11

1. Поняття нововиявлених обставин і підстави перегляду судових рішень

Перегляд прийнятого судового рішення за нововиявленими обставинами є окремою процесуальною формою судового процесу, в якому за заявою сторони, прокурора, третьої особи і за наявності певних обставин, які мають важливе значення для справи, але не могли бути відомі заявнику на момент розгляду спору, господарський суд може переглянути прийняте ним судове рішення, яке набрало законної сили.

Ч. 2 ст. 112 ГПК України визначає вичерпний перелік підстав для перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами. До їх числа відносяться:

1) істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи;

2) встановлені вироком суду, що набрав законної сили, завідомо неправильний висновок експерта, завідомо неправильний переклад, фальшивість документів або речових доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного або необґрунтованого рішення;

3) встановлення вироком суду, що набрав законної сили, вини судді у вчиненні злочину, внаслідок якого було ухвалено незаконне або необґрунтоване рішення;

4) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення рішення чи постановлення ухвали, що підлягають перегляду;

5) встановлена Конституційним Судом України неконституційність закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконане.

Таким чином, до нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору або розгляду справи про банкрутство.

Необхідними ознаками існування нововиявлених обставин є одночасна наявність таких трьох умов:

1) їх існування на час розгляду справи;

2) ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи;

3) істотність даних обставин для розгляду справи (тобто коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте).

Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення. Ці обставини мають бути належним чином засвідчені, тобто підтверджені належними і допустимими доказами.

Таким чином, нововиявлені обставини є юридичним фактом, який має наступні ознаки:

1) передбачений нормами права та зумовлює виникнення, зміну або припинення правовідносин;

2) має істотне значення для правильного вирішення конкретної справи. При цьому, якщо б нововиявлена обставина була відома суду при винесенні ним судового рішення, то вона обов’язково вплинуло б на висновок суду;

3) вже існував у момент звернення заявника до господарського суду і під час розгляду справи господарським судом, але існування його стало відоме лише після прийняття відповідного судового рішення;

4) не був і не міг бути відомим ні особі, що згодом заявила про це, ні господарському суду, який розглянув справу.

Днем встановлення нововиявлених обставин, про які йдеться в п. 1 ч. 2 ст. 112 ГПК України (наявність істотних для справи обставин, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи), потрібно вважати день, коли вони стали або повинні були стати відомими заявнику. Що стосується обставин, зазначених у п. п. 2 – 5 ч. 2 ст. 112 ГПК України, то день їх встановлення визначається у відповідності до приписів п. п. 2 – 4 ч. 2 ст. 113 ГПК України (відповідно таким днем є день набрання законної сили вироком у кримінальній справі щодо експерта, перекладача, судді тощо; день набрання законної сили судовим рішенням, яким скасовано судове рішення, що стало підставою для ухвалення рішення чи постановлення ухвали, які підлягають перегляду; день ухвалення Конституційним Судом України рішення про неконституційність закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого судом при вирішенні справи).

Не може вважатися нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже оцінювалися господарським судом у процесі розгляду справи.

Необхідно чітко розрізняти поняття нововиявленої обставини (як факту) і нового доказу (як підтвердження факту). Так, не можуть вважатися такими обставинами подані учасником судового процесу листи, накладні, розрахунки, акти тощо, які за своєю правовою природою є саме новими доказами.

Не можуть вважатися нововиявленими обставини, що встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами чи прокурором. У разі подання таких доказів у процесі перегляду судового рішення за правилами розділу XIII ГПК України господарський суд має винести ухвалу про залишення судового рішення без зміни. У той же час заінтересована сторона не позбавлена права оскаржити судове рішення в апеляційному порядку з дотриманням вимог ГПК України, зокрема, ст. 101 ГПК України, яка визначає межі перегляду справи в апеляційній інстанції.

Також не можуть визнаватися нововиявленими обставини, на які посилався учасник судового процесу в своїх поясненнях в суді будь-якої з інстанцій, або які могли бути встановлені судом у разі виконання вимог процесуального закону, зокрема, ст. 38 ГПК України, яка визначає порядок витребування доказів господарським судом.

Скасування чи зміна нормативного акта, на якому ґрунтувалося судове рішення, може вважатися нововиявленою обставиною (у розумінні п. 1 ч. 2 ст. 112 ГПК України) лише за умови, якщо в акті, яким скасовано чи змінено попередній, зазначено про надання йому зворотної сили. Не може вважатися нововиявленою обставиною висновок Конституційного Суду України про офіційне тлумачення положень Конституції України та законів України.

Виникнення нових або зміна обставин після вирішення спору або розгляду справи про банкрутство не можуть бути підставою для зміни або скасування судового рішення за правилами розділу XIIІ ГПК України. У з’ясуванні ж наявності підстав для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами згідно з п .п. 2 – 5 ч. 2 ст. 112 ГПК України має значення тільки сам факт встановлення відповідних обставин після вирішення спору або розгляду справи про банкрутство.

Як свідчить судова практика, нововиявленими обставинами помилково намагалися представити роз’яснення, надані державними органами, нові докази у справі або юридичну оцінку тих чи інших подій, яка мала місце в рішенні іншого суду, тлумачення законодавства Конституційним Судом України.

Наприклад, у конфлікті між ТОВ «Сторм» та компанією «Теленор Мобайл Комюнікейшнз» про визнання недійсними положень статуту ЗАТ «Київстар Джі.Ес.Ем.» вимагалося визнати такими, що не відповідають Закону України «Про господарські товариства» положення статуту про представництво акціонерів у наглядовій раді акціонерного товариства, враховуючи його невідповідність законодавству. Вищий господарський суд України позов задовольнив. Через деякий час було подано заяву про перегляд за нововиявленими обставинами, до яких скаржник відніс рішення Печерського районного суду про наявність факту представницьких відносин між акціонерами та членами наглядової ради товариства. При цьому рішення Печерського районного суду було винесено після розгляду справи Вищим господарським судом України, але воно встановлювало факт відносин, що мав місце до розгляду справи у порядку господарського судочинства (постанова Вищого господарського суду України від 27.06.2006 р., справа № 46/501).

В іншому випадку у справі за позовом компанії «Альфа» до ТОВ «Мекасор» та Житомирського міськвиконкому про визнання недійсними рішення загальних зборів про зміну складу учасників, затвердження нової редакції статуту та скасування його реєстрації, позов Вищий господарський суд України задовольнив, ураховуючи, що зміна складу учасників мала місце внаслідок відчуження учасником своєї частки до повного її внесення. Згодом за заявою Житомирського міськвиконкому рішення переглядалося за нововиявленими обставинами: рішенням суду загальної юрисдикції, в якому встановлювався факт внесення вкладу учасником до його відступлення повністю. Сторонами спору у суді загальної юрисдикції були ТОВ «Мекасор» та інший його учасник – фізична особа Л. Звісно, що про розгляд такої справи Житомирський міськвиконком не повинен був знати, а тому мав можливість заявити про таку обставину як нововиявлену. Заяву було задоволено (постанова Вищого господарського суду України від 02.11.2004 р., справа № Н8/45).

Також до нововиявлених обставин у справі, предметом дослідження якої було питання законності приватизації АТ «Миколаївський глиноземний завод», віднесли довідку, отриману на запит однієї зі сторін від Антимонопольного комітету України. Довідка вказувала на відсутність дозволу Антимонопольного комітету України на створення орендного підприємства «МГЗ». Документ було отримано вже після розгляду справи Вищим господарським судом України, та її було прийнято як належну з огляду на те, що право отримувати інформацію у підприємств з’явилося лише з прийняттям Господарського кодексу України, а викладені в довідці обставини раніше не були відомі заявнику (постанова Вищого господарського суду України від 14.06.2006 р., справа № 28/8-5/38-43/400).