Алгоритми виконання практичних навичок для студентів V курсу стоматологічного факультету

І Методи тимчасової зупинки зовнішньої кровотечі.

1. Припідняте положення кінцівки.

Хворому надається горизонтальне положення, а кінцівку, на якій наявна кровотеча, піднімають догори. Цим методом можна зупинити кровотечу при пошкодженні вен, оскільки в такому положенні їх кровонаповнення різко зменшується і тиск крові наближається до нуля. Переважно, метод застосовується в комбінації зі стискаючою пов'язкою.

2. Накладання стискаючої пов'язки.

Стискаюча пов'язка використовується також при венозній кровотечі і накладається на ділянку кровоточивої рани (що сприяє підвищенню внутрішньотканинного тиску, зменшенню просвіту пошкоджених судин і утворенню тромба). При накладанні пов’язки спочатку на рану ставлять імпровізований валик (в ідеалі - зі стерильного бинта), який безпосередньо стискатиме кровоточиву судину, а потім його фіксують циркулярними чи спіральними турами бинта або іншими підручними засобами.

3. Накладання джгута.

Використовується тільки при артеріальних кровотечах. Даний спосіб полягає у циркулярному стисненні м'яких тканин кінцівки разом з кровоточивими судинами гумовим джгутом (наявні спеціальні джгути Есмарха, але можна використовувати і імпровізовані джгути). Джгут накладають на м’яку підкладку, захищаючи нею шкіру, проксимальніше від рани і якомога ближче до неї, попередньо піднявши кійцівку догори на 1-2 хв. 1-й тур кровозупинний (накладається з найбільшою силою), наступні тури - фіксуючі. Правильність накладання джгута визначається зникненням периферичного пульсу, зупинкою кровотечі та відсутністю виражених больових відчуттів (тобто, стиснення магістральних нервових стовбурів). Джгут можна утримувати на кінцівці в літній період до 2 годин, а в зимовий - до 1 години. Кожні півгодини джгут попускають на кількі хвилин, а при відновленні кровотечі - її на цей час зупиняють іншими методами. Обов’язково до джгута додається супровідний документ, в якому зазначається час накладання джгута.

4. Пальцеве притиснення судин на протязі.

Найчастіше використовується для зупинки кровотечі із сонної, плечової та стегнової артерій. Сонну артерію притискають до поперечних відростків шийних хребців посередині внутрішньої поверхні кивального м’язу (середина відстані між processus mastoideus та грудино-ключичним з’єднанням), плечову - до плечової кістки за ходом медіальної борозни двоголового м’яза плеча (між ним та триголовим м’язом), а стегнову

• відразу нижче середини пахової зв’язки (середина відстані між spina iliaca anterior superior та tuberculum pubicum).

5. Максимальне згинання або перерозгинання кінцівки в суглобі (спосіб Адельмана).

Максимальним згинанням верхньої кінцівки в ліктьовому суглобі можна зупинити артеріальну кровотечу з ліктьової ямки, максимальним згинанням нижньої кінцівки в колінному суглобі - кровотечу з підколінної артерії, а в кульшовому - зі стегнової артерії. Перерозгинанням верхніх кінцівок у плечових суглобах з фіксацією 2 ліктів один до одного позаду тулуба можна зупинити кровотечу з підключичної артерії.