ЗМІСТ
ВСТУП………………………………………………………………………………. 3
РОЗДІЛ 1 ТЕОРЕТИКО-МЕТОДИЧНІ ОСНОВИ
ДОСЛІДЖЕННЯ ТУРИСТИЧНО-РЕКРЕАЦІЙНОГО
ПОТЕНЦІАЛУ МІСТА ГЕНІЧЕСЬК……………………………………...............5
Трактування понять туристичні та рекреаційні ресурси, туристично-рекреаційний потенціал……………………………………………………5
Методичні засади дослідження туристично-рекреаційних ресурсів міста Генічеськ……………………………………………………………13
РОЗДІЛ 2 АНАЛІЗ ТУРИСТИЧНО-РЕКРЕАЦІЙНИХ
РЕСУРСІВ МІСТА ГЕНІЧЕСЬК…………………………………………………..23
2.1. Природно-рекреаційні ресурси ………………………………………..23
2.1.1. Загальна інформація про місто Генічеськ Херсонської області…...23
2.1.2. Кліматичні……………………………………………………………..26
2.1.3. Мінеральні джерела…………………………………………………...26
2.1.4. Мальовничі ландшафти та заповідні території……………………..28
2.1.5. Пляжі……………………………………………………………………32
2.2. Культурно-історичні ресурси міста Генічеськ
Херсонської області………………………………………………………………...33
2.2.1. Архітектурні…………………………………………………………...33
2.2.2. Музеї…………………………………………………………………..36
2.3. Інфраструктурні ресурси міста Генічеськ Херсонської області……..38
2.3.1. Підприємства розміщення туристів………………………………….38
2.3.2. Підприємства харчування туристів………………………………….40
2.3.3. Санаторно-курортні заклади…………………………………………43
2.3.4. Підприємства екскурсійного обслуговування туристів…………….47
2.3.5. Транспортна інфраструктура…………………………………………49
2.4. Інвестиційні ресурси……………………………………………………..51
РОЗДІЛ 3 ОЦІНКА АТРАКТИВНОСТІ,
ПРИВАБЛИВОСТІ ТА УНІКАЛЬНОСТІ ОБ’ЄКТІВ
ПОКАЗУ ТА ДОЗВІЛЛЯ МІСТА ГЕНІЧЕНСЬК……………………………….54
3.1. Атрактивні об’єкти……………………………………………………….54
3.1.1. Фестивалі………………………………………………………………57
3.1.2. Садиби………………………………………………………………..57
3.1.3. Обєкти дозвілля……………………………………………………….59
3.2. Пропоновані тури та маршрути міста Генічеськ Херсонської області……………………………………………………………………………….62
3.2.1. Пропоновані тури……………………………………………………..62
3.2.2. Пропоновані маршрути……………………………………………….69
3.3. Проблеми та перспективи розвитку туризму у місті Генічеськ Херсонської області………………………………………………………………...71
ВИСНОВКИ………………………………………………………………………...78
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ…………………………………………..82
ДОДАТКИ…………………………………………………………………………..88
BCТУП
Туризм - це єдина виробнича галузь, про яку майже всі згадують із задоволенням. Це слово асоціюється у людей із приємним місцем, яке хочеться відвідати, чи вже відвідали.
Розвиток туризму в Україні особливо актуальний, оскільки саме завдяки йому, ми можемо покращити соціально-економічну ситуацію. Стратегічна мета розвитку туризму в Україні полягає у створенні конкурентно- спроможного на внутрішньому та світовому ринках туристичного продукту, здатного максимально задовольнити потреби населення України; розширенні внутрішньго туризму та постійному зростанні обсягів в’їзного туризму; забезпеченні на цій основі комплексного розвитку курортних територій та туристичних центрів з урахуванням соціально-економічних інтересів їх населення; збереженні та відновленні природного середовища та історико-культурної спадщини.
Завдяки своєму розташуванню, Генічеськ має надзвичайно значний туристично-рекреаційний потенціал, що надає йому хороші можливості для розвитку туризму. Цьому сприяють як і різноманітність природних факторів, так і наявність пам’яток історії та культури.
Проте, маючи значний туристично-рекреаційний потенціал, місто не використовує його в повну міру, та не завжди раціонально, що негативно відбивається на соціально-економічній складовій розвитку території. Розвиток рекреаційної діяльності в Генічеську та на Арабатській cтрілці вимагає поглибленого вивчення ресурсів, необхідних для задоволення попиту туристів.
Дослідження туристичного потенціалу Генічеська може стати основою для створення стратегічного плану розвитку рекреаційної галузі, що сприятиме комплексному розвитку інфраструктури регіону, залученню іноземних інвестицій та становленню туристичної галузі.
Метою дослідження є вивчення туристичного потенціалу міcта Генічеськ Херсонської області та аналіз проблем і перспектив його використання у туристичній діяльності.
Для досягнення поставленої мети необхідно вирішити наступні завдання:
- з’ясувати теоретичні основи дослідження туристично-рекреаційного потенціалу міста Генічеськ Херсонської області;
- провести дослідження природно-рекреаційних, культурно-історичних ресурсів Генічеська;
- дати характеристику інфраструктурних ресурсів Генічеська;
- визначити проблеми та перспективи туристично-рекреаційного потенціалу міста Генічеськ Херсонської області.
Об’єкт наукового дослідження - туристичний потенціал міста Генічеськ Херсонської області.
Предмет наукового дослідження - теоретичні та практичні аспекти використання туристичного потенціалу міста Генічеськ Херсонської області.
Методи дослідження. При написанні дипломної роботи використовувались наступні методи: картографічний, порівняльний, методи спостереження, узагальнення, аналізу та синтезу.
Стуктура роботи. Дипломна робота складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел та додатків. Обсяг роботи 86 сторінки. Список використаних джерел налічує 85 джерела.
РОЗДІЛ1
ТЕОРЕТИКО-МЕТОДИЧНІ ОСНОВИ ДОСЛІДЖЕННЯ ТУРИСТИЧНО- РЕКРЕАЦІЙНОГО ПОТЕНЦІАЛУ МІСТА ГЕНІЧЕСЬК ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Трактування понять туристичні та рекреаційні ресурси, туристично-рекреаційний потенціал
Україна являє собою унікальний комплекс історичних, культурних та природних пам’яток, має вдале географічне положення, сприятливий клімат, значні рекреаційні можливості, хороші умови для лікування та відпочинку населення, розвитку туризму і спорту.
У сучасному світі рекреація та туризм - є найвищою соціальною цінністю. Тому за останні кілька десятків років поступово зростає значення рекреації та туризму. Це пов'язано в першу чергу з значним зростанням доходів населення, розвитком загальноосвітнього рівня людей, розвитком транспортного сполучення.
Поняття “туристичні ресурси” і “рекреаційні ресурси” використовують як синоніми, оскільки туризм є формою рекреаційної діяльності.
До туристичних ресурсів можна віднести все, що може бути використано для задоволення потреб туристів. Це можуть бути об’єкти та явища природного й антропогенного походження, що використовуються для відновлення життєвих сил людини та задоволення її соціальних потреб і впливають на територіальну організацію туристичної діяльності, формування територіальних туристичних комплексів, їх спеціалізацію та економічну ефективність.
Головна цінність інформації як туристичного ресурсу полягає в її новизні, унікальності, потенційному багатстві естетичних, емоційних, асоціативних вражень, що можуть отримати від неї туристи.
В найідеальнішому варіанті до туристичних ресурсів ставлять певні вимоги.
1. Об’єкт повинен бути доступним (транспортна та фінансова доступність).
Окрім того, необхідна достатня інформація про об’єкт. Відсутність доступу до об’єкта різко обмежує його використання як туристичного ресурсу, навіть незважаючи на його унікальність та світове значення.
2. Важливого значення надають комплексності об’єктів. Один об’єкт (за окремими вийнятками) має значно менше шансів стати туристичним ресурсом, порівняно з групою цікавих об’єктів.
Комплексно розміщені об’єкти здатні притягувати туристів і стимулювати подальший розвиток навколишньої території для створення тут розширеної мережі туризму.
3. Oб’єкт повинен володіти привабливістю для туристів - атрактивністю;
При цьому він може приваблювати як власною красою та екзотичністю,так і певною унікальністю (великими розмірами, незвичністю, тощо).
4. Об’єкт повинен бути безпечним для туристів.
5. Велике значення має географічне положення об’єкта та стан природних ландшафтів і зон у поєднанні з різноманітним культурним середовищем і багатим історичним минулим території.
6. Визначальне значення має походження об’єктів. Часто об’єкти природного походження привертають значно більше уваги, ніж об’єкти антропогенного походження.
7. Існує особлива група об’єктів, що є водночас туристичним ресурсом і інфраструктурним об’єктом [20].
Існує безліч класифікацій туристичних ресурсів. Туристичні ресурси поділяються на дві великі групи: безпосередні і допоміжні.
До безпосередніх належать природні та історико-культурні ресурси, які використовують власне туристи і відпочивальники ( привабливість ландшафту, оздоровчі чинники місцевості, об’єкти пізнання, тощо).
Допоміжні (соціально-економічні) туристичні ресурси використовують для освоєння та використання безпосередніх туристичних ресурсів. Їх поділяють на матеріальні, технічні, фінансові, трудові.
За функціональними якостями туристичні ресурси поділяються на оздоровчі, пізнавальні, спортивні. Важливою є природно-естетична цінність території, що підсилює або, навпаки, знижує функціональні якості. Пізнавальні властивості території обумовлені наявністю природнихі соціально-культурних об’єктів (пам’ятників історії та культури, музеїв, національних особливостей і традицій населення, унікальних об’єктів природи, культури, промисловості) [20, с.38].
Існує класифікація туристичних ресурсів у межах розвитку туристисного потенціалу, яку пропонує у своєму підручнику “Туристичне ресурсознавство” Н.М. Паньків. Вона достатньо схематична, проте має суто економічну спрямованість, оскільки концентрує в собі всі основні параметри, згідно з якими здійснюють класифікацію туристичних ресурсів ( рис. 1.1.) [19].
Мальська М.П., Худо В.В. пропонують таке визначення туристичних ресурсів: туристичні ресурси - це природно-кліматичні, соціокультурні, історичні, архітектурні й археологічні, наукові і промислові, видовищні, культові та інші об’єкти або явища, спроможні задовольнити потреби людини в процесі туристичної діяльності [17].
Туристичні ресурси визначають формування туристичного бізнесу в тому чи іншому регіоні. Вони використовуються з оздоровлювальною, туристичною, спортивною та пізнавальною метою.
Туристичні ресурси мають такі основні властивості:
привабливість;
кліматичні умови;
доступність;
ступінь дослідження;
екскурсійна значущість;
пейзажні й екологічні характеристики;
соціально-демографічні характеристики;
потенційний запас;
спосіб використання [17, с. 32-33]
Смаль І.В. подає таке визначення: туристичні ресурси - це сукупність природних і соціально-культурних комплексів та їх елементів, що сприяють задоволенню фізіологічних та соціальних потреб людини, відновленню її працездатності і які при сучасній та перспективній структурі рекреаційних потреб і техніко-економічних можливостях, використовуються для прямого й опосередкованого споживання та виробництва туристичного продукту.
У структурі туристичних ресурсів виділяють кілька складових: природну, соціально-культурну або суспільну, технологічну і подієву, які в свою чергу, розділяються на ряд компонентів, що мають свою будову. Природні та суспільні ресурси формують групу “ матеріальні туристичні ресурси ”, подієві і більшість технологічних (інформаційні, рекламні та інноваційні) об’єднують у групу “ нематеріальні туристичні ресурси ”.
Природні, суспільні і подієві туристичні ресурси - основа виникнення окремих видів туризму. Наприклад, природні ресурси стали підґрунтям для розвитку лікувально-оздоровчого, екологічного, спортивного, екстремального і багатьох інших видів туризму та відпочинку: подієві - для фестивального, ділового, фан-туризму та ін., суспільні - для релігійного, археологічного, пізнавального, туризму. Технологічні ресурси мають дещо інше призначення. Вони сприяють інтенсифікації туристичних процесів, формують механізми реалізації туристичного продукту, створюють передумови для трансформації природних і суспільно-історичних комплексів у ранг ресурсів.
Туристичні ресурси можна розподілити на три групи:
1. Рекреаційні (природні) ресурси - унікальні явища природи, печери, водоспади, скелі, заповідники, гори, ріки, моря, лікувальні води, кліматичні та бальнеологічні можливості;
Природно-антропогенні
(парки,сквери, лісопарки, національні парки)
Природні
(заповідники,
долини річок)
Унікальні
(пам’ятки природи)
Природно-континентальні
Природно-аквальні
Комплексні туристичні ресурси
(ресурси природно-територіальних
туристичних закладів)
За походженням
(фізичні, біологічні
енергоінформаційні)
За видими
туристичного
використання
За можливістю
самовідтворювання
і культивування
(відносні і
невідносні)
За швидкістю ви-
черпності (швидко вичерпні,повільно
вичерпні, вичерпні,
невичерпні )
Ресурси
За можливістю
економічного відновлення
За можливістю заміни одних туристичних ресурсів іншими
Щодо залучення в процес санаторно-курортної діяльності
Пейзажі, що сприймаються візуально, екскурсійні об’єкти (турис-
тична діяльність не впливає негативно на навколишнє середовище)
Ті, що використовуються без прямого використання (туристичні
ресурси піддаються впливу, зміні, деградації)
Ресурси, що безпосередньо використовують у процесі рекреації
(туристичні ресурси можуть виснажуватись та нівіть зникати за нераціонального використання в межах обраних способів розвитку світового туризму)
Рис.1.1. Класифікація туристичних ресурсів у межах розвитку туристичного потенціалу [19, с.46]
О.О. Бейдик пропонує таку класифікацію рекреаційно-туристичних ресурсів:
Рис. 1.2. Класифікація рекреаційно-туристичних ресурсів [3, с. 273].
2. Об'єкти, які представляють історичне та культурне минуле країни - музеї, пам'ятники і пам'ятні місця, пов'язані з історичними подіями, життям і діяльністю видатних представників науки, техніки, культури, а також унікальні архітектурні та етнографічні об'єкти;
3. Об'єкти, які демонструють сучасні здобутки країни в промисловості, будівництві, сільському господарстві, науці і культурі, медицині та спорті [23, с.156].
Кифяк В.Ф. під туристичними ресурсами розуміє сукупність природних та штучно створених людиною об'єктів, що мають комфортні властивості та придатні для створення туристичного продукту. Як правило, наявність туристичних ресурсів визначає формування туристичного бізнесу в тому чи іншому регіоні [11].
У Законі України “ Про туризм ” дано визначення, що туристичні ресурси - це сукупність природно-кліматичних, оздоровчих, історико-культурних, пізнавальних та соціально-побутових ресурсів відповідної території, які задовольняють різноманітні потреби туриста. Тобто, туристичними ресурсами України є пропоновані або такі, що можуть пропонуватися, туристичні пропозиції на основі та з використанням об'єктів державної, комунальної чи приватної власності. [1, ст. 2] .
У підручнику “Рекреаційні ресурси та курортологія” Н. В. Фоменка зазначено, що Україна має великі рекреаційні ресурси, до яких належать географічні об'єкти, що використовуються чи можуть бути використані для відпочинку, туризму, лікування, оздоровлення населення. Рекреаційні ресурси поділяють на природні та соціально-економічні.
Природні рекреаційні ресурси - це природні умови, об'єкти, явища, які сприятливі для рекреації, відновлення духовних і фізичних сил, витрачених під час праці, навчання, творчості. Природні рекреаційні ресурси України різноманітні. Вся її територія знаходиться в смузі кліматичного комфорту. Україна має прекрасні умови для організації відпочинку на берегах і лиманах Чорного та Азовського морів, водойм і річок, у Кримських горах та Українських Карпатах.
До соціально-економічних рекреаційних ресурсів належать культурні об'єкти, пам'ятки архітектури, історії, археологічні стоянки, етнографічні музеї, місця, пов'язані з життям, перебуванням видатних учених, письменників, акторів, політичних діячів, викладачів, робітників, селян та ін. Рекреаційні ресурси України охороняються. У межах рекреаційних територій заборонена діяльність, яка призводить до негативних змін у навколишньому середовищі [27].
Рекреаційні ресурси - сукупність природних та антропогенних об’єктів і явищ, що їх можна використовувати для відпочинку, лікування, й туризму.
Загальний обсяг світових рекреаційних ресурсів не може бути визначений повністю якісно або кількісно. Для оцінки світових рекреаційних ресурсів треба враховувати географічне положення, особливості клімату і ландшафтів. До основних видів рекреаційних ресурсів належать: узбережжя теплих морів; береги річок, озер і водосховищ; лісові та лучні масиви; передгір’я та гірські країни; міста - столичні та історичні центри; міста - курорти або курортні місцевості; релігійно-культові комплекси та окремі споруди, розташовані поза межими населених пунктів; давні міста, фортифікаційні споруди ( печерні міста, фортеці, тощо ), каменярні.
На характер використання рекреаційних ресурсів надзвичайно сильно впливає екологічний стан території - чистота або забруднення вод, повітря, ґрунтів, порядок чи безладдя в соціально - політичному житті суспільства, економіці країни [30].
Мальська М.П., Худо В.В. пропонують визначення, що рекреаційні ресурси - це компоненти географічного довкілля, об’єкти антропогенної діяльності, які завдяки таким властивостям, як унікальність, історична або художня цінність, оригінальність, естетична привабливість і лікувально-оздоровлювальна значущість, можуть бути використані для організації різноманітних видів рекреаційних занять.
Зважаючи на те, що Україна є порівняно молодим членом ВТО, можна з впевненістю говорити про визнання зростаючої ролі туристичного потенціалу нашої країни на світовому туристичному ринку, сприйняття нашої країни світовою спільнотою, як великої європейської держави з багатими природно-рекреаційними та історико-культурними ресурсами, потужною туристичною інфраструктурою, що послідовно йде курсом демократичних реформ і має значні перспективи соціально - економічного розвитку [17, с. 33].
Туристично-рекреаційний потенціал розглядається як сукупність наявних природних, соціально-економічних і культурно-історичних передумов певної території в організації рекреаційно-туристичної діяльності. Таким чином, будь-яка територія чи країна постійно знаходиться у більшій або меншій невідповідності між наявним рекреаційним потенціалом і рівнем, характером та ефективністю його використання.
За своїм туристично-рекреаційним потенціалом Україна має всі можливості стати туристичною державою світового рівня. Розширення міжнародних зв`язків відкриває нові шляхи для просування національного туристичного продукту на світовому ринку, залучення до світового інформаційного простору, передового досвіду організації туристичної діяльності.