- •31. Основні тенденції розвитку світової економіки у другій пол хіх – на початку хх ст.
- •32. Нова історична школа Німеччини.
- •33. Порівняльна характеристика шкіл мікроекономічного аналізу (австрійська, американська, кембріджська, математична).
- •34. Економічний розвиток України на рубежі хіх‑хх ст.
- •35. Дворянсько-ліберальна та ліберальна буржуазна думка.
- •36. Економічні погляди революційної та радикальної демократії.
- •37. Розвиток ідеї народників.
- •38. Розвиток політичної економії в Україні.
- •1) Визначення предмета пе
- •2) Відображення ідей класичної пе у праці укр мислителів
- •3) Маржиналізм в Україні
- •4) Погляди Туган-Барановського
- •39. Відображення марксизму в працях українських економістів.
- •40. Соціальний напрямок в економічній думці України.
- •41. Розвиток економічної думки в Галичині.
- •42. Екон наслідки першої світової війни. Світова економічна криза 1929‑1933 рр.
- •29. Екон наслiдки Першої свiтової вiйни для сша, Англiї, Францiї, Нiмеччини та їх роль у повоєнному розвитку європ країн
- •30. Свiт екон криза 1929 - 1933 рр. Та'її особливостi в сша, Нiмеччинi, Англiї, Францiї
- •43. Економічні наслідки другої світової війни.
- •31. Економiчнi наслiдки вiйни для свiтової економiки
- •44. Еволюція неокласичної теорії на початку хх ст.
- •45. Зародження інституціонально-соціального напряму.
- •46. Виникнення кейнсіанської теорії.
- •Модель державного регулювання Дж. М.Кейнса:
- •47. Економічний розвиток європейських країн у другій половині хх ст.
- •48. Загальна характеристика ідей неолібералізму.
- •49. Неокласичний синтез.
- •50. Посткейнсіанство.
- •51. Післявоєнний інституціоналізм.
- •52. Глобалізація економічних процесів і формування нової економіки.
- •53. Концепції неокласичного відродження.
- •54. Нове кейнсіанство.
- •55. Неоінституціоналізм.
- •56. Неомарксизм.
- •57. Господарство урср у 20 р. Хх ст.
- •58. Економічний розвиток України в 30‑50 рр. Хх ст.
- •59. Господарство України другої половини хх ст.
- •60. Загальна характеристика радянської економічної думки.
- •61. Напрями ринкової трансформації в Україні.
- •62. Сучасна економічна думка України.
31. Основні тенденції розвитку світової економіки у другій половині ХІХ – на початку ХХ ст.
32. Нова історична школа Німеччини.
33. Порівняльна характеристика шкіл мікроекономічного аналізу (австрійська, американська, кембріджська, математична).
34. Економічний розвиток України на рубежі ХІХ‑ХХ ст.
35. Дворянсько-ліберальна та ліберальна буржуазна думка.
36. Економічні погляди революційної та радикальної демократії.
37. Розвиток ідеї народників.
38. Розвиток політичної економії в Україні.
39. Відображення марксизму в працях українських економістів.
40. Соціальний напрямок в економічній думці України.
41. Розвиток економічної думки в Галичині.
42. Економічні наслідки першої світової війни. Світова економічна криза 1929‑1933 рр.
43. Економічні наслідки другої світової війни.
44. Еволюція неокласичної теорії на початку ХХ ст.
45. Зародження інституціонально-соціального напряму.
46. Виникнення кейнсіанської теорії.
47. Економічний розвиток європейських країн у другій половині ХХ ст.
48. Загальна характеристика ідей неолібералізму.
49. Неокласичний синтез.
50. Посткейнсіанство.
51. Післявоєнний інституціоналізм.
52. Глобалізація економічних процесів і формування нової економіки.
53. Концепції неокласичного відродження.
54. Нове кейнсіанство.
55. Неоінституціоналізм.
56. Неомарксизм.
57. Господарство УРСР у 20 р. ХХ ст.
58. Економічний розвиток України в 30‑50 рр. ХХ ст.
59. Господарство України другої половини ХХ ст.
60. Загальна характеристика радянської економічної думки.
61. Напрями ринкової трансформації в Україні.
62. Сучасна економічна думка України.
31. Основні тенденції розвитку світової економіки у другій пол хіх – на початку хх ст.
Велика Британія. Розвиток досягався за рахунок захоплення величезних територій у Африці протягом 20-ти років у останній третині 19 ст.
Територія англійських колоній була у сто разів більше території самої Англії. Колонії забезпечували Англії величезні переваги перед іншими країнами: 2/3 споживаних сільськогосподарських продуктів поступало. Одночасно загальмувалося зростання внутрішньої англійської економіки: фермери не могли витримати конкуренції і розорялися. Напередодні першої світової війни тільки 8% населення Англії займалося сільським господарством, яке збереглося тільки приміським.
Англія стала найбагатшою країною світу. Фунт стерлінгів був основною одиницею міжнародного обігу. Англія займала перше місце в світі по вивозу капіталу, з якого до 15% прямувало в колонії /переважно в продуктивній формі: англійці їхали з капіталом до колоній і там вкладали в господарство/. Прибутки від вивозу капіталу стали головною статтею національного доходу Англії. Вони були вчетверо більше доходу від своєї, англійській промисловості.
Французький "лихварський" імперіалізм. Якщо світове промислове виробництво у період 1870-1913 рр. зросло у 5 разів, то французьке – тільки в 3 рази. Для Франції цього часу величезну роль відігравав вивіз капіталу. 75% нагромаджених у Франції капіталів вивозилося і лише 15% вкладалося в господарство Франції. Доходи від вивозу капіталу були більше доходів від вітчизняної промисловості. Франція вивозила капітали переважно у формі кредиту: надавала позики іншим державам. Відстаючи у промисловості, Франція лідирує в концентрації банків, розвитку фінансового капіталу. Франція в цей час захопила великі колоніальні володіння, по території в 20 разів більше самої Франції. Але колонії не грали істотної ролі для французького господарства. Напередодні першої світової війни в колонії прямувало лише 10% експорту капіталу і 10% експорту товарів з Франції.
Японія вступила на шлях капіталізму тоді, коли світ вже переходив до імперіалізму. Тому японський капіталізм зароджувався відразу в імперіалістичній формі. Імперіалізм тут виник до завершення промислового перевороту при збереженні багатьох пережитків азіатського способу виробництва. Тому японський імперіалізм прийнято відносити до військово-феодального типу. Особлива форма монополій – дзайбацу – виникає не в процесі конкурентної боротьби та концентрації виробництва, а внаслідок передачі державних підприємств у приватні руки. Люди, що мали хороші зв'язки, могли захопити цілу групу підприємств. Саме така група підприємств в одних руках називалася дзайбацу .
Німеччина. Німецький імперіалізм прийнято називати "юнкерсько-буржуазним" і "військово-державним" тому, що: 1) поміщики-юнкери зберегли пануюче положення в сільському господарстві, брали участь в промисловій і банківській сфері, в їх руках залишалася армія, вони були зацікавлені в мілітаризації, зростанні військових асигнувань, військових приготуваннях. Німецька буржуазія теж була зацікавлена у військових приготуваннях, бо її "обділили" при розділі колоній, і вона прагнула до їх перерозподілу на свою користь; 2) держава у військово-політичних цілях втручалася в господарське життя: вона не тільки надавала військові замовлення промисловцям, але й займалася організацією промислових підприємств, ставила перед промисловцями конкретні завдання. Німецька промисловість у 1870-1913 рр. розвивалося випереджаючими темпами, обігнала англійську, французьку і на початок століття вийшла на перше місце в Європі і на друге в світі. На перше місце в світі вийшли німецька металургія, хімічна, електротехнічна промисловість.
Оскільки підприємства важкої промисловості були великими, Німеччина виходить на перше місце в Європі по концентрації виробництва. Висока концентрація полегшувала утворення монополій, і на початку 20 ст. Німеччина стає класичною країною монополій. Серед німецьких монополій особливе місце займав військовий концерн Круппа. Створений за участю держави і такий, що діяв за державною програмою, він став державою в державі. До складу концерну входили не тільки військові підприємства, але і шахти, металургійні і машинобудівні заводи. У електротехнічній промисловості виникли корпорації, що збереглися до теперішнього часу: "Загальне електричне товариство" (АЕГ) і товариство "Сименс".
США. До кінця 19 ст. США перетворилися на найбільшу індустріальну державу. Якщо світове промислове виробництво у 1870-1913 рр. виросло у 5 разів, то промислове виробництво США – у 8,6 р. США виходять на 1-е місце в світі по промисловому виробництву. В американській промисловості в цей час відбуваються структурні зміни: на перше місце висувається важка промисловість. Вирішальну роль в цьому зіграли нові галузі: електротехнічна, нафтова, гумова, алюмінієва, автомобільна. Американська промисловість відчувала нестачу робочих, тому винахідництво, нова техніка знайшла тут особливо сприятливий ґрунт.
В результаті серії винаходів Едісона в області електротехніки в 80-х роках 19 ст. народжується знаменита фірма Едісона, яка переростає в електротехнічну корпорацію "Дженерал Електрик". Однією з перших монополій США став заснований Рокфеллером нафтовий трест "Стандарт Ойл", який вже в 1880 р. переробляв понад 90% всієї американської нафти. Рокфеллеру вдалося домовитися із залізничними компаніями про знижену плату за перевезення вантажів свого тресту, що значно полегшило йому конкуренцію з суперниками. Під тиском громадської думки в 1890 р. був прийнятий "антитрестовий" закон Шермана. У відповідь поширюється нова форма монополій – холдінг-компанії – це товариства, які контролюють портфелі акцій різних фірм, отримують дивіденди і розподіляють їх між пайовиками.