- •2.Огляд літератури
- •2.1.Технологічний процес виробництва яловичини як об'єкт моделювання
- •2.2.Поетапне моделювання технологічного процесу виробництва яловичини
- •2.2.1.Ескізне моделювання технологічного процесу виробництва яловичини
- •2.2.3.Поопераційне моделювання технологічного процесу виробництва яловичини
- •3. Розрахункова частина
- •3.1. Розрахунок основних технологічних показників
- •3.2. Розрахунок фронту робіт по цехах ферми та середньорічного поголів'я
- •3.3. Розрахунок графіку руху поголів'я по цехах ферми
- •3.4. Розрахунок плану вирощування відгодівельного поголів'я
- •3.5. Складання руху поголів'я
- •3.6. Розрахунок річного виходу гною
- •3.7. Розрахунок річного виробництва валової продукції на фермі
3. Розрахункова частина
3.1. Розрахунок основних технологічних показників
Визначаємо розмір відгодівельного поголів'я, яке буде надходити на
ферму щорічно :
Бв = Ор*Н/(2*кт* 100) = 5480*89 / (2*0,95*100) = 2567 голів
де Бв - поголів'я бичків, що повинно бути поставлено на ферму за рік. гол.;
Ор - загальна кількість корів і нетелей, що отеляться за рік. гол.:
H - вихід телят від 100 голів маточного поголів'я, гол.;
кт - коефіцієнт технологічності, вказує частку бичків, що народилися, придатних для інтенсивного вирощування відгодівлі(0,90-0,97).
Визначити щоденне надходження бичків на ферму:
Шн = Бв /365 = 2567/365= 7,0 голови
Особливістю технологічного процесу виробництва яловичини є те, що секції (приміщення) повинні працювати за принципом - "все зайнято - все пусто". Отже, тут розміром приміщення або окремої секції буде зумовлюватися ритм процесу, тобто r = Bc - розмір секції, яку формують за такт (технологічна секція).
Враховуючи зазначене, визначити такт роботи ферми:
Т = ВС / ШН => ВС = Т * ШН
ВС =7 * 14=98 число, найбільше наближене до цілого.
де T – такт роботи ферми ,днів;
ВС - місткість приміщення або окремої його секції, яка працюватиме як окрема технологічна одиниця, гол.
Такт повинен бути цілим числом або максимально наближеним. Крім того, враховуючи вимоги, щоб у секції були тварини, максимально близькі за фізіологічним розвитком, величина його не повинна перевищувати 15 діб. Визначаємо часові параметри виробничого циклу, тобто кількість технологічних періодів та їх тривалість у днях і тактах (табл. 1).
Таблиця 1
Часові параметри виробничою циклу
Періоди виробничого циклу (цеху) |
Вік тварин |
Тривалість періоду |
|
днів |
Тактів
|
||
Молочний |
15 – 154 |
140 |
10,0 |
Молодняку I періоду вирощування |
155 – 266 |
112 |
8,0 |
Молодняку II періоду вирощування |
267 – 336 |
70 |
5,0 |
Відгодівлі |
337 - 490 |
154 |
11 |
Отже молочний період починается з 15-денного віку і триває 140 днів. Тривалість такту 10 днів. Тривалість періоду відгодівлі – 154 дні, 11 тактів. Взагалі період вирощування триває 490 днів, 34 такти.
Тривалість періодів буде залежати від прийнятої технології, прийнятої схеми годівлі в молочний період, запланованих приростів.
Примітка: вікові параметри тварин в різні періоди виробничого циклу можуть становити:
- молочний цех - від 15-20 днів до 4-6 міс;
- цех молодняка першого періоду вирощування - від 4-6 міс. до 7-9 міс;
- цех молодняка другого періоду вирощування -від 7-9 міс. до 10-12міс;
- цех відгодівлі - від 10-12 міс. до 14-18 міс
Визначити кількість технологічних груп (секцій) у кожному періоді (цеху):
Г і = Дni / Т
Г1 =140 / 14 = 10 штук
Г2 = 112 / 14 = 8 штук
Г3 = 70 / 14 =5 штук
Г4 = 154 / 14 = 11 штук
Г і - кількість технологічних груп (секцій) у періоді;
Дni - тривалість утримання в і-тому періоді (цеху), днів.
Враховуючи, що кожна клітка (секція) у цеху повинна працювати за принципом "все зайнято - все пусто", для їх санації необхідно мати або вільний час у такті технологічного процесу, або вільну клітку (секцію) для розміщення переведених тварин.
Необхідну кількість санітарних кліток (секцій) для ферми визначають за формулою:
Кс = Д сі * Ц / T = 14 * 4 / 14 = 4 штуки
де Кc - необхідна кількість санітарних кліток (секцій) для ферми, штук;
Дci - кількість днів санітарної перерви в одному цеху;
Ц - кількість періодів вирощування (цехів) на фермі.
Визначаємо загальну кількість кліток (секцій) у кожному періоді
вирощування (цеху) за залежністю:
Кі = Гі + Дсі / Т
К1= 10 + 14 / 14 = 11 штук
К2= 8+ 14 / 14 = 9 штук
К3 = 5 + 14 / 14 = 6 штук
К4 = 11 + 14 /14 =12
де Кi - кількість кліток (секцій) в і-тому періоді (цеху), штук.
Розраховуємо кількість головомісць у кожній груповій клітці (секції) у кожному послідуючому періоді (цеху):
М кл.i = Вc * k
Мкл1 = 98 * 0.95 = 93 штуки
Мкл2 = 98 * 0,92 = 90 штуки
Мкл3 = 98 * 0,90 = 88 штуки
Мкл4 = 98 * 0,85 = 83 штуки
де Мкл.і - кількість головомісць у груповій клітці (секції) по закінченню "і-того -1" періоду вирощування і переведенні у наступний період;
k - коефіцієнт збереженості поголів'я по закінченню "і-того - 1" періоду вирощування і переведенні у наступний період(цех).
Враховуючи відсоток вибракування за весь період відгодівлі,
встановити певний відсоток вибракування у кожному конкретному періоді
вирощування (цеху), тобто визначити коефіцієнт збереження поголів'я (табл. 2).
Таблиця 2
Коефіцієнт збереження поголів'я
Номер цеху, періоду |
1 |
2 |
3 |
4 |
Відсоток вибракування |
5 |
3 |
2 |
5 |
Коефіцієнт збереження |
0,95 |
0,92 |
0,90 |
0,85 |
За всі періоди вирощування відсоток вибракування становить 15%. У першому, молочному періоді – 5%, молодняк I періоду вирощування – 3%, молодняку II періоду вирощування – 2%, і в цеху відгодівлі – 5%.
Розраховуємо потребу головомісць для кожного періоду (цеху):
Мці = Мкл.і-1 * Кі
Мц1 = 98 * 11 =1078штук
Мц2 = 93 * 9 = 837штуки
Мц3 = 90 * 6 = 540 штук
Мц4 = 88 * 12 = 1056 штук
де Мці – кількість головомісць для і-того періоду(цеху).
При цьому беруть до уваги, що Мкл.і-1 = Пг.о.
Визначаємо загальну потребу головомісць для ферми:
Мф = Мц1 + Мц2 + Мц3 + Мц4 = 1078 + 837 + 540 + 1056 = 3511 штук