45. Зародження інституціонально-соціального напряму.

Інституціоналізм – напрямок економічної думки, який виходить за межі екон відносин і аналізує цілий комплекс неекон умов і факторів, що впливають на екон життя. Розглядається роль таких сусп інститутів, як форми госп організації, норми поведінки соц груп, юридичні закони, стереотипи мислення і масової суспільної свідомості, звичаї та традиції.

Історичні умови: 1) інтенсивність процесів концентрації та централізації капіталу в США, виникнення на цій основі монополістичних угруповань в промисловості і банківській сфері; 2) посилення ролі фінансового капіталу; 3) зміна соц структури суспільства /формування і зростання середнього класу, розорення дрібних та середніх господарств/; 4) загострення соц суперечностей.

Особливості екон поглядів: 1) незадоволеність "нежиттєздатністю" висновків класичної і неокласичної теорії /особливо статичним характером ортодоксальної теорії цін/; 2) намагання створити інтегральну екон теорію, що поєднує економіку, психологію, юриспруденцію, антропологію; 3) предметом вивчення є роль суспільних інститутів в екон житті суспільств, та мегатенденції розвитку людства; 4) методи дослідження: міждисциплінарний підхід до вивчення екон явищ, історико-генетичний; психологічний; описово-статистичний; правове трактування екон процесів; математичні методи; макроекон аналіз, відмова від емпіризму в екон науці, потяг до детальних кількісних досліджень.

Напрями інституціоналізму:

Соціально-психологічний. Т. Веблен (1857-1929 рр.). Амер філософ, економіст, психолог і антрополог. Головні твори: "Теорія безділь­ного класу", "Інженери та система цін", "Власність відсутнього". Основні ідеї: 1) предметом екон науки є "інституції" – інстинкти людини, які проявляються в екон житті під впливом сусп психології /інстинкти само збере-ження, суперництва та інше/; Інституційний устрій: 1) панування корпорацій здійснює різнобічний сусп і психолог вплив на споживача /зростання цін, реклама, "показне спо-живання", і т.п./; 2) корпорації примушують споживача приймати рішення, вигідні крупним монопольним угрупованням, що призводить до зниження ефективності використан-ня у вир-ві ресурсного потенціалу країни; 3) виходом є перехід влади у суспільстві до інженерно-технічного персоналу, здатного перетворити економіку у систему, більш чутливу до дійсних потреб споживачів. Панування техноструктури забезпечить ефективний і раціональ­ний розподіл ресурсів, ефективне функ-ня ек-ки, спря­мованої на задоволення людських потреб. Майбутнє сус-во уявляє як панування «індустрії», керованої технократією. 4) Формулює ідею суперечностей еволюц розвитку: інститути в процесі розв-ку сусп-ва вступають у суперечність з новими умовами життя, з новим сусп середо­вищем. 5) Кап-зм - «машинний процес та інвестиції заради прибутку». Головна суперечність кап-зму - суперечність між «індустрією» і «бізнесом». «Індустрія» — це без­посередній процес В, що грунтується на машинній техні­ці. «Бізнес» — це певна інституціональна сис-ма, що включає такі інститути, як монополія, конкуренція, кредит. Ця суперечність проявляється в тім, що «бізнес» перешкоджає розвиткові машинної техніки.

Соціально-правовий. Д. Коммонс (1862-1943 рр.). Економіст, психолог, лідер "Американської Федерації праці". Гол твори: "Правові започаткування капіталізму" (1924р.); "Інституційна економіка" (1934р.); "Економіка колективних дій" (1950р.). Основні ідеї: 1) запропонував правовий варіант інституціоналізму, зосередивши увагу на вивченні діяльності юрид інститутів, що забезпечують функціонування екон відносин; 2) Він досліджує дію колективних інститутів: сім'я, виробничі корпорації, профспілки, держава; досліджує колективні дії, спрямовані на контролювання дій індивідуальних. 4) обґрунтовував першість права над економікою; 5) Формулює «юридично-мінову концепцію» сусп розв-ку - в основу розв-ку покладає мінові відносини, зображуючи їх як юридичні. Вихідна екон категорія - юридичне поняття угоди. Учасниками угоди можуть бути всі інститути сус-ва. 6) зводив необхідність держ втручання у формі юрид законів, що обмежують монополізм і прояви недобросовісної конкуренції; 7) встановив зв'язок еволюції й прогресу суспільства з соц конфліктами, які необхідно усувати мирним шляхом за допомогою юрид процедур. 8) Розглядає вартість як очікуване право на майбутні блага й послуги. Власність по­діляється на 3 категорії: речову, неречову (борги і боргові зо­бов'язання) і Невідчутну (цінні папери).

Кон'юнктурно-статистичний. У.Мітчелл (1874-1948 рр.). Економіст, статистик. "Лекції про тиші екон теорії"; "Цикли ділової активності". Основні ідеї: 1) відстоював тісний зв'язок екон проблем та неекон, які зумовлюють поведінку і мотивацію екон діяльності людей; 2) доводив необхідність посилення в екон дослідженнях ролі статистичного аналізу і встановлення закономірних зв'язків між показниками; 3) висунув концепцію безкризового екон циклу, який стає можливим завдяки впровадженню різних варіантів держ регулювання /страхування безробіття, індикативне планування, контроль над банківським кредитом/. Екон цикли характеризує як послідовну зміну піднесень і спадів В, котрі періодично повторюються. Циклічні коливання не є випадковими, а ма­ють регулярний хар-р. 4) Грошова ек-ка має недоліки, їй притаманні су­перечності, але вона — най-ліпша форма орга­нізації сус-ва, оскільки забезпечує потреби бізнесу, здійснює облік і є знаряддям ус-тановлення взаємодії і співробітництва в сус-ві. 5) Підкреслює й інший бік пробле­ми — соц-ний, котрий розглядає як звичку одержувати й витра­чати гроші - рушієм ек-ки, яка визначає хар-р сучасних інститутів. 6) Факторами впливу на ек-ку він вважає фінанси, грошовий обіг, кре-дит. Він прихильник державного регулю­вання ек-ки.