- •Питання до екзамену
- •5. Загалом векселі у процесі свого обігу виконують три найважливіші функції:
- •6. Вексельне право — це сукупність законодавчих і звичаєвих норм, які регулюють відносини між векселезобов'язаними особами.
- •10. Переказний вексель (тратта) — це документ, що містить найменування "переказний вексель" і безумовну пропозицію векселедавця вказаній у векселі особі сплатити певну суму грошей власникові векселя.
- •11. В залежності від емітента:
- •- Казначейські векселі.
- •12. Класифікація векселів за їхніми економічними формами
- •15. Основні правові повноваження учасників вексельного обігу в процесі видачі й передання векселів поділяються на права і обов'язки. Отож вони оволодівають такими правами:
- •Зобов'язаними особами стають:
- •16. Основу захисту векселя від підробок становить усвідомлення норм і принципів вексельного права, які вказують, що вексельна вимога випливає із самого векселя і законного володіння цим документом.
- •22. Женевська система вексельного права розрізняє два аспекти недійсності векселя. Перший зумовлює недійсність векселя у випадку дефекту вексельної форми, а другий — дефекту реквізитів.
- •Індосамент передає вексельні права лише при його здійсненні у письмовій формі.
- •26. Виходячи із змісту індосамент має два види:
- •29. 31. Акцепт — це засвідчена підписом платника згода своєчасно оплатити вексель у такому вигляді, в якому він йому пред'явлений.
- •30. У найширшому розумінні розрізняють два види акцепту:
- •32. Протест — це офіційне засвідчення нотаріуса про здійснення вимоги будь-якої дії за векселем та про відмову від цих дій.
- •33. Загалом механізм подання векселя до опротестування у нотаріуса передбачає дотримання таких вимог:
- •34. У міжнародній практиці вексельного обігу види протестів класифікуються таким чином:
- •37. Види авалю можуть бути різними. Зокрема, різноманітні підходи до класифікації авалю застосовуються у Женевській системі вексельного права. Тут аваль розглядається з кількох боків:
- •40. Дисконтні операції для комерційних банків є активними, і їхні суми входять у визначення дисконту відповідних нормативних коефіцієнтів.
- •45. Інкасо векселів — це виконання банком доручення векселетримача одержати в установлений термін належний за векселями платіж і переказати його на свій рахунок.
- •46. Платіж за векселем — це повне і своєчасне задоволення і вимог, які випливають із тексту векселя.
- •47. Право позову в неплатежі настає переважно при несплаті вексельної суми. Водночас воно може виникнути й раніше настання строку платежу. Це трапляється у таких випадках:
- Казначейські векселі.
- Векселі підприємств. Ці векселі, будучи універсальними фінансовими документами підприємств і різновидом цінних паперів на фондовому ринку, суттєво спрощують і прискорюють розрахунки між суб'єктами господарського життя, збільшують оборотні кошти до рівня задоволення потреб у них, усувають банківську монополію на кредити товаровиробникам і зменшують їхні обсяги.
12. Класифікація векселів за їхніми економічними формами
Класифікаційна ознака |
Економічні: форми, векселі и |
|
Емітент |
скарбницькі приватні |
|
Передбачуване використання вексельної суми |
товарні фінансові "дружні", "бронзові" |
|
Спосіб отримання доходу за векселем |
дисконтні процентні |
|
Суб'єкти, які здійснюють платіж |
прості переказні |
|
Порядок платежу |
на пред'явника строкові |
|
Форми платежу |
платіжні забезпечувальні |
|
Наявність застави |
забезпечені незабезпечені |
|
Місце платежу |
доміцильовані недоміцильовані |
|
Власність на вексель |
видані отримані |
|
Можливість передавання векселя іншій особі |
векселі, що індосуються векселі, що не індосуються |
|
Рівень гарантованості платежу |
авальовані неавальовані |
|
Місце і межі функціонування векселів |
міжнародні національні місцеві |
|
Форма пред'явлення |
паперові непаперові |
|
|
|
|
13.
14. Видача векселя — це будь-який спосіб його придбання. Вона означає фактичне вручення векселя першому векселетримачеві. Внаслідок цього він набуває усіх прав за векселем.
Видача векселя демонструє вільне волевиявлення векселедавця щодо передання всіх реальних прав за векселем першому векселетримачеві. Передання векселів наступному тримачеві не потребує нотаріального засвідчення. Робиться це за допомогою звичайного індосаменту. Необхідність засвідчення може виникнути лише у разі виписування векселя під таку угоду, яка сама потребує нотаріального оформлення, а також коли стягнення вексельної суми потрібно звернути на іншу векселе зобов'язану особу.
Кожен суб'єкт господарського життя, приймаючи векселі від споживачів, фактично надає їм комерційний кредит. У своїх діях він керується такими критеріями:
кредитоздатністю векселедавця, тобто поточним станом його розрахунків і ліквідності;
гарантійним забезпеченням векселя (авалем), що надають відома фірма чи комерційний банк або страхова компанія;
рівнем кредитоздатності індосантів і авалістів як боржників другого порядку;
можливостями здійснити розрахунки даним векселем у ході своїх платіжно-розрахункових операцій, продажу його в порядку форфетування, проведення взаємозаліків;
оцінкою стану власного балансу ліквідності та ступеня ліквідності власної продукції.
Факт законного переходу векселя з рук у руки відображається в акті приймання-передання. За користування векселями та використання їх у господарському обороті встановлено державне мито.
Видача векселя оцінюється як законна, якщо оформляє реальну угоду, і є незаконною, коли сталася внаслідок примусу, обману, втрати чи помилки.