40. Правове становище добровільних господарських об’єднань

Добровільні господарські обєднання - створюються на договірних засадах, хоча в письмовій формі - як установчий документ - договір обов'язково має бути лише в асоціації, корпорації та промислово-фінансовій групі, в решті об'єднань - концерні та консорціумі укладення договору в письмовій формі закон не вимагає, передбачаючи обов'язкову наявність статуту; учасники добровільного об'єднання мають право виходу з нього із збереженням обов'язків за раніше укладеними договорами.

Підприємствам, що входять до об’єднання надаються права:

• одержання від об’єднання інформації, пов’язаної з інтересами підприємства

• одержання частини прибутку від діяльності об’єднання

• бути членом інших об’єднань, якщо законом або установчими документами не передбачено іншого

• право вийти з об’єднання (у порядку і умовах, встановлених в установчих документах)

• інші права, передбачені законом і установчими документами

Система органів управління об’єднання:

1. Вищий орган – Збори (конференції, засідання) – затверджує статут і вносить зміни до нього

• Вирішує питання про вступ та виключення з об’єднання

• Утворює виконавчий орган

• Вирішує фінансові та інші питання, які установчими документами віднесені до компетенції Вищого органу

2. Виконавчий орган (колегіальний, одноособовий) :

• вирішує питання поточної діяльності

Здійснення управління поточною діяльністю об’єднання може бути доручено адміністрації одного з підприємств на умовах, передбачених законом

Вихід з підприємства на вільних умовах

41. Правове становище державних господарських об’єднань

Державні господарські об’єднання - створюються за рішенням Уряду або господарського міністерства (відомства) та виконують функції органу, уповноваженого здійснювати управління діяльністю державних підприємств - учасників об'єднання.

Діє на основі рішення про його створення та статуту, який затверджується органом, що приймає рішення про утворення об’єднання.

Утворюється у формі корпорації або концерну, незалежно від найменування об’єднання.

Підприємство, яке входить до складу державного господарського об’єднання, не має права без згоди об’єднання виходити з його складу, а також об’єднуватись на добровільних засадах своєю діяльністю з іншими суб’єктами господарювання та приймати рішення про припинення своєї діяльності.

Управління ДГО здійснює правління об’єднання і ген директор об’єднання, який призначається на посаду та звільняється органом, що прийняв рішення про утворення об’єднання.

Склад правління визначається статутом. Порядок управління об’єднання визначається статутом об’єднання відповідно до закону.

42. Правове становище промислово-фінансових групп

Промислово-фінансова група (ПФГ) - це таке господарське об'єднання, яке створюється Урядом України на визначений строк з метою реалізації державних програм розвитку пріоритетних галузей економіки для забезпечення виробництва кінцевої продукції.    Правове становище ПФГ визначається ГК України (ст. 125), Законом України від 21.11.1995 р. “Про промислово-фінансові групи в Україні”; Положенням про створення (реєстрацію), реорганізацію та ліквідацію промислово-фінансових груп, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20.07.1996 р. № 781.  

Характерні риси ПФГ як особливого виду ГО:

   - заборона створювати ПФГ у сфері торгівлі, громадського харчування, побутового обслуговування населення, матеріально-технічного постачання, транспортних послуг;    - створюються за ініціативою підприємств та інших організацій низової ланки економіки за рішенням Уряду України;    - відсутність у ПФГ статусу юридичної особи;    - мета створення - реалізація державних програм розвитку пріоритетних галузей виробництва і структурної перебудови економіки, а також виробництво кінцевої продукції;    - тимчасовість діяльності ПФГ (створення ПФГ на певний строк);    - обов'язкова участь у ПФГ банку (банків) і підприємств; крім них до ПФГ можуть входити наукові, проектні та інші організації (установи) будь-яких форм власності;    - порядок створення ПФГ:    а) укладення між майбутніми учасниками ПФГ Генеральної угоди про сумісну діяльність щодо виробництва кінцевої продукції;    б) подання уповноваженою особою ініціаторів створення ПФГ Міністерству економіки передбаченого законом пакету документів і узгодження питання щодо доцільності і обґрунтованості створення ПФГ з певними державними органами (Мінекономіки, Фондом держмайна, Антимонопольним комітетом тощо);    - відсутність спеціально створеного органу управління, функції якого, в т. ч. представлення інтересів ПФГ в Україні та за її межами, покладається на головне підприємство, до якого закон встановлює певні вимоги (виготовлення кінцевої продукції ПФГ, здійснення її збуту, а також сплата податків в Україні і обмеження/заборона для певних категорій господарських організацій (торговельних підприємств, підприємств у сфері громадського харчування, побутового обслуговування, матеріально-технічного постачання, банків, фінансово-кредитних установ) бути головним підприємством ПФГ;    - особливий порядок реєстрації для ПФГ, яка здійснюється Міністерством економіки та з питань економічної інтеграції;    - ПФГ діють на підставі Генеральної угоди про сумісну діяльність щодо виробництва кінцевої продукції;    - законом для ПФГ передбачаються пільги:    (1) головне підприємство та учасники ПФГ звільняються від сплати вивізного (експортного) мита і митних зборів у разі експорту проміжної продукції;    (2) головне підприємство та учасники ПФГ звільняються від сплати ввізного (імпортного) мита і митних зборів у разі імпортування проміжної продукції;    (3) на банки - учасників ПФГ не поширюються обмеження щодо внесків комерційних банків до статутних фондів інших підприємств і організацій, встановлені ч. 4 ст. З Закону України “Про банки і банківську діяльність”, у частині інвестування коштів у розробку або розвиток і модернізацію виробництва кінцевої та проміжної продукції ПФГ;    - вихід (виключення) головного підприємства або іншого учасника ПФГ здійснюється шляхом прийняття постанови Кабінетом Міністрів України і обов'язково тягне за собою реорганізацію ПФГ та її нову реєстрацію в Мінекономіки;    - реорганізацію ПФГ шляхом виключення (виходу) головного підприємства або учасника ПФГ із складу ПФГ Кабінет Міністрів України може здійснювати у таких випадках:    (1) за поданням Головної державної податкової інспекції України в разі більш як дворазового порушення норм статей 4 і 5 Закону “Про промислово-фінансові групи в Україні”;    (2) припинення постановою або законом, прийнятими Верховною Радою України, виконання державної програми, з метою реалізації якої була створена ПФГ;    (3) у зв'язку з неефективною реалізацією ПФГ відповідних державних програм;    - контроль та перевірку діяльності ПФГ здійснюють у межах своєї компетенції Кабінет Міністрів України, органи державної податкової інспекції, Національний банк України, Антимонопольний комітет України, інші державні органи, а також аудиторські організації;    - ліквідація ПФГ здійснюється шляхом прийняття постанови Кабінету Міністрів України у випадках:    (1) у зв'язку із закінченням затвердженого терміну її діяльності;    (2) неможливістю реорганізації ПФГ у вищезгаданих випадках;    (3) за ініціативою учасників ПФГ.