36. Економічні погляди революційної та радикальної демократії.

Історичні умови виникнення: 1) розорення значної частини селян у ре­зультаті реформи; 2) існування селян на межі виживання; 3) поширення повс­тань, революційних ідей; 4) необхідність вираження інтересів збіднілих селян.

І.Фесенко (1846-1882рр.). Революціонер-семидесятник. Ідеї:

1) скасування кріпацького права, самодержавства революційним шляхом;

2) вважав, що селянство не революційною силою, бо у нього немає комуністични інсти­нктів;

3) головними революціонерами мають бути члени раціоналістичних сект.

С.Подолинський (1850-1891 рр.)- дуже хворів половину свого життя. Активний діяч Київської "Громади". Він виступав за селянську революцію. Головний твір: "Праця людини і її відношення до розподілу енергії". Ідеї:

1) вважав культурно-просвітницьку діяльність підготовчим етапом до ре­волюційної боротьби. Для неї необхідна соціал-демократична партія та селянство;

2) констатує наявність капіталістичних відносин в Україні та виділяє їх стадії: ремесло, мануфактура, великий фабрич­ний здобуток;

3) намагається пояснити трудящим суть капіталістичної експлуа­тації за К.Марксом;

4) на перехресті природничих і соц наук сформулю­вав закон Подолинського: "людська праця має властивість нагромаджувати со­нячну енергію на поверхні землі" і може бути реалізований тільки при соціалізмі;

5) найсприятливіший спосіб виробництва -соціалізм, бо нагромаджена працею енергія слугує усьому народу, а не окремим особам /це положення визнано Ф.Енгельсом/.

М.Драгоманов (1841-1895рр.). Соціально-політичний діяч. Основні ідеї: '

1) викриває антинародну суть самодержавства;

2) виступає за об'єднання Укра­їнських земель та слов'янських народів на демократичних засадах, аби перемогти самодержавство;

3) вважав, що реформа 1861 р. слугує інтересам поміщиків, капіталістів, само­державства, бо у селян відібрали землю, яка у них була, а до феодальних форм експлуатації додалися капіталістичні:

4) зазначив, що капіталістичний розвиток сприяє технічному прогресу;

5) виділив негативи капіталізму - кризи, безробіт­тя, важке становище робітників;

6) майбутнє України пов'язує з ліквідацією приватної власності, розбудовою "громадівства" /спосіб вир-ва, у якому фабрики, заводи, продукти праці належать робітничим громадам, а земля і сіль­ськогосподарські продукти - сільським громадам/;

7) пропонує перехід до "громадівства" еволюційним шляхом реформ. Завдання - завоювання політич­ної свободи.

37. Розвиток ідеї народників.

Ліберально-народницький напрям сусно-екон думки виникає в Україні вже в 70-ті рр. Його представники були зв'язані з революц народництвом, співчували йому, проте не ставили пи-тання про селянську революцію. Критикуючи кап-зм, лібе­ральні народники протиставляли йому дрібне В селян і ремісників. Великого значення у зміцненні дрібнотоварного В вони надавали різним формам кооперації. Ліберальні народники виражали специфічні інтереси дрібної буржуазії й селянства, які тільки виходили з кріпацьких тортур.

П.Чубинський (1839-1884рр.). Укр етнограф, фольклорист. Ос­новні ідеї друкував у газетах і журналах:

1) дослідження реального стану СГ /40% доходів селянина йдуть на податки, збори, повиннос­ті, а 60% - це акциз на горілку/;

2) ідея організацій ощадно-позичкових товариств: пропонував надавати селянину кредит через ці то­вариства,

3) пропонує: *поглибити селянські реформи; *надавати селянам кредити (на землю, техніку); *знищити перешкоди для вільного переміщення роб сили (видати паспорти), *фінан­сувати кустарні промисли.

П. Червінський (1849 - 1931) намагався обгрунтувати самобутній характер економічного розвитку Росії і України, опираючись на поєднання теорій марксизму і німецької «історичної школи» в політичній економії. Ідеї:

І) перший серед народників використав деякі поло­ження марксистського історичного матеріалізму і виділив 4 типи господарств: патріархальне, рабське, кріпосне, товарне ;

2) Три перших типи він об'єднав під назвою «особисте натуральне господарство» в якому продукт не виходить за його межі (тобто натуральне госп-во), протисталяючи йому «товарне господарство», останньому властива протилежність інтересів продавців і покупців товарів і робочої сили.

3) економіку України та Росії вважає перехідною від натурального до товарного вир-ва;

4) пропонував поєднати особисте господарство з тех­нічними удосконаленнями.

5) неможливість розвитку крупного вир-ва й капіталізму пояснює натуральністю господарства, общинною власністю, відсу­тністю пролетаріату;

6) В поєднанні «корінних основ» російського господарського ладу із «здоровою основою європейської цивілізації» П. Червінський вбачав найвигідніший господарський устрій і своєрідність вітчизняного шляху економічного розвитку.

М.Кожан (1898-1956рр.). Учасник революційного руху на Західній Україні. Основні ідеї:

1) рекомендував запроваджувати машинно-асоціативні форми /землеробська община на артільних засадах користується фабрикою або заводом/;

2) пропонував використовувати селянську працю взимку у промисло­вості /на кустарних промислах, мануфактурах, машинних асоціаціях/.