- •Поняття та ознаки господарської діяльності
- •Підприємництво як основний спосіб здійснення господарської діяльності в сучасних умовах.
- •3. Об’єктивні підстави державного регулювання господарської діяльності.
- •Підстави державного регулювання гд:
- •Правові форми та методи державного регулювання господарської діяльності в Україні.
- •Поняття та ознаки господарських правовідносин
- •Види господарських правовідносин.
- •Методи господарського права
- •8. Господарське право як галузь українського права
- •Наука господарського права. Господарське право як навчальна дисципліна.
- •Система господарського права
- •Поняття та ознаки господарського законодавства
- •Ознаки:
- •Господарсько-правові норми та їх особливості
- •Система господарського законодавства України
- •14. Сучасні проблеми вдосконалення господарського законодавства.
- •Поняття суб’єктів господарського права
- •Види суб’єктів господарського права
- •17. Правовий статус суб’єктів господарювання
- •18. Поняття підприємства та його основні ознаки.
- •19. Види та організаційно-правові форми підприємств
- •20. Порядок державної реєстрації підприємств
- •21. Підприємства державної форми власності (державні комерційні та казенні підприємства)
- •22. Підприємства комунальної форми власності
- •23. Підприємства колективної власності
- •24. Приватні підприємства
- •25. Орендні підприємства
- •Ознаки:
- •26. Підприємства з іноземними інвестиціями. Іноземне підприємство.
- •27. Поняття та ознаки господарських товариств
- •28. Класифікація господарських товариств
- •Класифікація
- •29. Повне товариство
- •30. Командитне товариство.
- •31. Товариство з обмеженою відповідальністю
- •32. Товариство з додатковою відповідальністю
- •33. Акціонерне товариство
- •34. Громадянин-підприємець як суб’єкт господарського права
- •35. Порядок набуття громадянином статусу підприємця
- •36. Кредитні спілки у сфері господарювання
- •37. Особисте селянське господарство
- •38. Благодійні та інші неприбуткові організації
- •39. Поняття, ознаки та види господарських організацій-органів господарського керівництва
- •40. Правове становище добровільних господарських об’єднань
- •41. Правове становище державних господарських об’єднань
- •42. Правове становище промислово-фінансових групп
- •43. Правове становище господарських міністерств (відомств)
- •44. Правове становище холдингових компаній
- •45. Правове становище товарної біржі
- •46. Правове становище фондової біржі
- •47. Правове становище торгово-промислових палат
- •48. Поняття та види майна у сфері господарювання
- •49. Джерела формування та склад майна суб’єкта господарювання
- •50. Облік майна та звітність щодо його використання при здісненні господарської діяльності
- •51. Право власності – основне речове право у сфері господарювання: поняття та зміст
- •52. Право довірчої власності
- •53. Право господарського відання
- •54. Право оперативного управління
- •55. Право оперативного використання майна
- •Похідні від права власності правові титули майна суб’єктів господарювання
- •Правовий режим права державної власності у сфері господарювання
- •Правовий режим права комунальної власності у сфері господарювання
- •Правові засади приватизації державного та комунального майна
- •64. Правовий режим права колективної власності
- •Правовий режим права приватної власності
- •Поняття та ознаки цінних паперів
- •Класифікація цінних паперів
- •Емісія цінних паперів
- •Поняття господарських зобов’язань та підстави їх виникнення
- •Види господарських зобов’язань
- •Виконання господарських зобов’язань
- •Забезпечення виконання господарських зобов’язань
- •75. Припинення господарських зобов'язань
- •76. Поняття та ознаки господарського договору
- •77. Функції господарського договору
- •78. Класифікація господарських договорів
- •79. Порядок укладення, зміни та розірвання господарських договорів
- •80. Зміст господарського договору
- •81. Форма господарського договору
- •82. Забезпечення належного виконання господарських договорів
- •83. Договір купівлі-продажу у сфері господарювання
- •84. Договір поставки
- •85. Договір контрактації сільськогосподарської продукції
- •86. Договір міни (бартеру)
- •87. Договір постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу
- •88. Поняття та класифікація договорів підряду на капітальне будівництво
- •89. Сторони договору підряду на капітальне будівництво
- •90. Зміст договору підряду на капітальне будівництво
- •91. Договір підряду на проведення проектних і досліджувальних робіт
- •92. Договір на створення і передачу науково-технічної продукції
- •93. Договір оренди
32. Товариство з додатковою відповідальністю
Товариством з додатковою відповідальністю є господарське товариство, статутний капітал якого поділений на частки визначених установчими документами розмірів і яке несе відповідальність за своїми зобов'язаннями власним майном, а в разі його недостатності учасники цього товариства несуть додаткову солідарну відповідальність у визначеному установчими документами однаково кратному розмірі до вкладу кожного з учасників.
Основні риси:
- різновид господарського товариства; - спеціальне регулювання: ГК України (ч. 4 ст. 80), ЦК України (ст. 151), Закон “Про господарські товариства” (ст. 65), Декрет Кабінету Міністрів України від 17.03.1993 р. “Про довірчі товариства”; - мінімальний розмір статутного фонду - сума, еквівалентна 100 мінімальним заробітним платам за ставкою, що діє на момент створення товариства (крім довірчих товариств, вимоги до розміру майнової бази яких встановлюються вищеназваним Декретом);
- поділ статутного фонду на частки, розмір яких визначається установчими документами і може бути будь-яким (рівним або різним); - наявність системи органів управління: збори учасників - вищий орган, дирекція (колегіальний) або директор (одноособовий) - виконавчий орган, ревізійна комісія - контрольний орган;
- субсидіарна обмежена майнова відповідальність учасників за зобов'язаннями товариства, граничний розмір якої встановлюється або законом (щодо довірчих товариств) та/або установчими документами ТДВ в однаковому для всіх учасників кратному розмірі до їх вкладів; - характер субсидіарної відповідальності учасників - солідарний; - подібність правового становища ТДВ і його учасників до правового становища товариства з обмеженою відповідальністю та його учасників, за винятком обсягу відповідальності учасників і пов'язаних з цим питань (у т. ч. змісту статуту).
33. Акціонерне товариство
Акціонерним товариством є господарське товариство, яке має статутний капітал, поділений на визначену кількість акцій однакової номінальної вартості, і несе відповідальність за зобов'язаннями тільки майном товариства, а акціонери несуть ризик збитків, пов'язаних із діяльністю товариства, в межах вартості належних їм акцій. Характерні риси:
- різновид господарського товариства;
- спеціальне регулювання: ГК України, ЦК України, Закон. “Про господарські товариства”, Закон “Про цінні папери і фондовий ринок
- поділ статутного капіталу на частки рівної номінальної вартості, що іменуються акціями;
- відповідальність AT за своїми зобов'язаннями лише майном, що належить йому на праві власності;
- відсутність у акціонерів субсидіарної майнової відповідальності за зобов'язаннями товариства, якщо вони (акціонери) повністю сплатили свої частки; - засновники - фізичні та/або юридичні особи; - можливість створення AT однією особою і функціонування у складі однієї особи (акціонера); яскравим прикладом таких AT є державні/національні акціонерні товариства та холдингові кампанії;
- законодавчо встановлений мінімальний розмір статутного фонду (не менше суми, еквівалентної 1250 мінімальним заробітним платам, виходячи із ставки мінімальної заробітної плати, чинної на момент створення AT); - придатність форми AT для підприємств, інших господарських організацій низової ланки економіки, господарських об'єднань; - органи управління і контролю AT: вищий орган - загальні збори AT; виконавчий орган - правління, дирекція чи директор; можуть створюватися спостережна рада і ревізійна комісія (ревізор) як суто контрольний орган; - чисельність складу акціонерів (понад 50 осіб) обумовлює необхідність наявності в системі органів управління спеціального органу - спостережної/наглядової ради;
- участь акціонерів в управлінні залежить від кількості акцій, що належать їм на праві власності;
- можливість у засновників (акціонерів) вибору виду AT - закрите або відкрите;
-можливість залучення крупних інвесторів на правах власників привілейованих акцій;
- визначення обсягу прав акціонерів залежно від типу акцій (прості чи привілейовані), що їм належать; - вихід акціонера з AT здійснюється шляхом відчуження акцій. Акціонерні товариства бувають двох видів: відкрите акціонерне товариство і закрите акціонерне товариство. Відмінності між відкритим акціонерним товариством і закритим акціонерним товариством:
- порядком розміщення акцій (у ВАТ - шляхом підписки і вільної купівлі-продажу на фондовому ринку без спеціальних обмежень, з ЗАТ - розміщенням серед засновників або серед заздалегідь визначеного кола осіб, а також шляхом купівлі-продажу з виключенням системи торгів); - порядком відчуження акцій: акції ВАТ продаються і купуються вільно; акції ЗАТ не можуть продаватися на фондовій біржі, а продаж їх акціонером товариства повинна здійснюватися з урахуванням переважного права інших акціонерів товариства на придбання таких акцій); - видами підписки на акції, що застосовується при їх емісії: ВАТ - зазвичай відкрита підписка, ЗАТ - закрита (серед заздалегідь визначеного кола осіб); - видами акцій, що випускаються цими товариствами (ВАТ може випускати як іменні акції, так і акції на пред'явника, а ЗАТ - лише іменні); - порядком створення (у ВАТ він досить складний, що пов'язано з розміщенням акцій серед заздалегідь невизначеного кола осіб шляхом відкритої підписки, а, отже, і наявністю етапів, не притаманних ЗАТ: реєстрації інформації про акції, оголошення про підписку, процедури підписки, вирішення на установчих зборах питань, пов'язаних з результатами підписки); - мінімальним розміром оплати акцій на момент скликання установчих зборів (він має бути не меншим: у ВАТ - ніж 30%, а в ЗАТ - 50% номінальної вартості акцій); - переліком обов'язкових для розгляду на установчих зборах питань (у ВАТ він більш значний, що пов'язано з результатами підписки на акції ВАТ); - обсягом обов'язків і відповідальністю засновників: у засновників ВАТ вони більш значні, що пов'язано з підпискою на акції (обов'язок повернути особам, що підписалися на акції, сплачені ними суми у разі: а) якщо підписка не відбулася; б) якщо установчі збори вчасно не були скликані і передплатники акцій зажадали повернення сплачених сум; в) якщо установчі збори з необхідним кворумом не вдалося зібрати ні першого, ні другого разу; - обсягом публічності діяльності (у ВАТ вона більш значна, що пов'язано з розміщенням акцій серед заздалегідь невизначеного кола осіб, і передбачає інформування усіх заінтересованих осіб через органи масової інформації про підписку на акції, про результати фінансово-господарської діяльності). Характерні риси державного акціонерного товариства (ДАТ): - спеціальне правове регулювання: ГК ; укази Президента від “Про корпоратизацію підприємств” “Про холдингові компанії, що створюються в процесі корпоратизації та приватизації”;
- формально має статус відкритого акціонерного товариства, хоча фактично зазвичай є товариством однієї особи (держави в особі Уповноваженого органу; - створюються, як правило, на базі державних підприємств, закритих акціонерних товариств, більш як 75% статутного фонду яких перебуває у державній власності, а також виробничих та науково-виробничих об'єднань, правовий статус яких не відповідає чинному законодавству; - мета перетворення зазначених господарських організацій у відкриті акціонерні товариства - їх підготовка до майбутньої приватизації (строк якої однак, заздалегідь не визначається); - належать до державних суб'єктів господарювання, що забезпечується через володіння державою усім або контрольним пакетом акцій такого товариства
- засновником виступає одна юридична особа - господарське міністерство (відомство), у віданні якого перебуває державне підприємство, що корпоратизується; - статут такого ВАТ розробляється згідно з Типовим статутом відкритого акціонерного товариства, створеного шляхом корпоратизації; - державна реєстрація товариства здійснюється його засновником в загальному порядку, але без сплати реєстраційного збору; - виконавчий орган товариства - правління - формується: а) на стадії його створення шляхом перетворення у ВАТ із державного унітарного підприємства - засновником із керівних працівників державного підприємства, головою правління призначається керівник державного підприємства, що корпоратизується; б) у подальшому (в процесі функціонування, якщо виникає потреба змінити склад правління) - спостережною радою товариства; - у обов'язковому порядку створюється спостережна рада товариства
- порядок реєстрації та випуску акцій корпоратизованого підприємства регулюється Положенням про порядок реєстрації випуску акцій відкритих акціонерних товариств, створених із державних підприємств у процесі приватизації та корпоратизації
- нараховані дивіденди по акціях такого товариства, що належать державі, зараховуються до державного бюджету;