23

МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ ТА ПРОДОВОЛЬСТВА УКРАЇНИ

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Факультет технології виробництва і переробки

продукції тваринництва

Кафедра технології виробництва продукції тваринництва

Виконавець: Приходько О.В.

студентка групи Т 5/2

КУРСОВИЙ ПРОЕКТ

з дисципліни

«Моделювання технологічних процесів у тваринництві» на тему:

Моделювання технологічного процесу виробництва яловичини

(варіант – 5/3)

Керівник : доцент

Доц. Трибрат Р.О.

МИКОЛАЇВ – 2011

ЗМІСТ

Вступ . . . . . . . . . . . 3

1. Вихідні дані . . . . . . . . . 5

2. Огляд літератури . . . . . . . . . 6

2.1.Технологічний процес виробництва яловичини як об'єкт моделювання 6

2.2.Поетапне моделювання технологічного процесу виробництва яловичини . . . . . . . . . . . 8

2.2.1.Ескізне моделювання технологічного процесу виробництва яловичини . . . . . . . . . . 9 2.2.2. Робоче моделювання технологічного процесу виробництва яловичини . . . . . . . . . . . 10

2.2.3.Поопераційне моделювання технологічного процесу виробництва яловичини . . . . . . . . . . . 12

3. Розрахункова частина . . . . . . . . 15

3.1. Розрахунок основних технологічних показників . . . . 15

3.2. Розрахунок фронту робіт по цехах ферми та середньорічного поголів'я 19

3.3. Розрахунок графіку руху поголів'я по цехах ферми . . . 20

3.4. Розрахунок плану вирощування відгодівельного поголів'я . . 21

3.5. Складання руху поголів'я . . . . . . . 22

3.6. Розрахунок річного виходу гною . . . . . . 23

3.7. Розрахунок річного виробництва валової продукції на фермі . 24

Висновки . . . . . . . . . . 25

Література . . . . . . . . . . 27

ВСТУП

У більшості країн світу скотарство є провідною галуз­зю тваринництва. Лідируюча роль великої рогатої худоби пояснюється її біологічними властивостями: здатністю спо­живати велику кількість грубого та зеленого корму і при мінімальному використанні концкормів мати порівняно високу молочну продуктивність та хороші відгодівельні якості.

Вирішення проблеми виробництва білків тваринного походження для харчування людини в кризовий період має здійснюватися в основному за рахунок таких видів і типів тварин, які максимально споживають грубий та зелений мало затратні корми і менше зерна [8].

Велика рогата худоба — вид тварин, значення яких не зменшуватиметься, адже для їх годівлі можна використо­вувати рослини, що вирощують для захисту навколишньо­го середовища від ерозії, вітру та води, а також відходи, одержані від переробки зерна. Велика рогата худоба в процесі еволюції набула можливості використовувати важ­ко перетравлювані грубі корми за допомогою травлення в передшлунках (особливо у рубці) і під час жуйки. Вона здатна ефективно трансформувати поживні речовини ко­рму в молоко та м'ясо, але спрямованість цих процесів рі­зна при їх утворенні.

Для отримання максимальної продуктивності у тварин слід здійснювати спеціалізацію на молочний і м'ясний типи. Це чітко спостерігається в роботі з типом молочної голштинської худоби, коли залежність між живою масою і спо­живанням сухої речовини корму виражені прямим зв'яз­ком між живою масою і об'ємом передшлунків.

Різні внутрішньопородні та міжпородні типи великої рогатої худоби (молочні чи м'ясні) мають різний ступінь споживання і використання поживних речовин. Фактично це результат мікроеволюції тварин. На такому рівні відбу­вається вдосконалення пристосувальних механізмів орга­нізму до умов зовнішнього середовища [2].

У сучасній науці й практиці зросло значення концеп­туальних вимог до різних проблем селекції й технології виробництва продуктів тваринництва. Визначаючи техно­логію виробництва у тваринництві, й в скотарстві зокре­ма, беруть до уваги і систему перетворень кормових засо­бів за допомогою тварин в кінцевий продукт і сировину, тобто корми і тварини в даному процесі є основними фак­торами, що суттєво відрізняються від технології виробниц­тва промислових товарів, машин, обладнання.

Ефективність в галузі скотарства зумовлюють такі ос­новні вимоги до тварин і кормів — це, по-перше, відповід­ність типу тварин технологічним особливостям, що й ви­значає сам процес виробництва молока та яловичини. I другим важливим і проблемним питанням є одержання кормів високої якості. Ці два фактори й визначають взає­мовідносини між галузями рослинництва і тваринництва. Якщо науково вирішити цю проблему, то можливе повне забезпечення тваринництва кормами високої якості в не­обхідній кількості .

Розвиток галузі передбачає визначення об'ємів вироб­ництва молока та яловичини. Для цього керуються науко­во-обгрунтованими нормами харчування, що передбачають річне споживання на душу населення 405 кг молока і мо­лочних продуктів (у перерахунку на молоко), 82 кг м'яса і м'ясопродуктів, з яких на яловичину відводиться 35 кг (43% від усього споживання м'яса і м'ясопродуктів).

Забезпечення населення продуктами харчування і зу­мовлює важливість ведення скотарства, а також його міс­це і роль серед інших галузей [6].

1. Вихідні дані

Поголів'я корів у районі, гол. - 5480

Вихід телят від 100 корів, гол. -89

Вік тварин: при надходженні, днів - 15

при реалізації, міс. - 18

Жива маса, кг: при надходженні - 43

при реалізації – 470

Середній вік тварин при переведенні в цех, міс.:

молодняку першого періоду вирощування – 5,0

молодняку другого періоду вирощування – 9,0

відгодівлі - 11,0

Середньодобовий приріст в цеху, r :

молочному - 730

молодняку першого періоду вирощування - 950

молодняку другого періоду вирощування - 930

2.Огляд літератури

2.1.Технологічний процес виробництва яловичини як об'єкт моделювання

Найважливішою ознакою розвитку тваринництва на сучасному етапі є науково-технічна революція, з якою пов'язане технічне переозброєння всіх галузей матеріального виробництва. Індустрі­альні методи виробництва повинні вирішувати не тільки техніко-економічні, а й важливі соціальні проблеми, і, насамперед, перетворення сільськогосподарської праці в різновидність індустріальної. При цьому повинна відбутися перебудова економічних відносин сільського господарства з промисловістю, сферою обслугову­вання і торгівлею. Однією із важливих тенденцій сучасності є горизонтальна та вертикальна інтеграції виробництва, створення промислових і агропромислових об'єднань, комбінатів, агрофірм, що поєднують в одному підприємстві виробництво, переробку й реалізацію сільськогосподарської продукції [3].

У зв'язку з цим індустріалізація скотарства – впровадження прогресивних технологій, які здатні забезпечити підвищення продуктивності праці при одночасному збільшенні ви­робництва, його економічних показників і поліпшення якості про­дукції. А тому переведення скотарства на інтенсивну, промислову основу повинно відбуватися шляхом переходу від застосування окремих засобів механізації чи автоматизації до розвинених тех­нологічно і технічно взаємопов'язаних комплексів машин, опти­мальних систем утримання, годівлі і експлуатації тварин, об'єдну­ваних у певну технологію.

Технологія виробництва це сукупність мето­дів обробки, виготовлення, зміни стану, властивостей, форми сиро­вини, матеріалів або напівфабрикату, що відбуваються в процесі виробництва продукції. Завдання технології полягає в тому, щоб розділити процес виробництва на його складові частини і створити умови для найбільш раціональних комбінацій робочої сили, пред­метів праці (худоба, корми) і знарядь праці (машини, обладнан­ня) при виробництві молока або м'яса.

Предметом вивчення технології є технологічний процес — процес постійного (серійного) виробництва продукції( засоби виробництва, працею і затратами часу, а також економікою виробництва.

Технологія за своїм характером методична наука, яка вказує не лише шляхи і способи доцільного взаємного пристосування живих організмів до технічних засобів, а й розробляє ком­плекс організаційних заходів, які перетворюють окремі операції по виробничій експлуатації тварин у злагоджений процес, що під­дається комплексній механізації і автоматизації.

Технологія ви­робництва продукції скотарства, як і будь-яка технологія, грунту­ється на науках, що вивчають спосіб і засоби виробництва і має безпосереднє відношення до цілого комплексу наук: біологічних (зоотехнія, ветеринарна медицина, зоогігієна); технічних (механі­зація, електрифікація, автоматизація, архітектура і будівництво); наукова організація праці (управління, психологія, гігієна праці і техніка безпеки); економіка. Зрозуміло, що без глибоких і всебічних знань самого способу виробництва неможливе не лише його вдосконалення, а навіть елементарна організація. Ось чому зоотехнія, зоогігієна і ветеринарна медицина є фундаментом науки технології виробництва продуктів скотарства, без якого неможли­ве її самостійне існування [10].

Отже, успіх вирішення проблем впровадження нових техноло­гій у скотарстві значною мірою залежить від вміння володіти мето­дами моделювання (проектування), організації й управління тех­нологічними процесами виробництва кожного окремо взятого про­дукту. Але для цього необхідно, насамперед, знати їх фізичну, хімічну та біологічну суть, мати математичну модель, а також во­лодіти методами розрахунку й оптимізації окремих елементів про­цесу [7].