34. Економічний розвиток України на рубежі хіх‑хх ст.

З першої половини 19 ст. соціальний розвиток укр земель характеризувався: *занепадом феод-кріпосниц системи госп-ня та кріпосницької мануфактури, *розвитком товарно-грош відносин і проникненням капіталіст відносин в СГ, *руйнуванням селянських господарств, *поглибленням розшарування селянства і подальшим використанням вільно-найманої праці й машин, * поступовим формуванням нових соц прошарків /підприємців і найманих робітників/ та загальноімперського внутр ринку.

Промисловий переворот (почався у 30‑40 рр. і завершився у 60‑80 рр.) сприяв розвитку промисловості, у наслідок чого фабрично-заводське виробництво утвердилося у металообробній, текстильній, тютюновій, склодувній, паперовій і інших галузях. Перше місце в промисл виробництві України займала цукрова галузь /80% вир-ва цукру у Рос імперії/.

Виникає новий вид транспорту – залізниця. Модернізується річковий і морський флот. Переживає бум гірничодобувна промисловість, змінюється енергетична база, прискореними темпами розвивається машинобудування, легка і харчова промисловість, застосовуються нові технології. Фабрика - основна форма вир-ва, а фабричний робітник – основною продуктив-ною силою. Активізується внутр ринок, отримує розвиток кредитна система, торгові біржі. Міста перетворюються на крупні промислові і торгово-адміністративні центри.

У другій половині 19 ст. істотні зміни відбулися і в СГ: *скасування кріпацтва /царський маніфест від 19 лютого 1861 р./; *земля стає предметом купівлі – продажу; *активне втягнення селянських господарств у товарно-грошові відносини; *декларативність багатьох прав селян /наприклад, для зміни місця проживання селянину необхідно було відмовитися від наділу, ліквідовувати особисту і сімейну заборгованість/.

Індустріаліщзація в Україні починається з перших років 20 сторіччя. Етапи розвитку:

1) криза 1900‑1902 рр., коли в результаті масового банкрутства дрібних підпр-в росте концентрація вир-ва, кількість монополістичних об'єднань, їх зв'язок з іноземним капіталом;

2) депресія /тривала до кінця 1909 р./; 3) підйом 1910‑1913 рр.

Аграрна реформа сприяла *переходу СГ на індустріальну основу, шляхом закріплення за кожним хазяїном, що володів землею на основі общинного права, приналежну йому частку у приватну власність; *надання кредитів сільським селянським банком; *переселення селян до малозаселених районів Сибіру, Кавказу, Середньої Азії; *формування сприятливих умов для розвитку приватного СГ вир-ва.

У Східній Україні відбувся пром переворот, почався процес індустріалізації, за рівнем пром розвитку вона вийшла на одне з перших місць в Рос імперії, наздогнала передові країни світу. Західноукр землі знаходилися на низькому рівні розвитку і відставали від передових частин світу.

У період 1-ї світової війни розвиток індустріалізації був перерваний. Україна входила до складу 2 ворогуючих країн (Росії і Австро-Угорщини) і стала ареною бойових дій.

Промислове виробництво в Україні на початку війни: 1) зросло, виконуючи армійські замовлення; 2) поповнилося евакуйованими п-ми з районів бойових дій /Прибалтика, Польща/; 3) підвищило концентрацію вир-ва /найвища була в металург. і машинобуд. промисловості/, через створення нових об'єднань і товариств, хоча загальна їх чисельність зменшилася; 4) зазнало раптового спаду /1917 р./ та невдалих спроб відновлення основного капіталу за рахунок іноз інвестицій; 5) потерпало від нестачі кваліфікованої робочої сили /30% довоєнної чисельності робочих Донбасу були мобілізовані з перших днів війни/.

СГ виробництво скорочувалося з перших днів війни, унаслідок поголовної мобілізації селянства /у 1917 р. в Україні залишилося 40% працездатного населення в СГ/, та не могло вирішити проблему забезпечення промислових центрів хлібом.

Торгівля і фінансова системи країни набули негативного розвитку: скорочення виробництва предметів масового споживання; зменшення обсягів торгівлі; знецінення рубля.

Отже, перша світова війна спровокувала: *деструктивні процеси в господарстві України; *мілітаризацію промисловості; *старіння основного капіталу; *скорочення виробництва засобів виробництва, предметів споживання; *занепад СГ.