2.2. Аналіз та інтерпретація результатів дослідження.

Обробка результатів емпіричного дослідження проводилась а три основних етапи:

Перший етап: підрахунок сирих даних за шкалами психодіагностичних методик шляхом виділення значимих для обробки показників з отриманих емпіричних матеріалів.

Показник продуктивності вирішення творчих завдань визначався як сумарний показник швидкості, гнучкості, оригінальності та точності за результатами обробки чотирьох субтестів методики діагностики креативності Дж. Гілфорда. Показник швидкості визначався загальною кількістю наданих відповідей за певний час. Також як один з показників ефективності досліджуємо задоволеність професійною діяльністю, яка виражена в процентному співвідношенні набраних балів до загальної кількості.

Отримані внаслідок первинної обробки дані занесені до таблиці в Додатку А. В такому ж вигляді ці дані внесені до програми SPSS для подальшої статистичної обробки.

Другий етап: статистична обробка отриманих результатів за методиками. Для обробки використовувався статистичний пакет SPSS Statistic 17. Статистична обробка має на меті такі завдання: демонстрація кореляційних зв’язків між стилем управління та критеріями оцінки ефективності діяльності креативних груп та порівняння ефективності діяльності колективів, керівники яких представляють різні стилі управлінської діяльності.

Статистична обробка результатів включала в себе: по-перше, встановлення типу розподілу даних за кожним показником. Для цього ми використали непараметричний критерій Колмогорова-Смірнова, який виявив рівномірний тип розподілу даних за показниками ефективності та нерівномірний розподіл за показником стилю управління, що зумовлює використання кореляційного критерію Спірмена для встановлення кореляційних зв’язків між стилем управління та ефективністю розв’язання творчих завдань у креативних групах.

Таблиця 1. Кореляційні зв’язки між стилем керівництва та ефективністю розв’язання творчих завдань креативною групою.

Корреляции
			Стиль_руководства	Продуктивность	Удовлетворенность
ро Спирмена	Стиль_руководства	Коэффициент корреляции	1,000	,666**	,505**
		Знч. (2-сторон)	.	,000	,000
		N	50	50	50
	Продуктивность	Коэффициент корреляции	,666**	1,000	,432**
		Знч. (2-сторон)	,000	.	,002
		N	50	50	50
	Удовлетворенность	Коэффициент корреляции	,505**	,432**	1,000
		Знч. (2-сторон)	,000	,002	.
		N	50	50	50

Як можемо спостерігати з Таблиці 1, кореляції між стилем керівництва та показниками продуктивності та задоволеності вирішення творчих завдань креативною групою є значимими на рівні ρ=0,01, тобто ми встановили прямий зв'язок між стилем керівництва та показниками ефективності вирішення творчих завдань у креативній групі.

Для демонстрації зв’язку між стилем управлінської діяльності керівника та ефективністю вирішення творчих завдань креативною групою ми порівняли показники ефективності між колективами, керівники яких володіють різними стилями управління. Статистичне порівняння проводилось за допомогою Т-критерію Стьюдента для незалежних вибірок. При цьому, порівнювались не лише сумарні показники продуктивності, але й критерії її оцінки. Результати порівняльного аналізу наведені в Додатках.

Третій етап – якісна інтерпретація отриманих результатів за кожним з критеріїв оцінки ефективності вирішення творчих завдань креативними групами, які підпорядковані лідерам з різними стилями управлінської діяльності.

Показник «Продуктивність вирішення творчих завдань» включає в себе такі критерії, як «Швидкість», «Гнучкість», «Оригінальність» та «Точність». Результатом статистичної та аналітичної обробки є діаграма, представлена на Рис. 1:

Рис.1. Порівняння показників продуктивності вирішення творчих завдань у креативних групах.

Як видно з Рис. 1, найбільший рівень продуктивності вирішення творчих завдань в креативній групі, керівник якої володіє демократичним стилем управлінської діяльності. Але в той же час в колективі, підпорядкованому ліберальному лідеру, показник продуктивності не набагато нижчий за попередній.

Висока продуктивність роботи креативної групи при демократичному стилі управління зумовлена особливостями самого стилю. Як відомо, лідер, що володіє демократичним стилем управління приділяє багато уваги кожному зі своїх підлеглих не лише в робочих, але й в особистих питаннях. Крім того, в колективах, де панує демократичний стиль, часто є досить викокий рівень розвитку корпоративної культури, чітко окреслені цілі роботи та система заохочень та покарань. В цьому колективі, на відміну від авторитарного, де підлеглі працюють для начальника, або ліберального, де кожен підлеглий працює сам на себе, кожен співробітник працює одночасно на себе і на благо компанії.

Якщо детальніше розглянути критерії оцінки продуктивності діяльності, то можна спостерігати, на якому з них робиться акцент в кожній з груп. Так, наприклад, на Рис 2. зображена діаграма порівняння показників швидкості вирішення творчих завдань.

Рис. 2. Порівняння показників швидкості вирішення творчих завдань в креативних групах.

Як можемо спостерігати з Рис. 2, найвищий показник швидкості все ще закріплений за групою з демократичним керівником, але тут група з авторитарним лідером має вищі показники, ніж та, що підпорядкована ліберальному керівнику. В даному випадку це зумовлено низьким рівнем контролю діяльності підлеглих, що притаманний керівнику ліберального стилю.

Обернену ситуацію можемо спостерігати з показниками гнучкості та оригінальності вирішення творчих завдань (Рис. 3 та Рис. 4). Ці показники є найбільш вираженими в колективах, керівники яких володіють ліберальним стилем управлінської діяльності.

Рис. 3. Порівняння показників гнучкості вирішення творчих завдань у креативних групах.

Це зумовлено тим, що показники гнучкості та оригінальності є досить взаємопов’язаними, а також тим, що вони зумовлені особистісними особливостями креативного працівника і будь-який зовнішній контроль негативно впливає на їх прояви. Саме тому підлеглі авторитарному стилю креативні працівники часто не мають можливості виразити оригінальність мислення повною мірою.

Рис. 4. Порівняння показників оригінальності вирішення творчих завдань у креативних групах.

Критерій «Точність» в сфері рекламної творчості є найбільш важливим показником, оскільки саме він визначає, наскільки створений продукт відповідає потребам замовника чи його основному запиту, а також те, який саме вплив даний рекламний продукт буде справляти на потенціального споживача. На Рис. 5 представлена порівняльна діаграма точності вирішення творчих завдань.

Рис.5. Порівняння показників точності вирішення творчих завдань у креативних групах.

Як видно з Рис. 5, найбільш виражений показник точності у креативній групі, що підпорядкована демократичному керівникові. Це зумовлено тим, що результати виконання завдань у колективі досить чітко регламентуються демократичним керівником, але при цьому в них залишається досить простору для особистого самовираження. Не останню роль в цій особливості відіграє також те, що підпорядковані демократичному лідеру креативні працівники мають адекватний до зовнішніх умов рівень самоконтролю вираження власних почуттів.

Але варто також відмітити, що в креативній групі, яка підпорядкована ліберальному лідерові показник «Точність» має не набагато менше значення, ніж у демократичній. В даному випадку це вже зумовлено високим рівнем самоврядування в колективі, направленням мотивації співробітників на результат та досягнення успіху.

Таким чином, високі показники швидкості та точності в креативних групах, які підкорені демократичним керівникам компенсують низький показник гнучкості та оригінальності, тому перевага в продуктивності вирішення творчих завдань надається групам, які підпорядковані демократичним керівникам. В даному дослідженні продуктивності вирішення творчих завдань в креативних групах, враховуючи особливості вибірки креативних працівників рекламних агентств та особливостей їхньої діяльності, показники «Точність» та «Швидкість» є більш презентабельними, ніж «Оригінальність» та «Гнучкість».

Як критерій ефективності вирішення творчих завдань у креативних групах ми розглядаємо задоволеність креативних працівників професійною творчою діяльністю.

Рис. 6. Порівняння показників задоволеності професійною творчою діяльністю у креативних групах.

Як показано на Рис.6, найвищий показник задоволеності творчим процесом в професійній діяльності в креативній групі, керівник якої володіє демократичним стилем управлінської діяльності, але не набагато меншим від нього є показник задоволеності у групі з керівником-лібералом. Тим не менше, для обох цих груп причини є досить різними.

В демократичній групі причиною такої задоволеності є її соціальна обумовленість: кожному працівнику приділяється достатньо уваги, кожен з них вважає себе особливим та незамінним, відчуває власну значимість результатів своєї професійної діяльності для оточуючих. А в ліберальній групі для працівника найбільш важливим компонентом діяльності є можливість власного самовираження та вільної непідконтрольної творчості.

Низький показник задоволеності професійною діяльністю в групі з авторитарним лідером зумовлено особливостями взаємодії всередині групи та слабкими можливостями до самовираження в творчості.

Отож, узагальнюючи статистичні та якісні результати емпіричного дослідження ми можемо впевнено говорити про наявність зв’язків між стилем управлінської діяльності керівника та ефективністю розв’язання творчих завдань у креативних групах. Також необхідно відмітити, що для творчого колективу, враховуючи особливості його діяльності, найбільш ефективним буде демократичний стиль. А на другому місці після демократичного – ліберальний стиль.

Варто також звернути увагу на те, що ці результати не є загальнообов’язковими, хоча й можуть визначати загальний вигляд актуальної тенденції. Тому керівникові, особливо в управлінні креативними кадрами при побудові стратегії управління необхідно в першу чергу враховувати особливості саме того колективу, який перебуває під його керівництвом, слідкувати за соціальними процесами групи та особистості кожного працівника окремо, незалежно від того стилю управління, яким володіє керівник.