Види болю

Розрізняють два види болю - фізичний і психогенний.

Фізичний біль за­лежно від причини його виникнення поділяють на три різновиди:

а) зу­мовлений зовнішнім впливом,

б) зумовлений внутрішнім процесом,

в) зу­мовлений ушкодженням нервової системи.

Психогенний біль пов'язаний із психологічним статусом людини і виникає у зв'язку з відповідним емоційним станом.

Біль може бути соматичним і вісцеральним.

Соматичний біль ділиться на :

• поверхневий (ви­никає у шкірі),

• - глибокий ( в м'язах, кістках, суглобах та сполучній тканині).

Соматичний біль буває:

• ранній ( необхідний організму для орієнтування у навко­лишньому середовищі як сигнал небезпеки),

• пізній ( триваліший, доз­воляє ЦНС розібратися у походженні ноцицептивного впливу і вжити заходів для його усунення. Пізній біль, що виникає з латентним періодом у 0,5-1 с, може бути пекучим чи тупим (ниючим). Порівняно з раннім бо­лем локалізувати його важче (складніше).

Вісцеральний біль виникає у внутрішніх органах. Відрізняється від соматичного як за інтенсивністю, так і за механізмом розвитку. Вісцераль­ний, як і глибокий біль, часто буває дифузним чи тупим, погано ло­калізується і має тенденцію іррадіювати у прилеглі ділянки.

У внутрішніх органах біль виникає:

а) у разі різкого розтягування органа (наприклад, кишок, жовчного міхура, під час потягування за брижі);

б) за умови утруд­нення відтоку крові (ішемії);

в) на тлі спазму непосмугованих м'язів.

Особливо болючі зовнішня стінка артерій, парієтальна очеревина, пери­кард, парієтальна плевра.

Особливі види болю.

В окремих випад­ках відчуття болю може виникати не там, звідки виходить больове подразнення.

Відбитий біль виникає при захво­рюваннях внутрішніх органів. Це відчуття, яке викликається больовим подразненням внутрішніх органів, локалізується не лише в цьому органі, а й у віддалених ділян­ках — па поверхні тіла. Такий біль проек­тується завжди на ті ділянки шкіри, які іннервуються від того самого сегмента спин­ного мозку, що й ушкоджений внутрішній орган (мал. 198). Оскільки більшість органів іннервується від кількох спинно­мозкових сегментів, то відбитий біль відчу­вається у кількох дерматомах — зонах Захар'їна-Геда (мал. 199).

Так, за наявності захво­рювань серця людина відчуває біль у лівій руці, лопатці, епігастральній ділянці, захворювань шлунка - в ділянці пупка, якщо уражена діафрагма ­у потилиці або лопатці. За наявності ниркової кольки біль відчувається у яєчках і в ділянці груднини. Захворювання печінки, шлунка і жовчного міхура нерідко супроводжуються зубним болем. Подібний відбитий біль відіграє важливу роль у діагностиці різних захворювань.

Мож­ливі й зворотні ефекти. Наприклад, локальні тактильні, температурні чи больові подраз­нення біологічно активних точок шкіри вмикають ланцюги рефлекторних реакцій до певних внутрішніх органів. При цьому вибірково змінюється кровопостачання і трофіка цих органів і тканий, у чому й по­лягає метод рефлексотерапії.

Фантомний біль. Людина, у якої ам­путовано кінцівку, тривалий час і на­віть усе життя продовжує відчувати в ній біль. Здебільшого людина відчуває ампу­товану кінцівку здерев'янілою, зведеною судомою, тобто в такому стані, в якому по­винна боліти здорова кінцівка. Фантом­ний біль, як правило, чітко локалізується в певній частині фантомної (відсутньої) кін­цівки, виникає без видимих причин і може спричиняти тривалі нестерпні страждан­ня. Причиною фантомного болю можуть бути механічні подразнення кінців пере­різаних нервів м'язами чи рубцями культі( кукси). Проте часто цей біль ніяк не пов'язаний із сенсорними імпульсами від кукси і, ймовір­но, виникає у зоні представництва ампуто­ваної кінцівки в сенсомоторній корі вели­кого мозку, функціонування якого пере­стало бути нормальним після припинення потоку аферентних сигналів від відсутньої кінцівки.