2.1. Зміст та організація дослідження стилю керівництва креативними групами та ефективності розв’язання творчих завдань.

Мета емпіричного дослідження – встановити зв’язок стилю управлінської діяльності з ефективністю розв’язання творчих завдань у креативних групах.

Експериментальна база дослідження – рекламне агентство «Liberty Communications», м. Київ, творча майстерня «Нью Лоджик», м. Київ, агентство «Мастерская рекламы», м. Київ, та відділ зовнішньої реклами агенстства «News Outdoor Ukraine».

Вибірка – креативні групи дизайнерів та копірайтерів загальною кількістю 51 особа. Для дослідження відбирались групи з найбільш чітко окресленим стилем управлінської діяльності керівника, які працюють не менше двох років в одному колективі. Вибірка є гетерогенною відносно вікового та статевого складу, але гомогенною відносно характеру професійної діяльності респондентів.

В ході дослідження після встановлення стилю управлінської діяльності лідера, з семи груп-учасників дослідження було відібрано чотири колективи, керівники яких володіли найбільш визначеним стилем управління. Авторитарний стиль представлений в одному колективі, який налічував 19 чоловік, підпорядкованих двом керівникам, один з яких проявляв авторитарність з формальної сторони, але часто виявляв ознаки демократичного стилю, а інший володів змістовно авторитарним стилем керівництва.

В двох інших колективах керівники володіли демократичним стилем керівництва, але колективи при цьому налічували не багато працівників – в одному працювало 9 чоловік, а в іншому – 8. При таких умовах, керівник здатен приділити достатньо часу кожному з підлеглих та сформувати достатній рівень мотивації колективу на досягнення поставлених цілей.

В третьому творчому колективі налічувалось 14 працівників, а його керівник володів ліберальним стилем управління.

Хід роботи: Емпіричне дослідження проводилось у три етапи:

Перший етап – відбірковий – визначення стилю управлінської діяльності у групах. Результатом виконання цього етапу, з семи груп-учасників дослідження було відібрано чотири колективи, керівники яких володіли найбільш визначеним стилем управління. Для відбору креативних груп та встановлення стилю управлінської діяльності використовувалась методика визначення стилю управління трудовим колективом А. Л. Журавльова. За допомогою цієї методики можна встановити суб’єктивну колективну оцінку стилю керівництва певною групою, так як тест показує перевагу певного управлінського компоненту як із формальної, так і з змістовної сторони.

Другий етап – дослідження та порівняння ефективності творчої діяльності у креативних групах з різними стилями управлінської діяльності. На цьому етапі досліджуються особливості діяльності, що відображають ситуації виконання творчих завдань, які типові для професійної діяльності креативних груп, а також суб’єктивну оцінку задоволеності творчою діяльністю.

Третій етап включав в себе кількісну і якісну обробку та інтерпретацію отриманих результатів на основі проведених методик за допомогою методів математичної статистики (статистичний пакет SPSS), формулювання загальних висновків, практичних рекомендацій щодо підвищення ефективності та якості творчої діяльності креативних працівників та вироблення найбільш ефективних стратегій управління ними.

Умови проведення емпіричного дослідження повинні відображати звичні умови професійної творчої діяльності креативних груп, тому дослідження проводилось безпосередньо в офісах рекламних агентств за активної участі керівників творчих колективів. На відбірковому етапі дослідження відбулося загальне знайомство з колективами та їх керівниками, а на другому інструкція проведення методик спершу докладно роз’яснювалась керівнику, який потім пояснював завдання підлеглим. Це дозволило забезпечити чистоту умов та результатів проведення дослідження.

Опис психодіагностичних методик дослідження ефективності розв’язання творчих завдань у креативних групах.

Для найбільш детального вивчення ефективності вирішення творчих завдань враховувати умови та особливості праці творчого працівника. В ході теоретичного аналізу були виділені такі особливості, як необхідність працювати при обмеженнях у часі та матеріалах та створення потрібного продукту з наявних матеріалів; потреба в короткі строки взаємодіяти зі значними обсягами інформації, що надходить та обирати необхідну інформацію із цього обсягу; однотипність більшості завдань, які потрібно виконувати оригінальним способом; розробка оригінальних продуктів, які б мали вплив на споживача, а також необхідність адаптовувати потік фантазії до вимог замовника та ринку. Відповідно до цих особливостей підбирався психодіагностичний апарат дослідження.

Дослідження продуктивності творчої діяльності відбувалось за допомогою чотирьох субтестів модифікованої методики «Діагностики креативності» Дж. Гілфорда, які й відображали основні завдання творчого працівника сучасного креативного відділу.

Методика діагностики креативності Дж. Гілфорда для дорослих в модифікації Бехтерєва. Методика складається з семи субтестів, побудованих таким чином, щоб дослідити дві складові творчої діяльності – вербальний та образний компоненти. Для даного емпіричного дослідження було відбрано чотири із семи субтестів, які найкращим чином відображають особливості діяльності креативних працівників в рекламних агентствах.

Для дослідження вербального компоненту креативної діяльності був використаний субтест «Словесна асоціація» орієнтована на встановлення швидкості виконання творчих завдань вербального характеру, гнучкості мислення та вербальної адитивності досліджуваного.

Для дослідження образного компоненту творчої діяльності використані три інші субтести мають графічний характер, що зумовлено здебільшого тим, що продукти творчої діяльності досліджуваних мають переважно графічний характер – плакати, відеоролики, банери, запрошення, та інші види зовнішньої реклами. Тому, для дослідження ефективності творчої діяльності було вирішено досліджувати саме графічну творчість.

Субтест «Складання малюнків» має на меті дослідження швидкості і точності виконання творчих завдань. Особливість завдання полягає в тому, що досліджуваний має певне обмеження в матеріалах для творчості, що часто відбувається в процесі творчої діяльності креативних працівників.

Субтест «Ескізи» визначає здатність творчого працівника виконувати багато однотипних завдань оригінально та швидко. Субтест спрямований на дослідження гнучкості та оригінальності творчого мислення.

Субтест «Прихована форма» спрямований на дослідження швидкості та гнучкості виконання творчих завдань. В творчій професійній діяльності креативний працівник досить часто зустрічається із завданнями, в яких потрібно із маси інформації обрати необхідну за короткий проміжок часу. Виконання цього субтесту визначає рівень ефективності розв’язання аналогічних завдань у професійній діяльності.

Таким чином, за допомогою чотирьох субтестів методики Дж. Гілфорда ми можемо дослідити ефективність вирішення творчих завдань креативним працівником з урахуванням умов та особливостей його діяльності.

Для дослідження рівня задоволеності професійною діяльністю використовувалась методика «Інтегральна задоволеність працею» А.В. Батаршова, яка надає можливість оцінити загальну задоволеність працею та її складові – інтерес до роботи, задоволеність досягненнями в роботі, задоволеність взаємовідносинами із співробітниками, задоволеність взаємовідносинами з керівництвом, рівень домагань у професійній діяльності, перевага виконуваної роботи високому заробітку, задоволеність умовами праці, та професійна відповідальність. Ці складові і є шкалами методики, але нас в даному дослідженні цікавить показник загальної задоволеності професійною діяльністю, який вираховується у процентному співвідношенні отриманих балів до максимально можливого значення.

За цими результатами визначають низький (1-44%), середній (45-55%) та високий (56-100%) рівні задоволеності професійною діяльністю. Методика являє собою набір із 18 запитань з трьома варіантами відповіді до кожного з них, які й відображають відношення респондента до професійної діяльності взагалі, умовами праці, власних досягнень в роботі, взаємовідношень з колегами та керівництвом, відповідальності за виконану роботу тощо.

Як бачимо, серед шкал задоволеності враховується показник задоволеності продуктивності діяльності, тому можемо висунути гіпотезу, що між показниками продуктивності та задоволеності існує пряма кореляція.

Загальний показник ефективності виконання творчих завдань визначається як сума показників продуктивності виконання та задоволеності власною діяльністю креативного працівника в колективі під керівництвом лідера, що володіє певним стилем управлінської діяльності.

Статистична обробка отриманих результатів емпіричного дослідження проводилась за допомогою статистичного пакету SPSS Statistic 17, шляхом порівняння даних за кожною вибіркою.

Встановлення зв’язку між стилем керівництва та ефективністю виконання творчих завдань креативною групою виконувалось за допомогою критерію Спірмена, попередньо встановивши тип розподілу даних за допомогою непараметричного критерію Колмогорова-Смірнова.

Порівняльна обробка даних за вибірками проводилась за допомогою Т-критерію Стьюдента для незалежних вибірок. Порівнювались показники продуктивності та задоволеності виконанням творчих задач за кожним стилем управління. Стиль лідерства керівника креативної групи, в якій ці показники будуть найбільшими і буде вважатися як найбільш сприятливий для управління креативною групою.