- •Поняття та ознаки господарської діяльності
- •Підприємництво як основний спосіб здійснення господарської діяльності в сучасних умовах.
- •3. Об’єктивні підстави державного регулювання господарської діяльності.
- •Підстави державного регулювання гд:
- •Правові форми та методи державного регулювання господарської діяльності в Україні.
- •Поняття та ознаки господарських правовідносин
- •Види господарських правовідносин.
- •Методи господарського права
- •8. Господарське право як галузь українського права
- •Наука господарського права. Господарське право як навчальна дисципліна.
- •Система господарського права
- •Поняття та ознаки господарського законодавства
- •Ознаки:
- •Господарсько-правові норми та їх особливості
- •Система господарського законодавства України
- •14. Сучасні проблеми вдосконалення господарського законодавства.
- •Поняття суб’єктів господарського права
- •Види суб’єктів господарського права
- •17. Правовий статус суб’єктів господарювання
- •18. Поняття підприємства та його основні ознаки.
- •19. Види та організаційно-правові форми підприємств
- •20. Порядок державної реєстрації підприємств
- •21. Підприємства державної форми власності (державні комерційні та казенні підприємства)
- •22. Підприємства комунальної форми власності
- •23. Підприємства колективної власності
- •24. Приватні підприємства
- •25. Орендні підприємства
- •Ознаки:
- •26. Підприємства з іноземними інвестиціями. Іноземне підприємство.
- •27. Поняття та ознаки господарських товариств
- •28. Класифікація господарських товариств
- •Класифікація
- •29. Повне товариство
- •30. Командитне товариство.
- •31. Товариство з обмеженою відповідальністю
- •32. Товариство з додатковою відповідальністю
- •33. Акціонерне товариство
- •34. Громадянин-підприємець як суб’єкт господарського права
- •35. Порядок набуття громадянином статусу підприємця
- •36. Кредитні спілки у сфері господарювання
- •37. Особисте селянське господарство
- •38. Благодійні та інші неприбуткові організації
- •39. Поняття, ознаки та види господарських організацій-органів господарського керівництва
- •40. Правове становище добровільних господарських об’єднань
- •41. Правове становище державних господарських об’єднань
- •42. Правове становище промислово-фінансових групп
- •43. Правове становище господарських міністерств (відомств)
- •44. Правове становище холдингових компаній
- •45. Правове становище товарної біржі
- •46. Правове становище фондової біржі
- •47. Правове становище торгово-промислових палат
- •48. Поняття та види майна у сфері господарювання
- •49. Джерела формування та склад майна суб’єкта господарювання
- •50. Облік майна та звітність щодо його використання при здісненні господарської діяльності
- •51. Право власності – основне речове право у сфері господарювання: поняття та зміст
- •52. Право довірчої власності
- •53. Право господарського відання
- •54. Право оперативного управління
- •55. Право оперативного використання майна
- •Похідні від права власності правові титули майна суб’єктів господарювання
- •Правовий режим права державної власності у сфері господарювання
- •Правовий режим права комунальної власності у сфері господарювання
- •Правові засади приватизації державного та комунального майна
- •64. Правовий режим права колективної власності
- •Правовий режим права приватної власності
- •Поняття та ознаки цінних паперів
- •Класифікація цінних паперів
- •Емісія цінних паперів
- •Поняття господарських зобов’язань та підстави їх виникнення
- •Види господарських зобов’язань
- •Виконання господарських зобов’язань
- •Забезпечення виконання господарських зобов’язань
- •75. Припинення господарських зобов'язань
- •76. Поняття та ознаки господарського договору
- •77. Функції господарського договору
- •78. Класифікація господарських договорів
- •79. Порядок укладення, зміни та розірвання господарських договорів
- •80. Зміст господарського договору
- •81. Форма господарського договору
- •82. Забезпечення належного виконання господарських договорів
- •83. Договір купівлі-продажу у сфері господарювання
- •84. Договір поставки
- •85. Договір контрактації сільськогосподарської продукції
- •86. Договір міни (бартеру)
- •87. Договір постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу
- •88. Поняття та класифікація договорів підряду на капітальне будівництво
- •89. Сторони договору підряду на капітальне будівництво
- •90. Зміст договору підряду на капітальне будівництво
- •91. Договір підряду на проведення проектних і досліджувальних робіт
- •92. Договір на створення і передачу науково-технічної продукції
- •93. Договір оренди
Правові засади приватизації державного та комунального майна
Одним з основних напрямів реформування вітчизняної економіки і визначальним для забезпечення ринкових засад її функціонування є приватизація державного та комунального майна.
Відповідно до легального визначення (ст. 1 Закону України “Про приватизацію державного майна”) приватизацією є відчуження майна, що перебуває у державній власності, і майна, що належить Автономній Республіці Крим, на користь фізичних і юридичних осіб, які можуть бути покупцями в процесі приватизації. На початкових етапах приватизації (в першій половині 90-х років XX ст., коли відбувалася приватизація майна невеликих державних підприємств) основною метою приватизації державного майна було формування значного прошарку приватних і колективних власників за рахунок передання їм державного майна на праві власності.
Сучасний етап приватизації характеризується новими пріоритетами, оскільки мала приватизація вже майже завершена, в основному приватизовано також майно середніх державних підприємств, а на порядку денному стоїть питання приватизації стратегічно важливих і крупних державних підприємств. У зв'язку з цим основною метою приватизації є вирішення складного завдання: забезпечення підвищення соціально-економічної ефективності виробництва, залучення коштів на структурну перебудову економіки. Вирішення цих завдань має забезпечити:
(а) індивідуальна приватизація, що здійснюється на принципах: максимальної економічної ефективності; вибору найбільш оптимальних способів приватизації; індивідуального підходу до приватизації; створення умов для концентрації управління в руках промислового інвестора (вітчизняного чи іноземного інвестора або їх об'єднання, які заінтересовані у збереженні частки підприємства на ринку відповідної продукції та мають реальні важелі щодо управління підприємством та виконання ним інвестиційних зобов'язань);
(б) застосування переважно конкурентних способів приватизації, що мають забезпечити продаж об'єктів приватизації за максимальною ціною .та з покладенням на покупця інвестиційних зобов'язань (щодо застосування новітніх технік і технологій, модернізації виробництва, збереження та збільшення частки підприємства на ринку певного товару, підвищення конкурентоспроможності товарів, робіт, послуг приватизованого підприємства тощо) і здійснення приватизації виключно за грошові кошти (національну та іноземну валюту, що визнається конвертованою Національним банком України).
Проте в процесі приватизації має бути забезпечена і її соціальна спрямованість, що віддзеркалюється в таких принципах приватизації, як: законність; державне регулювання та контроль за приватизаційними процесами та післяприватизаційною діяльністю підприємств; додержання антимонопольно-конкурентного законодавства; надання пільг членам трудових колективів підприємств, що приватизуються, в т. ч. пріоритетного права на придбання майна (акцій) своїх підприємств; інформування громадськості про приватизаційні процеси та прийняття органами приватизації відповідних рішень та ін.
Реформування вітчизняної економіки - одне із стратегічних напрямів державної економічної політики, безпосередньо пов'язане з відносинами власності, правовим статутом суб'єктів господарських відносин, антимонопольно-конкурентним регулюванням. Зазначені питання відповідно до Конституції України (ст. 92) мають регулюватися державою і, як правило, у формі закону.
Відповідно до ст. 5 Закону “Про приватизацію державного майна” до об'єктів права державної власності, що підлягають приватизації, належать:
- цілісні майнові комплекси державних підприємств та їх структурних підрозділів;
- об'єкти незавершеного будівництва та законсервовані об'єкти;
- акції (частки, паї), що належать державі у майні господарських товариств та інших об'єднань.
Суб'єктами приватизації відповідно до ст. 6 Закону “Про приватизацію державного майна” є:
- державні органи приватизації;
- покупці (їх представники);
- посередники.
До системи державних органів приватизації належать: Фонд державного майна (ФДМ) України, його регіональні відділення та представництва, органи приватизації в Автономній Республіці Крим.
На державні органи приватизації покладено виконання функцій власника державного майна у процесі його приватизації, в т. ч. здійснення у межах наданої компетенції повноважень щодо:
- здійснення повноважень власника державного майна в процесі його приватизації;
- зміни організаційно-правової форми державних унітарних підприємств;
- створення комісій з приватизації;
- затвердження планів приватизації майна, що перебуває в державній власності, та планів розміщення акцій ВАТ у процесі приватизації;
- укладення угод приватизації, в т. ч. договорів купівлі-продажу державного майна в процесі його приватизації;
- контролю виконання умов договорів купівлі-продажу державного майна, включаючи й умови післяприватизаційної експлуатації підприємств.
Державна програма приватизації (п. 9) закріплює одним з пріоритетів приватизації індивідуальну приватизацію, серед ознак якої - продаж промисловому інвесторові пакета акцій, що забезпечує контроль над приватизованим підприємством і, відповідно, - можливість покладення на такого інвестора відповідальності за недотримання інвестиційних зобов'язань післяприватизаційної експлуатації підприємства за договором купівлі-продажу.
Посередники в процесі приватизації, залежно від характеру їх послуг, можуть бути поділені на дві групи:
- оперативні посередники (надають послуги щодо підготовки об'єкта до приватизації, оцінки та продажу майна, а також консультаційні послуги покупцям щодо вибору об'єкта приватизації, підготовки необхідних документів тощо);
- фінансові посередники (зменшують ризики покупців у процесі приватизації, сприяють розвиткові фондового ринку); роль посередників у процесі приватизації виконують довірчі товариства (їх правове становище визначається Декретом KM України від 17.03.1994 р. “Про довірчі товариства”), інститути спільного інвестування/інвестиційні фонди та компанії (першим нормативним актом, що визначав їх правове становище, був Указ Президента від 19.02.1994 р. “Про інвестиційні фонди та інвестиційні компанії”, дія якого обмежена у зв'язку з набуттям чинності Законом від 15.03.2001 р. “Про інститути спільного інвестування (пайові та корпоративні інвестиційні фонди)”), а також інші фінансові посередники.