Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
31-622.doc
Скачиваний:
8
Добавлен:
12.09.2019
Размер:
820.22 Кб
Скачать

31. Основні тенденції розвитку світової економіки у другій половині ХІХ – на початку ХХ ст.

32. Нова історична школа Німеччини.

33. Порівняльна характеристика шкіл мікроекономічного аналізу (австрійська, американська, кембріджська, математична).

34. Економічний розвиток України на рубежі ХІХ‑ХХ ст.

35. Дворянсько-ліберальна та ліберальна буржуазна думка.

36. Економічні погляди революційної та радикальної демократії.

37. Розвиток ідеї народників.

38. Розвиток політичної економії в Україні.

39. Відображення марксизму в працях українських економістів.

40. Соціальний напрямок в економічній думці України.

41. Розвиток економічної думки в Галичині.

42. Економічні наслідки першої світової війни. Світова економічна криза 1929‑1933 рр.

43. Економічні наслідки другої світової війни.

44. Еволюція неокласичної теорії на початку ХХ ст.

45. Зародження інституціонально-соціального напряму.

46. Виникнення кейнсіанської теорії.

47. Економічний розвиток європейських країн у другій половині ХХ ст.

48. Загальна характеристика ідей неолібералізму.

49. Неокласичний синтез.

50. Посткейнсіанство.

51. Післявоєнний інституціоналізм.

52. Глобалізація економічних процесів і формування нової економіки.

53. Концепції неокласичного відродження.

54. Нове кейнсіанство.

55. Неоінституціоналізм.

56. Неомарксизм.

57. Господарство УРСР у 20 р. ХХ ст.

58. Економічний розвиток України в 30‑50 рр. ХХ ст.

59. Господарство України другої половини ХХ ст.

60. Загальна характеристика радянської економічної думки.

61. Напрями ринкової трансформації в Україні.

62. Сучасна економічна думка України.

31. Основні тенденції розвитку світової економіки у другій пол хіх – на початку хх ст.

Велика Британія. Розвиток досягався за рахунок захоплення величезних територій у Африці протягом 20-ти років у останній третині 19 ст.

Територія англійських колоній була у сто разів більше території самої Англії. Колонії забезпечували Англії величезні переваги перед іншими країнами: 2/3 споживаних сільськогосподарських продуктів поступало. Одночасно загальмувалося зростання внутрішньої англійської економіки: фермери не могли витримати конкуренції і розорялися. Напередодні першої світової війни тільки 8% населення Англії займалося сільським господарством, яке збереглося тільки приміським.

Англія стала найбагатшою країною світу. Фунт стерлінгів був основною одиницею міжнародного обігу. Англія займала перше місце в світі по вивозу капіталу, з якого до 15% прямувало в колонії /переважно в продуктивній формі: англійці їхали з капіталом до колоній і там вкладали в господарство/. Прибутки від вивозу капіталу стали головною статтею національного доходу Англії. Вони були вчетверо більше доходу від своєї, англійській промисловості.

Французький "лихварський" імперіалізм. Якщо світове промислове виробництво у період 1870-1913 рр. зросло у 5 разів, то французьке – тільки в 3 рази. Для Франції цього часу величезну роль відігравав вивіз капіталу. 75% нагромаджених у Франції капіталів вивозилося і лише 15% вкладалося в господарство Франції. Доходи від вивозу капіталу були більше доходів від вітчизняної промисловості. Франція вивозила капітали переважно у формі кредиту: надавала позики іншим державам. Відстаючи у промисловості, Франція лідирує в концентрації банків, розвитку фінансового капіталу. Франція в цей час захопила великі колоніальні володіння, по території в 20 разів більше самої Франції. Але колонії не грали істотної ролі для французького господарства. Напередодні першої світової війни в колонії прямувало лише 10% експорту капіталу і 10% експорту товарів з Франції.

Японія вступила на шлях капіталізму тоді, коли світ вже переходив до імперіалізму. Тому японський капіталізм зароджувався відразу в імперіалістичній формі. Імперіалізм тут виник до завершення промислового перевороту при збереженні багатьох пережитків азіатського способу виробництва. Тому японський імперіалізм прийнято відносити до військово-феодального типу. Особлива форма монополій – дзайбацу – виникає не в процесі конкурентної боротьби та концентрації виробництва, а внаслідок передачі державних підприємств у приватні руки. Люди, що мали хороші зв'язки, могли захопити цілу групу підприємств. Саме така група підприємств в одних руках називалася дзайбацу .

Німеччина. Німецький імперіалізм прийнято називати "юнкерсько-буржуазним" і "військово-державним" тому, що: 1) поміщики-юнкери зберегли пануюче положення в сільському господарстві, брали участь в промисловій і банківській сфері, в їх руках залишалася армія, вони були зацікавлені в мілітаризації, зростанні військових асигнувань, військових приготуваннях. Німецька буржуазія теж була зацікавлена у військових приготуваннях, бо її "обділили" при розділі колоній, і вона прагнула до їх перерозподілу на свою користь; 2) держава у військово-політичних цілях втручалася в господарське життя: вона не тільки надавала військові замовлення промисловцям, але й займалася організацією промислових підприємств, ставила перед промисловцями конкретні завдання. Німецька промисловість у 1870-1913 рр. розвивалося випереджаючими темпами, обігнала англійську, французьку і на початок століття вийшла на перше місце в Європі і на друге в світі. На перше місце в світі вийшли німецька металургія, хімічна, електротехнічна промисловість.

Оскільки підприємства важкої промисловості були великими, Німеччина виходить на перше місце в Європі по концентрації виробництва. Висока концентрація полегшувала утворення монополій, і на початку 20 ст. Німеччина стає класичною країною монополій. Серед німецьких монополій особливе місце займав військовий концерн Круппа. Створений за участю держави і такий, що діяв за державною програмою, він став державою в державі. До складу концерну входили не тільки військові підприємства, але і шахти, металургійні і машинобудівні заводи. У електротехнічній промисловості виникли корпорації, що збереглися до теперішнього часу: "Загальне електричне товариство" (АЕГ) і товариство "Сименс".

США. До кінця 19 ст. США перетворилися на найбільшу індустріальну державу. Якщо світове промислове виробництво у 1870-1913 рр. виросло у 5 разів, то промислове виробництво США – у 8,6 р. США виходять на 1-е місце в світі по промисловому виробництву. В американській промисловості в цей час відбуваються структурні зміни: на перше місце висувається важка промисловість. Вирішальну роль в цьому зіграли нові галузі: електротехнічна, нафтова, гумова, алюмінієва, автомобільна. Американська промисловість відчувала нестачу робочих, тому винахідництво, нова техніка знайшла тут особливо сприятливий ґрунт.

В результаті серії винаходів Едісона в області електротехніки в 80-х роках 19 ст. народжується знаменита фірма Едісона, яка переростає в електротехнічну корпорацію "Дженерал Електрик". Однією з перших монополій США став заснований Рокфеллером нафтовий трест "Стандарт Ойл", який вже в 1880 р. переробляв понад 90% всієї американської нафти. Рокфеллеру вдалося домовитися із залізничними компаніями про знижену плату за перевезення вантажів свого тресту, що значно полегшило йому конкуренцію з суперниками. Під тиском громадської думки в 1890 р. був прийнятий "антитрестовий" закон Шермана. У відповідь поширюється нова форма монополій – холдінг-компанії – це товариства, які контролюють портфелі акцій різних фірм, отримують дивіденди і розподіляють їх між пайовиками.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]