МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

КРЕМЕНЧУЦЬКИЙ ЛЬОТНИЙ КОЛЕДЖ

НАЦІОНАЛЬНОГО АВІАЦІЙНОГО УНІВЕРСИТЕТУ

ЗВІТ

З навчальної практики

Циклова комісія: ПММ

Виконала:Назарова Т.Г.

Прийняв: Куцан Д.Б.

м. Кременчук

2012 рік

Зміст звіту практики

1. Характеристика бази практики.

2. Зміст та результати виконаних робіт.

3. Висновки та пропозиції.

4. Відгук керівника практики.

1. Характеристика бази практики.

У період практики з 3.10.2011р. по 02.04.2012р. я отримала практичні навики у галузях: електромонтажні роботи, слюсарно-механічні роботи та технічне обслуговування засобів зберігання, транспортування та заправлення пально-мастильних матеріалів. Навчальна практика проходила на території Кременчуцького льотного коледжу НАУ, а саме в учбовому корпусі в аудиторії «Виробничого навчання слюсарно-механічної роботи» №35-34,а також в кабінеті№510-505«Діагностування електросхем та електромонтажних робіт» та в кабінеті №8 «Експлуатації та ремонту обладнання ПММ». Практика проходила упродовж 5-ти тижнів з яких, 1 тиждень електромонтажних робіт, 2 тижня були слюсарно-механічні роботи та 2 тижня з технічного обслуговування засобів зберігання, транспортування та заправлення ПММ. Перші два тижні практики ми вивчали теоретичний матеріал по експлуатації обладнання служби ПММ, що використовується для заправки ПС. Також я здобула низку базових знань, стосовно мого фаху, які в майбутньому мені неодмінно допоможуть. Другий тиждень проходив у здобутті навичок з електромонтажних робіт, в якому я пройшла теоретичний та практичний курси, навчилася паяти електричні схеми та різні прилади, працювати з різними вимірювальними приладами. Наступні 2 тижні я отримувала навички слюсарно-механічних робіт. Знову ж таки я пройшла курс теоретичних занять, а потім курс практичних занять. Під час практичних занять, за допомогою своїх знань по теорії, я виготовляла деталь з металевої пластини, використовуючи при цьому різні інструменти та прилади.

2.Зміст та результати виконаних робіт за планом практики.

Роботи в кабінеті експлуатації та ремонту обладнання ПММ навчально-виробничої практики. 03.10.2011р. – 05.12.2011р.

За час практики ми вивчали теоретичний матеріал по темах: «Техніка безпеки при виконанні ремонтних робіт по службі ГСМ». На цій темі нас навчили, як треба правильно поводитися з продуктами ГСМ і під час їх експлуатації; які вимоги пред'являються при обслуговуванні і ремонті устаткування. Всі роботи повинні проводитися в провітрюваних приміщеннях або свіжому повітрі. Ми вивчили з чого складається засувка, як проводиться її огляд і ремонт. Потрібно виробити зовнішній огляд крану (вентиля), а потім перевірити, чи немає течі палива в з'єднаннях і сальниках в робочому стані. При виявленні течі в з'єднаннях або в сальниках підтягнути вузол з'єднання або сальникове ущільнення. Підтягування сальникових болтів або шпильок повинне виробляється рівномірно щоб не було перекосу за допомогою нормального гайкового ключа без вживання яких-небудь додаткових підсилювачів. Продукти корозії із зовнішньої поверхні крану (вентиля) видаляють з допомогою щітки, що не дає іскри в роботі наждачного полотна, потім протерти ганчіркою. У вертикальному резервуарі оглянути зварні шви нижніх поясів корпусу, окрайки днища і уторного шва. Далі оглянути крівлі, поручнів і сходів вертикального резервуару: перевірити справність резервуарних сходів, цілість поручнів, обгороджування на даху резервуару, стани метала. Необхідно переконатися у відсутності не щільності в швах і місцях врізання резервуарного устаткування. Потім проводять огляд внутрішньої поверхні – роз'єднати болтові з'єднання люків, зняти кришку і при необхідності замінити прокладки. Оглянути внутрішню поверхню і перевірити стан протівокрісталізационного покриття, переконатися у відсутності тріщин, свищів і уражених корозією ділянок. Далі ми вивчали перевірку базової висоти і опадів підстави: виміряти відстань по вертикалі від днища резервуару в точці дотику лота рулетки до ризики планки люка виміру в постійній точці вимірів. Результати вимірів вважати зі встановленою базовою висотою. В разі розбіжності з'ясувати причину і намітити дороги їх усунення. Перевірку опадів виробляти за допомогою нівеліра або гідравлічного рівнеміра. Для виміру осідання підстави резервуару на території складу ГСМ повинен бути встановлений глубинометр. Ще ми вивчали сталевий наземний резервуар. Перед початком його огляду наземні резервуари і колодязі управління засувками необхідно ретельно провентилювати шляхом відкриття всіх світлових люків або шляхом примусової вентиляції. Потім ми вивчили ремонт відцентрових насосів і роздавальних кранів.

Роботи в кабінеті електромонтажних робіт навчально-виробничої практики. 14.12.2011р. - 23.01.2012р.

Під час проходження навчально-виробничої практики я працювала з такими інструментами і приладами як: мікрометр, тестер, штангенциркуль і мультиметр, навчилася ними користуватися і вимірювати параметри проводів. Також навчилася вимірювати тестером: опір, силу струму і напругу, працювала з мультиметром, в нього менша погрішність тому він більш точніший.

Я також вивчала склад паяльника та правила користування ним.

Електричні паяльники складаються із мідного паяльного стержня, нагрівального елемента який складається із декількох слоїв ніхромової проволоки, які ізолюються, кожний слій обмотаний слюдяною прокладкою, стальної трубки з ручкою, (ручка може бути дерев’яною або пластмасовою). Напруга проводиться електричним проводом з вилкою. Паяльники працюють як від змінної так і від постійної напруги. Електропаяльники виготовляють на різні напруги (12Вт, 24Вт, 36Вт, 220Вт).

Припої:

Пайку виконують олов’яно-свинцевими припоями. Відомі під назвою ПОС (припій олов’яно-свинцевий), стояча поруч з маркою цифра указує на відсоткове находження олова в припої.

Марка припою	Олово	Сурма	Мідь	Свинець	t°плавл.С°
ПОС-18	18	2,0-2,5	0,15	інше	250°
ПОС-30	30	1,5-2,0	0,15	------ІІ------	240°
ПОС-40	40	1,5-2,0	0,1	------ІІ------	210°
ПОС-50	50	Не більше	0,1	------ІІ------	200°
ПОС-60	60	0,8	0,1	------ІІ------	185°

Для видалення окисної плівки використовують флюси, без якої якісна пайка неможлива. Флюси бувають двох типів: хімічно активні - розчиняють плівку окисі та очищають метал. Хімічно пасивні флюси, захищають від окислення попередньо захищені поверхні.

Пайка:

Пайкою називається з’єднання двох чи декількох твердих металів при допомозі розплавленого металу чи припою, які використовуються як зв’язуючи речовина. Перед пайкою поверхня повинна бути добре очищена напильником чи наждачним папером. Місце пайки потрібно прогріти паяльником до повного розтікання припою, час пайки повинен бути мінімальним. Якісна пайка в значній мірі залежить від температури нагріву паяльника. При недостатньо нагрітому паяльнику замість пайки утворює кашоподібну пайку – така пайка не тривка, при перегрітому паяльнику в момент дотику каніфоль згорає і при пайці флюса не залишається і отримаємо не якісну пайку. Щоб не перегріти паяльник, його потрібно періодично виключати на 2-3 хв. Робочу поверхню паяльника перед пайкою залужують – покривають тонким шаром припою. Стержень спочатку зачищають напильником під нахилом 50-55°, а потім в каніфоль та припой. Олов’яно-свинцеві припої, в яких є кадмій чи вісмут відрізняються t° плавлення.

Інструменти, матеріали та технологія пайки та луження.

Інструменти, які використовуються при монтажно-паяльних роботах: плоскогубці, комбіновані плоскогубці, плоскогубці – качиний ніс, круглогубці, кусачки торцеві і бокові, відвертки, пінцет, ніж монтажний, пензлик, ножиці, отос (механічний та електричний), пасатижі для зняття ізоляції.

Роботи в кабінеті слюсарно-механічних робіт навчально-виробничої практики. 30.01.2012р. - 13.03.2012р.

Під час двотижневого перебування на практиці слюсарно-механічних робіт я ознайомилася з інструкціями по техніці безпеки перед початком роботи,під час роботи і після роботи. Виготовила деталь для скріплення столів,а також працювала за наждачним верстатом.

За весь час роботи я навчилася користуватися: штангенциркулем і мікрометром. Навчилася робити розмітку. Розмітка на металі виконується за допомогою лінійки і креслярки

Також навчилася рубати метал за допомогою молотка і зубила. При рубці слід виконати таке:

• перевірити слюсарний верстат, працювати на розкатаному верстаку заборонено;

• перевірити слюсарні тиски на міцність кріплення;

• при повному стискуванні губок, задня губка неповинна бути вище передньої, вони повинні бути паралельні, на них повинна бути не збита точна насічка.

При різанні використовуються такі інструменти:

• ножівка, верстат слюсарний, тиски слюсарні, притиски трубні, труборіз, крейда, машинне масло, полотна ножівки.

Різання виконують як із зняттям стружки так і без неї. Різання із зняттям стружки виконують за допомогою таких інструментів: ручної ножівки, напилка, токарних станків. Без знімання стружки матеріали розрізають ручними ричажками і механічними ножицями, труборізами і т.п.

Основні розміри найбільш похідних, ножівкових полотен, що виготовляються із марок сталі: У10А, У12А, У8А, У8, У9, У9А і Х6ВФ.

Довжина l (мм)	Висота (в)	Товщина (а)	Шаг (s) мм
250мм	13мм	0,65	0,8мм;1мм;1,25мм
300мм	16мм	0,8	1мм;1,25мм;1,3мм
350мм	15мм	0,8	1мм;0,8мм

Обпилювання металу: при обпилюванні металу використовують верстат слюсарний, напилки різні, молоток слюсарний, лінійка, косинець, кермер, щітка і лак. Обпилювання – називають операцію по обробці металу і других матеріалів, зняття незначного слою напильником уручну чи на обпилювальних верстатах. Напилок – це стальний брусок, певного профілю і довжини на поверхню в якого є насічки. Напилки виготовляють із сталі – У10А; У13; У13А. Допускаються виготовлення із сталі: ШХ15; 13Х. Напильники діляться по розміру насічки, по довжині і формі бруска.

Класифікація напильників: за призначенням напильники діляться на такі групи:

• загального призначення; спеціального призначення; надфілі; машини; разшпилі.

Напильники діляться на такі типи по профілю перетину:

• плоскі; квадратні; тригранні; круглі; ромбоподібні; спеціального призначення і т.п.

Правила техніки безпеки при обпилюванні:

1)не можна працювати напильником без ручок ;

2)не рекомендується обхвачувати носок напильника знизу, при холостому ході можна зачепити за заготовку і поранить пальці.

3)стружку не можна згортати голими руками, і здувати.

Свердління проводилось на свердлильному верстаті обов'язково в спец одягу. Деталь тримається пасатижами, при вході і виході свердла мінімум зусиль при натисканні. Свердлінням називається – зняття стружки отворів , в цілісному матеріалі з допомогою ріжучого інструмента свердла, якому повідомляють обертальні рухи відносно його осі.

Керніння проводиться за допомогою кернера. Для того, щоб полегшити роботу свердла і легшого попадання ним в центр отвору, проводиться за допомогою молотка ліктьовим і кістковим ударами. Свердла застосовують для того, щоб виготовлять отвори значної широховатості, наприклад: заклепки, шпильки. Для свердління отворів частіше всього застосовують спіральні свердла. Такі свердла виготовляють із вуглецевої сталі: У10, У12А, У10А, і з швидкорізальній сталі: Р9, Р18, Р6М5, Р6М3.

Існують декілька типів свердел Ø 5-30мм, з пластинками твердих сплавів. Корпус цих свердел виготовляються із сталі: Р9, Р6М5, 9ХС, 40Х,45ХС. При свердлінні коли свердло затуплюється воно дуже швидко нагрівається, навіть може переламатися. Щоб підвищити стійкість ріжучого інструмента і отримати чисту поверхню отвору при свердлінні металів і сплавів застосовують чисту поверхню отвору.

• сталь( мильна емульсія, суміш масел);

• чавун( мильна емульсія, обробка насухо);

• алюміній( мильна емульсія, обробка насухо);

• неметали( обробка насухо).

Режими свердління:

Основними параметрами ріжучого врізання при свердлінні є: швидкість, подача,глибина,частота,обертання.

Нарізання різьби:

Найбільш поширені з'єднання деталі машин являються різьбові. Широке використання різьбових з'єднань в машинах і механізмах пояснюється їх простотою і надійністю. Нарізання різьби – це знімання стружки, а також пластичною деформацією на зовнішніх і внутрішніх поверхнях заготовок деталей. Різьба буває зовнішньою і внутрішньою, деталь(стержень) із зовнішньою різьбою називається – гвинтом, (шпилькою), а на внутрішньою – гайкою.