14. Визначте найефективніші засоби, які, на вашу думку, переконають співрозмовника у вашій відкритості і готовності досягнути порозуміння.

В будь-якому виді спілкування можна виділити три компоненти:

1. комунікативний компонент, що означаєзв’язок з іншими людьми та передача інформації;

2. перцептивний компонент, тобто сприймання та розуміння людини людиною;

3. інтерактивний компонент, тобто взаємодія людей у процесі спілкування.

Вказівка на факт взаємодії в процесі спілкування являє собою найбільше загальну характеристику останнього, так само як і будь-якого іншого природного або соціального явища. Велике значення взаємодії людей як чинника суспільного розвитку, що визначає відтворення існуючих соціальних відношень. Основними компонентами в процесі взаємодії між людьми являються вони самі, їхній взаємний зв'язок і вплив друг на друга, що випливає звідси взаємне. Не менше істотним компонентом у процесі взаємодії індивідів, що спілкуються, є і факт їхніх взаємних змін як результат взаємовпливу один на одного. Сприйняття людини людиною разом із розумінням, що засновується на ньому, одною людиною іншого, є цілком обов'язковою стороною процесу будь-якої спільної діяльності людей, необхідною умовою доцільного орієнтування і дій суб'єкта, що сприймає, у суспільному середовищі. Весь процес, починаючи з впливу однієї людини і закінчуючи відповідною реакцією на нього що сприймає, являє собою єдиний рефлекторний акт взаємодії людини з іншою людиною у визначеній ситуації. Взаємодія являє собою систематичне стійке виконання дій, що спрямовані на те, щоб викликати відповідну реакцію з боку партнера, при цьому викликана реакція, у свою чергу, породжує реакцію що впливає. Взаємодія, таким чином, укладається з дій. Кожне ж соціальна дія являє собою систему, що включає в себе ряд елементів: 1) чинний індивід; – об'єкт дії або індивід, на який діють; 2) засобу або знаряддя дії; 3) метод дії або засіб використання засобів; 4) реакція індивіда, на який діють, або результат дії. У структурі спілкування можна розрізняти такі основні аспекти, що характеризують взаємодію як процес: 1) сукупної, кооперативної діяльності; 2) інформаційного зв'язку; 3) взаємовпливи; 4) взаємовідносини; 5) порозуміння. Вся структура спілкування як процесу взаємодії повинна розглядатися історично й у динаміці

9.Сформулюйте вимоги до оратора. Відповідь обґрунтуйте.

Мова людини взагалі і його окремі виступи перед слухачем можна охарактеризувати за змістом, виразності і формі. Мова повинна бути збалансована по темпу. Квапливість, зазвичай викликана боязкістю оратора, створює враження, що виступаючий «обробляється». Млява мова теж неефективна, оскільки викликає байдужість до теми виступу. Дуже повільне читання лекції приводить до ослаблення сприйняття: паузи, що виникають між словами, накладають на кожне слово додаткове смислове навантаження, слова отримують невиправдано велику емоційну і змістовну значущість, що утрудняє сприйняття. Зрозумілість мови виступу залежить від безлічі чинників: словарного складу, довжини пропозицій, ступеня синтаксичної складності мови, насиченості її абстрактними виразами, іноземними і спеціальними термінами. Дуже важливо правильно вживати слова. Невідповідність слова, що вживається, його загальноприйнятому значенню або стилістичним нормам викликає у слухачів негативні емоції, які можуть звести нанівець мету виступу. Надмірно сильні вирази смішать, тривіальні — дратують, слова, що неправильно вживаються, викликають насмішку і іронію. Необхідно звернути увагу на словарний склад мови. У мовному відношенні думки повинні бути сформульовані так, щоб відповідати запасу знань слухачів і в деякій мірі характеру їх очікувань — соціальних установок. Для того, щоб слухачі довіряли виступаючому, певною мірою його мова повинна бути близькою до мови аудиторії. Інакше виникає відчуженість. Слід мати на увазі, що, як відзначав ще Н.Г. Чернишевський, формулою відчуття групової приналежності стає твердження «людина, що говорить нашою мовою, — наша людина». Дуже важливо пам`ятати, що функції розподілу значень слів можуть не співпадати у вас і у ваших слухачів. Те, що вам здається смішним, вони не зрозуміють, а там, де ви говорите про серйозні речі, можуть засміятися. Облік цих моментів важливий для успішності лекторської і викладацької роботи. Потрібно звернути увагу на те, що велика кількість слів-паразитів («так би мовити», «значить», «ну», «як би» і т. д.) відштовхуючи діє на слухачів, і мова засмічується ними особливо часто, коли лектор хвилюється. Емоційна напруженість виступаючого специфічно спотворює його мову, в ній з`являється «сміття» типу слів «це», «якийсь», «цей самий», «ось» і паузи з наповнювачами типу «е-е-е...» Сильне хвилювання лектора може зробити його виступ зайве категоричним, збільшивши кількість слів з чіткою позитивною і негативною орієнтацією («дуже», «абсолютно», «прекрасний»), зробити частішим повтори слів і схильність до використання стереотипів і термінів. Мова виступу повинна бути простою. Не слід думати, що складність і наукоподібність мови сприяють її розумінню і завоюванню авторитету лектора у слухачів. Деякі лектори без необхідності використовують дуже складну форму для виразу зовсім простих думок. Манера складно висловлювати очевидно простій матеріал — складно іноді виявляє прагнення створити певну дистанцію між собою і співбесідником, що погіршує контакт. Уявлення про те, що про складні наукові проблеми не можна говорити живо і просто, абсолютно неспроможні. Говорите коротко. Ще стародавні ритори застерігали проти довгих фраз, оскільки вони погано діють на слух аудиторії і на дихання оратора. Цицерон стверджував, що найбільше з достоїнств оратора — не тільки сказати те, що потрібне, але і не сказати того, що не потрібне. Наскільки відомий вислів Цезаря «Прийшов, побачив, переміг» краще, ніж «Спочатку прийшов, потім побачив і після цього переміг». Бажано виражатися точніше. Необхідно виражатися не тільки точно, але і образно. Ось приклад з книги лікаря-гипнолога Буля. Людині в гіпнозі вселялося: «Ви з`їли жирну їжу». Потім експериментально вивчали процеси в жовчному міхурі, але ніяких результатів, схожих з картиною реального насичення жирною їжею, не виявили. Тоді змінили формулу навіювання: «Ви бачите перед собою на столі багато смачних живильних жирних блюд — яєчню з салом, ковбасу, масло, шинку з гірчицею, свинину з хріном. Ви починаєте є, вибираючи те, що ви любите...» Рентгенівські знімки шлунку і жовчного міхура показали картину, аналогічну тій, яка виникає після реального насичення подібною їжею. Чим конкретніше мова, тим яскравіше зорові уявлення, і марно в гонитві за наукообразом виправляти образність мови. Так, в газеті писали про те, як режисер науково-популярного фільму «Повітрю і воді бути чистими» здавав його замовникові. Дикторський текст починався словами: «Учені формулюють цю проблему просто: або люди зроблять так, що в повітрі стане менше диму, або дим зробить так, що на Землі стане менше людей». Два поважні фахівці-замовники угледіли в цьому крамолу і виправили текст так: «Учені формулюють цю проблему просто: або люди забезпечать достатнє очищення викидів в атмосферу і водоймища, або фауна і флора, будуть схильні до знищення». І стало нудно. Бажано в мові частіше застосовувати прямі звернення. Такий прийом сприяє активізації мислення слухачів, оскільки вони, тим самим безпосередньо залучаються до вирішення висловлюваних проблем.