- •Розкрийте сутність поняття «спілкування». Назвуть його функції та рівні.
- •6.Опишіть будь-яку професійну ситуацію та вирізніть перепони ефективному спілкуванню, які можуть мати в ній місце.
- •2.Опишіть ролі,які у спілкуванні виконує людина. Складіть перелік ролей, які Ви виконуєте, спілкуючись протягом дня.
- •3.Опишіть етапи спілкування у навчальній діяльності.
- •4.Охарактерезуйте три сторони процесу спілкування,наведіть приклад.
- •5.Дайте характеристику комунікативної сторони спілкування. Назвіть складові комунікативного процесу.
- •7. Згадайте відомі вам бар*єри, які зустрічаються в спілкуванні людей. Дайте визначення кожного з цих юар*єрів. Вкажіть причини виникнення цих бар*єрів та охарактеризуйте їх роль у спілкуванні.
- •8. Охарактеризуйте суттєві особливості вербальної та невербальної комунікації. Поясніть, яка інформація отримується суб*єктом спілкування за допомогою невербальних засобів.
- •14. Визначте найефективніші засоби, які, на вашу думку, переконають співрозмовника у вашій відкритості і готовності досягнути порозуміння.
- •9.Сформулюйте вимоги до оратора. Відповідь обґрунтуйте.
- •13. Наведіть приклади помилок у спілкуванні, що породжені бар’єрами слухання, визначте вплив цих бар’єрів на ефективність взаємодії
- •16. Запропонуйте прийоми рефлексивного слухання, які є ефективними в певній ситуації.
- •10.Наведіть приклад конкретних сигналів невербальної комунікації та дайте їм інтерпретацію.
- •12. Опишіть особливості вербальної комунікації.
- •15. Охарактеризуйте відому Вам класифікацію типів слухачів та вирізніть суттєві особливості поведінки кожного з цих типів.
- •17. Доведіть, що розміщення суб’єктів комунікації за столом під час ділового спілкування впливає на його ефективність, та поясніть, яким чином.
- •20. Охарактеризуйте поведінку людини, яка діє за установкою «я- в порядку, ти – в порядку».
- •19. Назвіть критерії, яких повинен дотримуватись оратор, готуючи виступ перед аудиторією.
- •21. Охарактеризуйте прояви “я-стану » за теорією транзакційного аналізу е.Берна.
- •22. Наведіть приклади різних типів транзакцій, схематично зобразіть їх та прокоментуйте.
- •23. Визначте вплив стилів спілкування на ефективність педагогічної взаємодії.
- •24. Наведіть приклади засобів психологічного впливу на людину.Розкрийте сутність.
- •25. Запропонуйте декілька (2-3) ситуацій переконування в педагогічному спілкуванні . Визначте складові переконання.
- •26. Обґрунтуйте власну думку щодо можливих негативних наслідків маніпуляцій для особистості, яка ними зловживає.
- •27. Наведіть приклади маніпуляцій обґрунтуйте їх місце та роль у спілкуванні.
- •28. Висловіть ставлення до твердження: «у взаємодії зі студентами викладач завжди обирає активний захист від маніпуляції». Відповідь обґрунтуйте.
- •29. Наведіть приклади асертивної поведінки та визначте її роль у спілкування.
- •30. Наведіть приклади застосування асертивних технік та визначте роль асертивної поведінки у спілкуванні.
- •32.Наведіть приклади помилок першого враження у сприйнятті та розумінні людини людиною, визначте їх основні причини та поясніть як уникнути.
- •33. Проаналізуйте складові першого враження про викладача, які виникають у процесі його спілкування зі студентами та наведіть приклади помилок першого враження.
- •34. Назвіть можливі ефекти сприймання та розуміння людини.
- •35.Причини виникнення помилок у сприйнятті та розумінні людини людиною.
- •36.Викладіть власну думку про те, які складові іміджу є найбільш дієвими і на які його сторони в першу чергу звертається увага. Відповідь обґрунтуйте.
- •38. Опишіть методи контролю емоцій під час педагогічного конфлікту.
- •39. Охарактеризуйте особистісні якості викладача, що необхідні для подолання та попередження конфліктів у педагогічному спілкуванні.
- •40. Опишіть методи подолання негативних емоцій.
- •41. Розробіть заповіді безконфліктної поведінки у транспорті.
- •42.Визначте специфіку ділового спілкування.
- •43.Керівник компанії, готувався до проведення ділової бесіди з керівництвом іншої компанії. Запропонуйте йому розроблений Вами план підготовки до такої бесіди.
- •44. Наведіть приклад “комунікативної атаки” у викладацькій діяльності.
- •45.Проконсультуйте молодих економістів з питання усунення недоліків у професійному мовленні.
- •1. Розкрийте сутність поняття «спілкування». Назвуть його функції та рівні.
26. Обґрунтуйте власну думку щодо можливих негативних наслідків маніпуляцій для особистості, яка ними зловживає.
Неабияким бажанням людини захистити свій внутрішній світ В. Знаков вважає захисну маніпуляцію іншими в міжособистісній взаємодії. При цьому під захисною маніпуляцією іншими розуміється сукупність не висловлених уголос, прихованих способів впливу на співрозмовника, спрямованих на попередження таких можливих слів і дій, які потребують від індивіда актуалізації захисних механізмів особистості. Ідеться про те, що психологічна природа брехні, тобто необхідність, можливість і бажання особи збрехати визначається не лише соціальними причинами, що спонукують людину вдаватися до маніпуляції, а й індивідуальними особливостями. На думку дослідника, важливою категорією, за чиєю допомогою можна пізнати підвалини психологічної суті феномену брехні, є поняття «макіавеллізму», під яким у західній психології розуміють схильність індивіда маніпулювати іншими людьми в міжособистісних стосунках. Передусім ідеться про такі випадки, коли співрозмовник приховує свої справжні наміри й за допомогою неправди, хибних, фальшивих відволікаючих маневрів досягає того, щоб партнер, сам того не помічаючи й не усвідомлюючи, змінив свої первинні цілі. Зазвичай, макіавеллізм як особистісна характеристика відображає невіру індивіда в те, що більшості людей можна довіряти, шо вони альтруїстичні, незалежні і т. Відомим є афоризм про те, що напівправда небезпечніша за обман, адже його легше розпізнати ніж напівправду, яка, звичайно, маскується, аби похім знову обдурювати. В міжособистісній взаємодії люди нерідко вдаються до ошукування з мстою маніпуля-тивного впливу заради того, шоб бути в центрі уваги. Зазвичай психопатичні особистості часто говорять неправду або напівправду і при цьому не відчувають сорому чи каяття. Навіть викриття не зупиняє їх. Отож обман, лицемірство, плітки супроводжують таких осіб та їхні контакти протягом тривалого періоду життя або й усього життєвого циклу. У психології описана й категорія людей, котрих називають природженими брехунами. Вони, на відміну від психопатичних особистостей, здатні вчитися на власному досвіді, можуть відчувати муки сорому за свій обман, хоча й не завдають шкоди іншим. У цілому обман і неправда образливі й рано чи пізно призводять до руйнації стосунків.Основою деструктивного спілкування може бути людський егоїзм, тобто на перший план у міжособистісних стосунках людина ставить власні інтереси й цілі взаємодії на шкоду інтересам співрозмовника. Такі егоїстичні устремління корисливого партнера можуть виражатися не лише в тому, шо він отримає певні матеріальні переваги, а й додаткові психологічні вигоди, шо проявляються у приниженні іншого. Робиться це зазвичай з метою мати кращий вигляд на тлі співрозмовника. Доведено, що егоїзм не є нейтрально індиферентною особистісною властивістю, а має наступальний, агресивний, мстивий і винахідливий характер. Дослідження К. Муздибаєва показують, що егоїстичні люди не здатні до конструктивної взаємодії, адже вони наділені певними особистісними рисами, котрі перетворюють міжособистісні контакти з ними в деструктивні. А це призводить до приниження, страждань, ускладнень у стосунках партнерів. Зокрема, автор називає такі характерологічні особливості егоїстів, які спричинюють руйнацію стосунків: нехтування обов'язком, нормами моралі й закону; виправдання обману, агресивних форм поведінки, таких як помста, політичне вбивство; приписування оточенню заздрості, егоїзму, цинізму, зради, що робить неможливим використання стосовно нього тактики і стратегії співробітництва.Формою деструктивного спілкування є криміногенна взаємодія, котра характеризується підвищеною стресогенністю й конфліктністю. Зазвичай взаємодія тут виконує функції, пов'язані з обміном злочинним досвідом, підготовкою чи маскуванням злочинів, зняттям емоційного напруження тощо. Серед ознак криміногенного спілкування називають такі: антигромадська спрямованість; психологічна стресогенність і конфліктність; жорстко заданий рольовий характер, умовність і конспіративність, специфіка засобів зв'язку і сфер дії; особливості причин виникнення контактів і своєрідність механізмів психічного впливу, які характеризуються незвичайністю застосування погроз, образ, засобів симуляції, чуток.