- •Розкрийте сутність поняття «спілкування». Назвуть його функції та рівні.
- •6.Опишіть будь-яку професійну ситуацію та вирізніть перепони ефективному спілкуванню, які можуть мати в ній місце.
- •2.Опишіть ролі,які у спілкуванні виконує людина. Складіть перелік ролей, які Ви виконуєте, спілкуючись протягом дня.
- •3.Опишіть етапи спілкування у навчальній діяльності.
- •4.Охарактерезуйте три сторони процесу спілкування,наведіть приклад.
- •5.Дайте характеристику комунікативної сторони спілкування. Назвіть складові комунікативного процесу.
- •7. Згадайте відомі вам бар*єри, які зустрічаються в спілкуванні людей. Дайте визначення кожного з цих юар*єрів. Вкажіть причини виникнення цих бар*єрів та охарактеризуйте їх роль у спілкуванні.
- •8. Охарактеризуйте суттєві особливості вербальної та невербальної комунікації. Поясніть, яка інформація отримується суб*єктом спілкування за допомогою невербальних засобів.
- •14. Визначте найефективніші засоби, які, на вашу думку, переконають співрозмовника у вашій відкритості і готовності досягнути порозуміння.
- •9.Сформулюйте вимоги до оратора. Відповідь обґрунтуйте.
- •13. Наведіть приклади помилок у спілкуванні, що породжені бар’єрами слухання, визначте вплив цих бар’єрів на ефективність взаємодії
- •16. Запропонуйте прийоми рефлексивного слухання, які є ефективними в певній ситуації.
- •10.Наведіть приклад конкретних сигналів невербальної комунікації та дайте їм інтерпретацію.
- •12. Опишіть особливості вербальної комунікації.
- •15. Охарактеризуйте відому Вам класифікацію типів слухачів та вирізніть суттєві особливості поведінки кожного з цих типів.
- •17. Доведіть, що розміщення суб’єктів комунікації за столом під час ділового спілкування впливає на його ефективність, та поясніть, яким чином.
- •20. Охарактеризуйте поведінку людини, яка діє за установкою «я- в порядку, ти – в порядку».
- •19. Назвіть критерії, яких повинен дотримуватись оратор, готуючи виступ перед аудиторією.
- •21. Охарактеризуйте прояви “я-стану » за теорією транзакційного аналізу е.Берна.
- •22. Наведіть приклади різних типів транзакцій, схематично зобразіть їх та прокоментуйте.
- •23. Визначте вплив стилів спілкування на ефективність педагогічної взаємодії.
- •24. Наведіть приклади засобів психологічного впливу на людину.Розкрийте сутність.
- •25. Запропонуйте декілька (2-3) ситуацій переконування в педагогічному спілкуванні . Визначте складові переконання.
- •26. Обґрунтуйте власну думку щодо можливих негативних наслідків маніпуляцій для особистості, яка ними зловживає.
- •27. Наведіть приклади маніпуляцій обґрунтуйте їх місце та роль у спілкуванні.
- •28. Висловіть ставлення до твердження: «у взаємодії зі студентами викладач завжди обирає активний захист від маніпуляції». Відповідь обґрунтуйте.
- •29. Наведіть приклади асертивної поведінки та визначте її роль у спілкування.
- •30. Наведіть приклади застосування асертивних технік та визначте роль асертивної поведінки у спілкуванні.
- •32.Наведіть приклади помилок першого враження у сприйнятті та розумінні людини людиною, визначте їх основні причини та поясніть як уникнути.
- •33. Проаналізуйте складові першого враження про викладача, які виникають у процесі його спілкування зі студентами та наведіть приклади помилок першого враження.
- •34. Назвіть можливі ефекти сприймання та розуміння людини.
- •35.Причини виникнення помилок у сприйнятті та розумінні людини людиною.
- •36.Викладіть власну думку про те, які складові іміджу є найбільш дієвими і на які його сторони в першу чергу звертається увага. Відповідь обґрунтуйте.
- •38. Опишіть методи контролю емоцій під час педагогічного конфлікту.
- •39. Охарактеризуйте особистісні якості викладача, що необхідні для подолання та попередження конфліктів у педагогічному спілкуванні.
- •40. Опишіть методи подолання негативних емоцій.
- •41. Розробіть заповіді безконфліктної поведінки у транспорті.
- •42.Визначте специфіку ділового спілкування.
- •43.Керівник компанії, готувався до проведення ділової бесіди з керівництвом іншої компанії. Запропонуйте йому розроблений Вами план підготовки до такої бесіди.
- •44. Наведіть приклад “комунікативної атаки” у викладацькій діяльності.
- •45.Проконсультуйте молодих економістів з питання усунення недоліків у професійному мовленні.
- •1. Розкрийте сутність поняття «спілкування». Назвуть його функції та рівні.
33. Проаналізуйте складові першого враження про викладача, які виникають у процесі його спілкування зі студентами та наведіть приклади помилок першого враження.
Перше враження про викладача у студентів, як правило, носить стійкий характер, а у значної їх частини воно зовсім не змінюється. Студенти високо цінять уміння викладача з першої хвилини заволодіти аудиторією і з самого початку показати їм, що “перед ними знаходиться людина, яка захоплена своїм предметом, знаюча, яка хоче, щоб і вони оволоділи хоч би часткою тих знань, якими володіє він”. Значний вплив на студентів має і те, як читає викладач лекцію - по конспекту або вільно, без записів, “дивлячись на аудиторію”. Ці моменти носять сигнальний характер, завжди сприймають студенти при першому ознайомленні з викладачем. По зовнішньому вигляду і такими його функційними ознаками, як жести, міміка, уміння триматися в аудиторії, голос, дотримання такту, чистота і охайність одягу у багатьох студентів створюється перше враження про викладача. Психологами було виявлено декілька типових схем, за якими будується образ іншої людини і які в тій чиіншій мірі використовуються всіма людьми. Побудова образу партнера за цими схемами іноді призводить до так званих ефектів першого враження чи систематичним помилкам соціального сприйняття.
Можна вділити такі фактори помилок:
Фактор превосходства – при зустрічі з людиною, яка превосходит нас по якомусь важливому для нас параметру, ми оцінюємо його більш позитивно, це було б, якщо він був би нам рівен. Якщо ми маємо справу з людиною, яку ми в чому-небудь превосходим, то ми її недооцінюємо.Важливо пам’ятати, що превосходство фіксується по якомусь одному параметру, а переоцінка (чи недооцінка) виникає по багатьом параметрам.
Фактор привабливості – чим більше зовнішньо приваблива для нас людина, тим краща вона у всіх відношеннях, якщо ж вона не приваблива, то і інші її якості недооцінюються.
Фактор “ставлення до нас” – позитивне ставлення до нас породжує сильну тенденцію до приписування позитивних якостей і “відкидання” негативних, і навпаки, - негативне ставлення визиває тенденцію не помічати позитивні сторони партнера і виділяти негативне.
Розглянуті три види помилок називаються ефектом ореола, який проявляється в тому, що при формуванні першого враження загальне позитивне враження про людину призводить до переоцінки незнайомої людини.
Ці три фактори охоплюють практично всі можливі ситуації спілкування, з чого слідує, що первинне сприйняття іншої людини завжди помилкове.
34. Назвіть можливі ефекти сприймання та розуміння людини.
Спілкування, взаємостосунки між людьми — це не просто обмін інформацією, воно передбачає взаємну активність партнерів. існує два типи сприймання та розуміння людини людиною: міжгрупові і міжособистісні. Вони можуть доповнювати і взаємозаміняти один одного, але між ними є і принципова різниця. Міжособистісні механізми більш тонкі, гнучкі, індивідуальні, в еволюційному смислі це більш пізні утворення. Міжгрупові механізми консервативні та стійкі, вони співвідносяться з етнічними цінностями суспільства, визначаються соціальним та культурним контекстом, їх освоєння — процес пасивний, автоматичний.На процеси соціального сприймання впливають такі чинники психологічної природи.. «Ефект ореолу» — вплив загального враження про людину на сприйняття і оцінку окремих властивостей її особистості. Якщо загальне враження про людину сприятливе, то її позитивні якості переоцінюються, а негативні — не помічаються або ж виправдовуються. «Ефект первісності» (послідовності) — при оцінці незнайомця домінує перше враження, усі інші отримані відомості накладаються на цю інформацію. «Ефект поблажливості» — надлишок позитивного ставлення при сприйманні іншої людини. «Бар'єри темпераменту та характеру» — виникають при взаємодії індивідів з різними типами нервової системи чи різними характерами. «Бар'єр поганого настрою» — виявляється у небажанні індивіда спілкуватися або ж в індукції свого настрою на оточуючих. «Бар'єр негативних емоцій» — породжується переживаннями гніву, страху, презирства, відрази тощо. Таким чином, можна зробити висновок, що сприймання й розуміння іншої людини — дуже складний процес взаємодії як особистості індивіда, що сприймає, так і особистості суб'єкта сприймання.