8. Охарактеризуйте суттєві особливості вербальної та невербальної комунікації. Поясніть, яка інформація отримується суб*єктом спілкування за допомогою невербальних засобів.

Вербальна комунікація

Комунікативна взаємодія людей відбувається переважно у вербальній

(словесній) формі — в процесі мовного спілкування. Його особливість

полягає в тому, що воно за формою і за змістом спрямоване на іншу істом спрямоване на іншу

людину, включене в комунікативний процес, є фактом комунікації.

Вербальна комунікація може бути спрямована на окрему людину, певну групу

(чи навіть не мати конкретного адресата), але в будь-якому разі вона має

діалоговий характер і являє собою постійні комунікативні акти.

Мова як засіб накопичення та передачі суспільного досвіду виникла в процесі праці і почав розвиватися ще на зорі докласового суспільства. Для передачі один одному істотно значимої інформації люди стали користуватися членороздільні звуками, за якими закріплювалися певні значення.

Користуватися членороздільні звуками для спілкування було зручно, особливо в тих випадках, коли руки були зайняті предметами і знаряддями праці, а очі звернені на них. Передача думок за допомогою звуків була зручна і на значній відстані між людьми, що спілкуються, так само як у темряві, в тумані, у заростях.

Завдяки спілкуванню за допомогою мови відображення світу в мозку окремої людини постійно поповнюється тим, що відбивається або було відображено в мозку інших людей, - відбувається обмін думками, передача інформації.

У спілкуванні людина постійно вчиться відокремлювати суттєве від несуттєвого, необхідне від випадкового, переходити від образів одиничних предметів до стійкого відображенню їх спільних властивостей у значенні слів, в якому закріплюються істотні ознаки, притаманні цілому класу предметів і тим самим що відносяться і до конкретного предмету, про який йдеться. Говорячи «газета», ми маємо на увазі не тільки той газетний лист, який тримаємо в руках, але тим самим вказуємо, до якого класу предметів відноситься даний предмет, беручи до уваги його відмінність від іншої друкованої продукції і т.

Слова мають певне значення, тобто якусь віднесеної до предметного світу. Коли викладач застосовує те чи інше слово, то й він, і його слухачі мають на увазі одне і те ж явище і в них не виникнуть непорозуміння. Система значень розвивається і збагачується протягом всього життя людини, і її цілеспрямоване формування - центральна ланка як середньої, так і вищої освіти. Вербальна комунікація. Мова. Мова - це вербальна комунікація, тобто процес спілкування з допомогою мови. Засобом вербальної комунікації є слова з закріпленими за ними в суспільному досвіді значеннями.Спілкування є складним, багатоплановим процесом, у якому, крім слів, для обміну інформацією використовуються різноманітні засоби — постава тіла, жести, міміка, інтонація, погляд. Впливають на нього просторове розміщення партнерів, навіть їхні манери одягатися тощо. Усі ці засоби передавання інформації належать до невербальної комунікації. Невербальна комунікація — процес взаємообміну інформацією шляхом використання для передавання повідомлень невербальних (немовних) засобів комунікації.Соціально і психофізіологічно вмотивоване використання невербальних засобів комунікації виражає загальнокультурний досвід, індивідуальні особливості особистості, оптимізує передавання, сприймання й розуміння інформації. Істотну роль воно відіграє в комунікації вчителя, оскільки різні засоби невербальної комунікації (жест, міміка, поза, погляд, дистанція та ін.) є іноді виразнішими і дієвішими носіями інформації, ніж слова. Доповнюючи мову, невербальна комунікація допомагає правильно і вичерпно передавати, адекватно сприймати думки. Відбувається вона, як правило, неусвідомлено, мимовільно, хоч за певної самоорганізації особистості її можна контролювати. Невербальна комунікація істотно впливає на взаємини, визначає емоційну атмосферу, самопочуття співрозмовників. За твердженнями психологів, 60—80% комунікації відбувається з використанням невербальних засобів, значущість у спілкуванні міміки, жестів становить 55%, інтонації — 38%, слів — 7%, більше 90% інформації у перші секунди спілкування передається невербальними засобами. Використовувані в невербальній комунікації засоби мають індивідуальний характер, залежать від індивідуально-психологічних особливостей, соціального середовища, національної належності особистості. Кількість та інтенсивність їх застосування, дотримання норм етикету залежать і від віку, типу темпераменту людини. Необгрунтоване послуговування невербальними засобами ускладнює спілкування, оскільки більшість із них багатозначні (уточнення їх можливе за умови врахування слів, наголосів, настрою та ін.), часто ускладнюють сприйняття і розуміння інформації (інтенсивна кінетична діяльність комунікатора відвертає увагу слухача). Крім того, під час спілкування різномовних партнерів неадекватне використання невербальних засобів може спричинити перекручування інформації (однакові жести в різних культурах мають різне або протилежне значення). До засобів невербальної комунікації належать: 1. Мова тіла: а) статична експресія — фізіогноміка (експресія обличчя і фігури будовою тіла); арт-ефекти (прикраси, манера одягатися, зачіска, косметика); запахи (природні, штучні); б) динамічна експресія — текесика (дотики, потиски рук, поплескування); просодика (тембр, висота, гучність, темп мовлення, особливості наголошування, акцент голосу); екстралінгвістика (паузи, покашлювання, сміх, позіхання, плач); кінесика (комунікативно значущі рухи: міміка, жести, пантоміміка, постава, поза, хода; контакт очей: спрямованість, частота контакту, тривалість); авербальні дії (дії з предметами, тілесні рухи — почісування, потирання рук).2. Міжособистісний простір: дистанція; взаємне розміщення під час спілкування.3. Часові характеристики:тривалість спілкування;пунктуальність партнерів; своєчасність дій.Не всі ці засоби рівнозначні, проте кожен з них легко прочитується учнями, підсилює або нейтралізує враження від слів і дій педагога. У професійно-педагогічній комунікації важливо вміти цілеспрямовано паралельно використовувати вербальні і невербальні засоби. Завдяки цьому забезпечується адекватне передавання, сприйняття й усвідомлення інформації, розкриття особистості мовця і слухача.Невербальний канал комунікації наділений специфічними способами кодування (передавання) і декодування (сприйняття) інформації. Функціональна незалежність невербального компонента пов'язана з функціональною асиметрією головного мозку у роцесі сприйняття мови і в механізмах її породження.