом.

Так, міжнародними судовими установами, юрисдикція яких визнана Україною, є Європейський Суд з прав людини, Міжнародний суд ООН, Економічний суд СНД.

Право на звернення до Європейського Суду з прав людини може бути реалізовано особою за певних обставин. Конвенцією встановлена певна процедура звернення (обов’язкові вимоги до позивача, відповідача, строку подання, форми та змісту скарги, умов використання всіх національних засобів захисту). Подання скарги до Європейського Суду з прав людини не вимагає оплати судових витрат. Водночас треба зауважити, що Європейський Суд з прав людини не є апеляційною або касаційною інстанцією для судів України та не має повноважень скасовувати їх рішення. Європейський Суд з прав людини ухвалює рішення, у яких визнає факт порушення прав заявника або встанов¬лює, що порушення прав не мало місця.

Щодо Міжнародного суду ООН та Економічного суду СНД, то підвідомчість цих міжнародних судових установ обмежується розглядом спорів між державами як суб’єктами міжнародного публічного права.

Вказана підстава оскарження зумовлена тим, що законність як один з основних принципів судочинства передбачає: якщо міжнародним договором, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, встановлені інші правила, ніж встановлені законом України, то застосовуються правила міжнародного договору. Водночас за цих підстав забезпечується право особи на виконання на території України рішень міжнародної судової установи.

Ст. 111-17 ГПК України визначає строк подання заяви про перегляд судових рішень господарських судів. Так, відповідно до ч. 1 ст. 111-17 ГПК України, заява про перегляд судових рішень господарських судів подається протягом трьох місяців з дня ухвалення:

1) судового рішення, стосовно якого подано заяву про перегляд судових рішень господарського суду. При цьому законом не встановлено будь-яких обмежень щодо моменту прийняття судового рішення, на яке у відповідній заяві може бути здійснено посилання на підтвердження підстави, п. 1 ч. 1 ст. 111-16 ГПК України (неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах). У зв’язку з цим зазначеним судовим рішенням може бути й таке судове рішення суду касаційної інстанції, яке ухвалене до набрання чинності Законом України «Про судоустрій і статус суддів» за правилами, встановленими для перегляду судових рішень у касаційному порядку, і не скасоване Верховним Судом України; водночас до відповідних судових рішень не належать судові рішення Верховного Суду України в господарських та адміністративних справах;

2) судового рішення, на яке здійснюється посилання на підтвердження підстави, встановленої п. 1 ч. 1 ст. 111-16 ГПК України (неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах), якщо воно ухвалене пізніше, але не пізніше одного року з дня ухвалення судового рішення, про перегляд якого подається заява.

За змістом відповідної норми судовим рішенням, про перегляд якого подається заява, може бути й не скасоване Верховним Судом України судове рішення Вищого господарського суду України, ухвалене до набрання чинності Законом України «Про судоустрій і статус суддів», але не раніше ніж за рік до ухвалення судового рішення, на яке здійснюється відповідне посилання. Недодержання умови щодо зазначеного річного строку є підставою для відмови у допуску справи до провадження.

Заява про перегляд судових рішень на підставах, передбачених п. 2 ч. 1 ст. 111-16 ГПК України (встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов’язань при вирішенні справи судом), може бути подана не пізніше одного місяця з дня, коли особі, на користь якої постановлено рішення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, стало відомо про набуття цим рішенням статусу остаточного.

У разі пропущення вказаних строків з причин, визнаних поважними, суд за клопотанням особи, яка подала заяву про перегляд судового рішення, може поновити цей строк. Поновлення цих строків з ініціативи суду законом не передбачено. Тому заява про перегляд судового рішення залишається без розгляду, якщо особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, а також якщо в поновленні строку відмовлено. Питання про поновлення строку для подання заяви про перегляд судового рішення або про залишення заяви без розгляду вирішується судом без виклику осіб, які беруть участь у справі. Про поновлення строку постановлюється відповідна ухвала, зміст якої може бути викладено в ухвалі, постановленій про допуск справи до провадження. Що стосується річного строку з дня ухвалення судового рішення, про який мова йшла вище, то він не носить процесуального характеру, а має присічний характер і тому поновленню не підлягає. Вказаний строк обчислюється з дня ухвалення судового рішення судом касаційної інстанції.