1. Прогнозування цін на товари з використанням їх трендових моделей.

Для прогнозування цін можливе застосування трендової моделі.

Залежними ознаками в трендових моделях є певні характеристики модельованого процесу. Єдиною незалежною характеристикою є час, який найчастіше вимірюється календарним роком. Вихідними даними для побудови моделі є значення модельованої ознаки в послідовні періоди часу.

Як правило, трендові моделі будуються у вигляді математичних функцій і не можуть бути засобом виявлення причинно-наслідкових зв'язків.

Основна мета їх застосування — визначення тенденції досліджуваного процесу і прогнозування його розвитку в майбутньому.

Головна передумова застосування трендових моделей — незмінність тенденції розвитку процесу, закладеної в його динаміці. Зміна динаміки розвитку процесу завжди зумовлена дією певної системи соціальних та економічних факторів, але саме ці фактори ніяк не фіксуються у трендовій моделі.

Головною позитивною ознакою трендових моделей є те, що вони досить об'єктивно відображають динаміку розвитку процесу. Прогнози на основі цих моделей будуються на період від одного-двох до кількох десятків років. Проте до довгострокових прогнозів на основі трендових моделей слід ставитися обережно. Як свідчить практика, в таких випадках дуже велика вірогідність непередбачуваних змін у дії факторів, що визначають перебіг часу.

Білет №6

2. Методи оцінювання комерційного ризику.

Ступінь комерційного ризику може визначатися як добуток ймовірності небажаних наслідків у ринковій діяльності підприємства на їх величину за формулою:

R=PX

де R - величина комерційного ризику;

Р — ймовірність небажаних наслідків;

X— величина небажаних наслідків.

Середня величина комерційного ризику вимірюється сподіваним значенням (математичним сподіванням). Сподіване значення, пов'я­зане з невизначеною ситуацією, є середньозваженим усіх можливих результатів, де ймовірність кожного з них використовується як частота або питома вага відповідного значення.

Для оцінки комерційного ризику можна використовувати дисперсійний підхід. Дисперсією випадкової величини Х називають математичне сподівання квадрата відхилення випадкової величини Х від математичного сподівання

Ризик у відносному виразі – визначається як величина можливих збитків, відносно деякої бази, за яку найзручніше приймати або майно підприємства або загальні витрати ресурсів на даний вид комерційної діяльності, або як сподіваний прибуток від даного виду комерційної діяльності.

Для оцінки комерційного ризику важливе значення має розробка прогнозів динамічних коефіцієнтів цінової еластичності попиту. Такі прогнози можна розробити з використанням трендових моделей.

Білет №7

2. Мінімізація комерційного ризику.

Основними напрямками запобігання комерційного ризику є:

1. Відмова від дотримання комерційних рішень, рівень ризику яких дуже великий.

2. Мінімізація збитків. Здійснюються рішення, що спрямовані на мінімізацію збитків у разі виникнення ризикових подій. Приклади мінімізації збитків: диверсифікація діяльності підприємства; зміна структури товарного асортименту підприємства; дотримання ефективних комерційних стратегій; впровадження більш ефективної форми продажу товарів; оптимізація товарних запасів.

3. Передача контролю за ризиком. Відповідальність за виник­нення та наслідки ризикових подій передається контрагентам відповідно до умов договірних відносин з ними. Приклади передачі контролю за ризиком: транспортування товару спеціалізованою транспортною фірмою; застосування базисних умов поставки товарів; укладання договорів гарантійного обслуговування обладнан­ня; використання індивідуальної або колективної форм матеріальної відповідальності.

Існують різні форми страхування комерційних ризиків. Самострахування ризиків - 1. Формування резервних фондів матеріальних та фінансових ресурсів підприємства. 2. Використання системи штрафних санкцій для компенсації наслідків ризикованих подій, що виникли з вини певних контрагентів підприємства.

3. Створення страхового товарного запасу. 4. Створення запасу грошових коштів. 5. Створення резерву на покриття випадкових витрат. 6. Створення резервного фонду підприємства. Зовнішнє страхування ризиків - 1. Страхування вантажів. 2. Страхування ризиків договірних відносин. 3. Страхування відповідальності щодо кредитів. 4. Інші види зовнішнього страхування.

Білет №10