51. Післявоєнний інституціоналізм.

Післявоєнні інституціональні концепції, які сформувались у 60-х роках XX ст. в результаті спроб об'єднати політекономію й соціологію, поклали початок Інституційно-соціологічний. Вони скептично поставилися до кейнс спроб знайти закономірність розвитку співвідношення доходів, заощаджень і споживання, піддали сумніву універсальний характер "вічних" законів неокласиків, висуваючи на перший план сусп від-носини людей, сферу обміну, споживання, форми орг-ції ринку, моральні принципи, надавали вирішального значення в економіці інститутам (державі, великим корпораціям, профспілкам).

Ф.Перру: Особливості поглядів: 1) ідея соціал контролю над виробництвом шляхом планування; 2) пошук шляхів вирішення соціальних проблем суспільства; 3) рекомендації щодо подолання екон відсталості "третіх" країн; 4) критика екон теорії за відрив теоретичних моделей від реальної практики, наголос на посиленні прагматичної функції екон науки.

Трансформаційний інституціоналізм. Історичні умови: 1) зміни у відносинах власності і управління: *формування колективних форм власності, коли акціонерами стають наймані робітники, *зосередження функцій управління в руках виробничої інтелігенції; * зростанні частки робітників у національному доході розвинених країн. 2) перехід від суспільства, основною метою якого є максимізація прибутку, до сус-ва задоволення потреб широких верств населення.

Г. Мінз. Головний твір: "Корпоративна революція в Америці" (1962р.). Основні ідеї.

Концепція "колективного капіталізму": вважає, що сучасне сус-во за своєю сутністю є колективним: 1) Вона складається з трьох основних елементів: "дифузії" власності, "революції в доходах" та "управлінської революції". 2) корпорація - новий соц інститутом, який відображує суспільні інтереси, а не тільки дбає про зростання прибутків, і діє за критерієм соц відповідальності. 3) корпорації об'єднують сотні тисяч акціонерів і наймають сотні тисяч робітників; корпорації створюють і використовують високотехнологічне обладнання і забезпечують потреби мільйонів споживачів у товарах; 4) має місце "дифузія капіталу" – відокремлення управління і контролю над виробництвом від власності на капітал.

А. Берлі. Головні твори: "Влада без власності" (1959р.); "Амер екон республіка" (1963р.). Основні ідеї. Теорія "народного капіталізму": сучасний амер капіта-лізм є народним в силу наст обставин: 1) зміна прив власності на колективну у формі акціонерної; 2) перехід функцій контролю над власністю до органів народу - найманих менеджерів; 3) наявність розвиненої демократії; 4) можливість використання передових досягнень НТП; 5) держ регулювання монополізму, циклічного характеру розвитку, розподілу доходів. Теорія "людського капіталу": "людським капіталом" - знання, навички та здібності людини, що сприяють підвищенню продуктивності праці та є джерелом майбутніх доходів.

Д. Кларк. Головний твір: "Конкуренція як динамічний процес" (1961р.). Основні ідеї:

1) розрізнив приватні і суспільні витрати виробництва і проаналізував фактори, що впливають на зведення їх до єдиної основи, зокрема, зменшення негативних "зовнішніх ефектів" у соціальному і природному середовищі/; 2) виділив комерційну і соціальну ефективності, розуміючи під першою ефективність приватного підприємства у створенні прибутку, а під другою – ефективність економічної системи у створенні "соціальних цінностей"; 3) основним засобом підтримання стійкості і ефективності екон механізму вважав систему соціально-ліберального планування.

Технологічний детермінізм. До цього напрямку належать ті теорії, які основою розвитку суспільства вважають зміни в техніці виробництва (теорія стадій суспільного розвитку, теорії індустріального суспільства). Загальна характеристика:

1) науково-технічна революція вважається головним фактором еволюційного оновлення суспільства. Наука і техніка – автономні сили, що визначають характер екон і соц розвитку; 2) екон зростання ототожнюється з екон прогресом, а останній – з сусп прогресом в цілому; 3) джерелом екон прогресу є крупні корпорації, а носієм нової системи цінностей – "техноструктура"; 4) з позиції технократизму розглядаються екон кризи, безробіття, з/п і зрушення у соц структурі суспільства.

У. Ростоу. Головні твори: "Стадії екон зростання" (1960р.), "Політика і стадії зростання" (1971р.). Обґрунтовував: виділяє 6 стадій істор розвитку людс суспільства: 1- традиційне суспільство, 2- перехідне суспільство, 3- стадія підйому, 4- стадія швидкого зростання, 5- століття високого масового споживання або сучасне суспільство, 6- стадія "якості життя" – етап пошуку шляхів якісного поліпшення умов життя людини.

Д. Гелбрейт. Головні твори: "Нове індустріал сус-во"(1969),"Теорії та цілі сус-а"(1973). Основні ідеї: Модель нового індустріального суспільства, для якого є характерним:

1) основа розвитку суспільства в умовах НТР - інститут крупних корпорацій, "плануюча система"; 2) "нове індустріальне суспільство" — підсумок і прояв науково-технічного прогресу. Реальну владу в керівництві корпораціями мають уже не власники капіталу, а "техно-структура", що складається з інженерів, учених і адміністраторів і діє в інтересах суспільства. 3) Метою техноструктури є не максимізація прибутку,а зміцнення ринк позицій корпорацій. 4) наявність проблем макроеконхарактеру /неефективність використання ресурсного потенціалу, інфляція, мілітаризація/, що знижують регулюючу роль ринк механізму і потребують планування.

Л. Хейлбронер. Головні твори: "Межі американського капіталізму" (1966р.); "Між капіталізмом і соціалізмом" (1970р.). Основні ідеї. Регульований розвиток і суспільний прогрес, пов'язує з адаптаційною перебудовою інституціональної системи. Адаптаційний механізм має бути побудованим за принципом соціальної згоди, функції побудови механізму мають бути покладені на державу. Необхідно забезпечити стаціонарне економічне середовище; гуманізм в розподілі праці і організації виробництва, вибір відповідної техніки та технології; розширення використання методів та інструментів планування.

Д. Белл. Головні твори: "Кінець ідеології" (1960р.), "Перехід до постіндустріального суспільства" (1973р.). Основні ідеї: 1)  Доводить, що під впливом науково-технічної революції відбу­вається автоматичне порушення капіталістичних устоїв і становлення нового соц-екон типу суспільства - постіндустріального суспільства - це суспільство послуг, де більше половини населення зайнято поза сферою матер виробництва, економіка має "узгоджений характер", забезпечується заг добробут, управління сусп.-ом переходить до вчених, а головною цінністю є інтелект та інформація.. 2) формує ознаки постіндустріального суспільства: відхід традиційної приватної власності на засоби вир-ва і капітал на другий план; 3) пріоритет отримують інформація, теоретичні знання та відповідні їм форми власності; заміна машинної технології на інтелектуальну, вихід на передній план проблем організації науки, а не корпоративного капіталу; виникнення безкласової спільноти людства на основі високих знань і кваліфікації.

О. Тоффлер. Головні твори: "Шок майбутнього" (1970р.), "Третя хвиля" (1981р.), "Передбачення і перспективи" (1988р.). Основні ідеї: 1) звернув увагу на бурхливий розвиток науки і техніки /"суперіндустріальна" революція/ в умовах переходу до "суперіндустріального" суспільства, в якому: *посилюється оновлення явищ повсякденного життя; *самознищується власність у будь-яких формах прояву і разом з нею – поділ суспільства на класи; *настає ера заг добробуту, максимізація прибутку втрачає сенс, переходячи в максимізацію психоло-ггічної задоволеності; 2) висунув теорію суспільства "третьої хвилі" як варіанту інформа-ційного сус-ва, для якого характерні: *наявність нової енергетичної і технічної бази розвитку інформації; *поліпшення умов праці; *всебічна влада корпорації; *зниження регулюючої ролі держави.

Теорії післявоєнного інституціоналізму охоплюють надзвичайно різні сфери сусп життя. Ці теорії намагаються відобразити й пояснити новітні явища екон життя світу, спрогнозувати майбутній напрям руху економіки, політики, науково-технічного прогресу, соціології в їх взаємозв'язку, показати тенденції розвитку суспільства як невіддільного цілого.