2. Грошові реформи, як шлях впровадження грошового обігу.

Серед заходів, що спрямовані на оздоровлення і впорядкування грошового обігу, важливе місце займають грошові реформи.

Грошова реформа – це повна або часткова перебудова грошової системи, яку проводить держава з метою оздоровлення грошового обігу, тобто його стабілізації.

Такий спосіб використовується лише тоді, коли інші відомі способи стабілізації грошей не спрацьовують, або не дають бажаного ефекту.

Найважливішою її метою є надання національній валют характеру справді єдиного законного платіжного засобу та суттєвого підвищення її купівельної спроможності і конвертованості.

Класифікація грошової реформи:

1. становлення нової грошової системи;

2. часткова зміна грошової системи;

3. проведення спеціальних стабілізаційних засобів.

Грошова реформа супроводжується деномінацією грошових знаків, тобто обміном усіх старих грошових знаків на нові в певній пропозиції з одночасним перерахуванням усіх грошових показників.

Для успішного проведення грошової реформи важливе значення має правильний вибір методу стабілізації і процес реформ. Таких методів є 3:

1. нуліфікація-це оголошення державою знецінених грошових знаків не дійсними.

2. девальвація-це офіційне зниження валютного курсу національної грошової одиниці.

3. ревальвація - це офіційне підвищення валютного курсу національної грошової одиниці.

3. Показники вимірювання інфляції.

Інфляція не лише відображає у своєму розвитку динаміку цін, а й вимірюється нею.

Розміри інфляції можна зазначити за такими показниками:

1)індексу вартості життя;

2)індексу купівельної спроможності;

3)індексів інфляції.

Розрахунок динаміки цін (вартості життя) у звітному році визначається за формулою: ;

- ціна в базисному році;

- ціна в звітному році;

- вага в базисному році.

Показник купівельної спроможності – це величина обернена до індексу вартості життя і визначається за формулою: ;

Для вимірювання інфляції розраховують темп інфляції, тобто приріст цін у відсотках, і визначається за формулою: .

Валютний ринок і валютні системи

1. Поняття про валютні відносини.

2. Конвертованість національної валюти.

3. Валютний ринок. Механізм біржових операцій.

4. Валютні операції.

5. Валюта і міжнародні розрахункові операції.

1. Поняття про валютні відносини.

Об’єктом валютних відносин в Україні є валютні цінності, в саме:

- валюта України;

- платіжні документи та цінні папери, виражені у валюті України;

- іноземна валюта;

- платіжні документи та цінні папери, виражені у валюті України;

- іноземна валюта;

- платіжні документи та цінні папери, виражені в іноземній валюті або монетарних металах;

- монетарні метали.

Іноземна валюта - іноземні грошові знаки у вигляді банкнот, казначейських білетів, монет, що перебувають в обігу, та є законним платіжним засобом на території відповідної іноземної держави.

До поняття іноземної валюти також відносяться кошти у грошових одиницях держав і міжнародних розрахункових (клірингових) одиницях , що перебувають на рахунках: міжнародні рахункові одиниці СДР (спеціальні права запозичення) та ЕКЮ (європейська валютна одиниця).

Валюта – це грошова одиниця, що використовується у міжнародних грошових відносинах.

Суб’єктами валютних відносин є:

• резиденти (фізичні особи – громадян України, особи без громадянства, іноземні громадяни , що постійно проживають на Україні).

• Не резиденти.

• Уповноважений банк.