32. Нова історична школа Німеччини.

У 70—80-ті pp. XIX ст. у Німеччині виникла так звана нова або молода історична школа. Вона стала наступницею старої істор школи, об'єднавши нове покоління дослідників, які прагнули розвинути істор. метод та застосувати його до аналізу нових екон процесів та явищ. Історичні умови: 1) у 1871 р. завершилось об'єднання німец земель, що сприяло формуванню повноцінного внутр ринку, становленню єдиної грош системи і торгов закон-ва; 2) промисл переворот 40—60-х pp., швидкий розвиток пром-сті на основі досягнень науки і техніки; 3) поява перших монополістичних угруповань у промисловості; 4) розвиток капіталістичних відносин у СГ /"прусський шлях"/; 5) загострення соц-екон суперечностей, поширення робітн руху і посилення впливу соц-демократ партій. 6) подальше зміцнення культу німец держави супроводжувалось розвитком її зовнкон та зовнпол агресивності (політика "залізного канцлера" О. Бісмарка) та спробами регулювання класових відносин на шляху соц реформування.

Особливості екон поглядів: 1) продовження наук традицій "старої істор школи Німеччини" у трактуванні предмета і методів дослідження; 2) нормативні дослідження, підпорядковані обґрунтуванню політичних реформ; 3) антимарксистський характер.

На противагу старій істор школі "нові історики" не обмежувались обґрунтуванням необхідності застосування істор методу в екон дослідженнях, а широко використовували його на практиці. Заперечуючи класичний підхід до аналізу екон процесів та явищ, вони стверджували, що закони економіки не можуть бути відкриті шляхом дедуктивних, логічних обґрунтувань, а потребують емпіричних спостережень, індукції та дослідження народного господарства у конкретних реаліях його історичного розвитку.

Нова істор школа не була однорідною і розпалась з самого поч на 2 течії:

— консервативну, (Г. Шмоллер) — прихильник традиц підвалин німец суспільства, монархії та націоналізму;

— буржуазно ліберальну, (Л. Брентано) — прихильник поступового реформування бурж сусп-ва на шляху розвитку профспілк руху та досягнення "клас. миру".

Г. Шмоллер (1838‑1917рр.).Засновником нової істор школи та лідером її консерв напряму був видатний німец економіст, автор праць "Основи загал учення про нар госп-во",

Ідеї: 1) Емпіризм, описовий підхід до вивчення екон явищ і процесів, заперечення абстрактного методу пізнання дійсності, накопичення істор. фактів і статист. методів для майбутнього раціон мислення. 2)пруська монархія є "соціальною монархією" з надкласовим характером, і веде боротьбу за скасування привілеїв у суспільстві; 3) Народне госп-во в цілому залиш. незмінним , відбуваються зміни лише в окремих його ланках. Заперечує існування об’єктивних екон з-нів, закономірності розвитку екон. життя сус-ва. Ставить зав-ня- сформолювати з-ни на підставі емпіричних фактів. 4) він був противником законодавчого обмеження роб дня, не визнавав законності профспілок, підтримував організацію союзів підприємців, локаути, "чорні списки" тощо. 5) вперще запровадив “етичний принцип”, доводить ,що госп життя визначається не тільки природою та технікою, а й моральними факторами 6)  необхідно запобігати революц руху шляхом проведення своєчасних соц реформ які б усунули надмірну майнову нерівність.

Бюхер —“піднесення нац ек-ки”. З позиції мінової концепції розробив періодизації екон історії: 1) замкнене домашне госп-во (В для власного спож-ня, госп-во без обміну, продукти виступають як споживчі вартості); 2) міське госп-во (В для зовн споживання, безпосередній обмін, частина продуктів виступає як мінова вартість); 3) народне госп-во (товари проходять цілий ряд госп-в, перш ніж дійти до споживачів, більшість продуктів є міновими вартостями).

Головний критерій періодизації сус-ва - зміни у сфері обігу. Вчений виходив з того, що еволюція форм обміну супроводжувалась вдосконаленням пром виробництва та сприяла поширенню сфери впливу капіталу аж до повного охоплення ним національної економіки.

Брентано - “класична ПЕ” ; ”Етика і народне госп-во в історії”. Головні ідеї:

1) головним фактором "класового миру" вважає активну діяльність профспілок, які здатні знищити експлуатацію і поліпшити екон становище трудящих. (під-вам надавати пільги і демократизувати права робітникам, використовуючи фабричні закон-ва, профспілки).;

2) закладає основи теорії "організованого капіталізму", де картелі виступають дієвим інструментом запобігання кризам надвир-ва, так як намагаються пристосувати за допомогою планування вир-во до потреб споживачів. Картелі - засіб для усунення криз і безробіття.

3) Ігнорував В, стояв на позиції мінової концепції, вважаючи пріоритетними фактори розподілу та обміну (зацікавленості підприємців у високій з/п найманих робітників).

4) не визнавав вищості держави. 5) Монополізовання ек-ки розглядав як оздоровчий засіб, ототожнював прибуток із під-ким доходом і з винагородою під-цеві за “творчий дух”. Прихильник з-ну спадної родючості грунту, вихваляв дрібне с-г.

6) підкреслював необхідність роздрібнення СГ господарств.

Соціальна школа Німеччини:

Історичні умови:1) перехід німец суспільства до монополістичної стадії екон розвитку; 2) посилення ролі держави, корпорацій, суспільних інститутів в управлінні економікою.

Особливості екон поглядів: 1) предмет дослідження – правові та етичні норми, що встановлюють зв'язок між людьми; 2) методи дослідження – аналіз, міждисциплінарний підхід, індукція; 3) соц підхід до аналізу госп явищ, дослідження економіки як частини соц системи, підвищена увага до проблем соц справедливості, соц інститутів; 4) аналіз соц суперечностей і пошук шляхів їх усунення шляхом державно-монополістичного регулювання. 5) характеристика категорій ПЕ з позицій суб'єктивної теорії цінності; 7) заперечення об'єктивних екон законів та об'єктивної обумовленості соц поведінки людей; 8) активний захист приватної власності, заперечення експлуатації найманої праці та визнання можливості соц-екон прогресу ринк економіки

Р. Штаммлер, Р. Штольцман починають: 1) формування соц-правового напрямку соц школи; 2) дослідження правових норм поведінки суб'єктів /що лежать в основі ринк обміну/.

Р.Штольцман. Праці - «Соц кате­горії» та «Мета в народному госп-ві». 1)  В є нейтральним у соц плані і не зв’язаним органічно з конкретним сусп ладом, Його основу він бачив у сусп поділі праці. 2)  У такий самий спосіб трактував і суть праці, і що за глибо­кого й послідовного аналізу соц відносин треба абстрагува­тися від праці. 3)  ек-ку підпорядковано моральним ідеалам і вона є за­собом, який використовується людьми для моральних цілей. 4)  Метою кап-ного В є реалізація принципу життєвого достатку, який забезпечує існування всім чле­нам сус-ва. 5) з/п має забезпечувати нормальне достойне життя робі­тникам. а прибуток—гідне існування капіталістам.. Різницю між робітни­ками та капіталістами бачив лише в тім, що 1-і є ви­конавцями, 2-і — організаторами В. 6) Закон вартості. Він розділяв її на 2 елементи: з/п і прибуток. Суть з-ну в-сті полягає в тім, щоб забезпечити нормальне існування всіх членів сус-ва, регу­лювати їхні доходи.

Штаммлер. 1)  Основними факторами соц-екон прогресу вважали право, яке сприяє розвитку соц гармонічної сусп сис-ми. 2) Стверджував, що “соц життя” є зовні відрегульованим спільним життям людей. 3) Він розрізняв 2 елементи – форму (спільна діяльність людей) і зміст (зовн регулювання, яке здійснюється за допомогою пра­ва, державних законів). 5) Вони протиставляли світ природи, який розвивається за об’єктив­ними з-нами, і світ людського духу, що залежить від свободи людської волі. Тому соц поведінка людини не є об’єктивно зумовленою і регулюється лише з-ном, державою.

Р. Опенгеймер висунув теорію "ліберального соціалізму": 1) виступав за повернення суспільства до прир стану — простого товарного виробництва. /ПТВ/; 2) Останнє він ототожнював з "ліберальним соціалізмом" — вільним від експлуатації суспільним устроєм, заснованим на приватній власності та ринковому обміні 3) капіталізм – відхилення від ПТВ, викликане соц причинами;