- •31. Основні тенденції розвитку світової економіки у другій пол хіх – на початку хх ст.
- •32. Нова історична школа Німеччини.
- •33. Порівняльна характеристика шкіл мікроекономічного аналізу (австрійська, американська, кембріджська, математична).
- •34. Економічний розвиток України на рубежі хіх‑хх ст.
- •35. Дворянсько-ліберальна та ліберальна буржуазна думка.
- •36. Економічні погляди революційної та радикальної демократії.
- •37. Розвиток ідеї народників.
- •38. Розвиток політичної економії в Україні.
- •1) Визначення предмета пе
- •2) Відображення ідей класичної пе у праці укр мислителів
- •3) Маржиналізм в Україні
- •4) Погляди Туган-Барановського
- •39. Відображення марксизму в працях українських економістів.
- •40. Соціальний напрямок в економічній думці України.
- •41. Розвиток економічної думки в Галичині.
- •42. Екон наслідки першої світової війни. Світова економічна криза 1929‑1933 рр.
- •29. Екон наслiдки Першої свiтової вiйни для сша, Англiї, Францiї, Нiмеччини та їх роль у повоєнному розвитку європ країн
- •30. Свiт екон криза 1929 - 1933 рр. Та'її особливостi в сша, Нiмеччинi, Англiї, Францiї
- •43. Економічні наслідки другої світової війни.
- •31. Економiчнi наслiдки вiйни для свiтової економiки
- •44. Еволюція неокласичної теорії на початку хх ст.
- •45. Зародження інституціонально-соціального напряму.
- •46. Виникнення кейнсіанської теорії.
- •Модель державного регулювання Дж. М.Кейнса:
- •47. Економічний розвиток європейських країн у другій половині хх ст.
- •48. Загальна характеристика ідей неолібералізму.
- •49. Неокласичний синтез.
- •50. Посткейнсіанство.
- •51. Післявоєнний інституціоналізм.
- •52. Глобалізація економічних процесів і формування нової економіки.
- •53. Концепції неокласичного відродження.
- •54. Нове кейнсіанство.
- •55. Неоінституціоналізм.
- •56. Неомарксизм.
- •57. Господарство урср у 20 р. Хх ст.
- •58. Економічний розвиток України в 30‑50 рр. Хх ст.
- •59. Господарство України другої половини хх ст.
- •60. Загальна характеристика радянської економічної думки.
- •61. Напрями ринкової трансформації в Україні.
- •62. Сучасна економічна думка України.
35. Дворянсько-ліберальна та ліберальна буржуазна думка.
Історичні умови: скасування кріпосного права, розвиток соц класів і прошарків – чиновників, крупної й дрібної буржуазії, найманих робітників
Представники дворянсько-ліберальної думки виражали інтереси закріп. селянства.
В.Каразін (1773-1842 рр.). Засновник Харківського університету. Ідеї:.
1)прихильник "прусського" шляху розвитку СГ /поступова довгорічна трансформація/;
2) звільнення селян від кріпосного права
ліквідація найгрубіших форми кріпацтва, визначити вечерний перелік повинностей
заміна панщини грошовим оброком.
Перехід на договірні відносини "селянин-поміщик"
3) частина поміщицької землі має оброблятися не примусово, а найманою працею.
4) Головна причина відставання України від європ. держав є нерозвиненість вітч промисловості і різнобічний аграрний розвиток. Є вихід у форсованому розвитку пром-сті:
прийняття державою відповідних законів,
надання власникам фабрик певних привілеїв, пільги, застосування протекц. заходи
залучення до промисловості іноз. підприємницького капіталу, акціонування підприємств.
акціонерні товариства необхідіно розвивати в пріоритетному порядку.
Д.Журавський (1810-1856 рр.). Видатний економіст і статист. Ідеї:
1) проаналізував у СГ фактичний матеріал щодо соц-екон стану населення, розвитку капіталізації тощо (поміщики – 4% нас, а мали у власності – ¾ всієї територіїЇ, їм належало – 1млн кріпаків), значна екон. диференціація селянства
2) виявив головну причину відсталості вітч промисловості - бідність, породжену кріпосним правом;
3) пропонував розвивати крупну промисловість за державні кошти;
4) зняти бюрократичні перепони на шляху розвитку дрібної промисловості /фінансове відокремити селянське господарство від поміщицького/.
Висновок: треба покращувати матеріальне становище народу – більше платити. На фінансову підтримку уряду заслуговують і дрібні підприємства.
Ідеї ліберально-дворянського напрямку виражали інтереси селян, дрібної та крупної буржуазії, що зароджувалася. Осередками такої думки були "Громади". В.Білозерський (1825-1899рр.), М.Костомаров (1817-1885рр.) О.Кістяковський (1833-1885рр.) входили у редколегію журналу "Основи".
Базові ідеї:
1) вважали реформу 1861 р. необхідною, але половинчастою, тому що скасувалося лише кріпосне право поміщика над селянами, а залишилося кріпосне право самодержавця над населенням, яке треба скасувати конституційно;
2) Критикується позиція поміщиків–реакціонерів, які непідтримували реформу. Передові поміщики – ті,які підтримали реформу і ділилися досвідом в господарстві.
2) критика феод і нових капіталістичних порядків, критикуються: свавілля чиновників, куркульства, лихварства, нестачі грошей тощо;
3) для забезпечення швидкого капіталістичного розвитку обґрунтували необхідність урядової децентралізації та народної централізації шляхом передачі частини повноважень губерніям, розвитку акціонерних компаній, фінансування будівництва шляхів сполучення, промисловості, культурної просвіти народу.
4) культурницька і просвітницька пробота. Журнал «Основа» було закрито через: ідея урядової децентралізації та висловлення думки про половинчастий характер реформи.