35.Причини виникнення помилок у сприйнятті та розумінні людини людиною.

Побудова образу партнера при першому враженні призводить до так званих ефектів першого враження або до систематичних помилок соціального сприйняття. Ефект переваги – якщо ми зустрічаємо людину, яка переживає нас за однією якістю, йде переоцінка і всіх інших якостей. Ця помилка спраціовує: у зовнішньому вигляді, у манері поведінки. Фактор привабливості – подобається нам людина чи ні. Якщо вона нам подобається, ми наділяємо її якостями, якими людина, можливо, і не володіє. Фактор ставлення до нас – якщо людина ставиться до нас добре, ми схильні її переоцінювати. Якщо погано – недооцінювати.

Помилки сприйняття.

Існує 2 класи помилок(причини відхилення реальної куазальної атрибуції від реальних людей): 1-розбіжності в інформації, яка в наявності та перспективі спостереження; 2-мотивація розбіжностей.Проявляється при аналізі поведінки людиною, що здійснили дію, або стороннім спостерігаючим. Людина, що спостерігає, схильна переоцінювати можливості особистості-Фундаментальна помилка атрибуції. Помилка видимих кореляцій, людина схильна виділяти одні моменти, не помічяти інші. Помилка хибної згоди, людтна при трактуванні причин поведінки. Відмовляється від власної поведінки, переоцінюючи її розповсюдженість. Атрибуція здійснення таким чином, щоб її результати не притирічили уявленням про себе та підтверджували власну самооцінку.Найбільш часто використовується певна схема сприймання, яка діє у разі нерівності партнерів у тій чи іншій сфері. У разі нерівності люди схильні переоцінювати різні психологічні якості тих людей, які мають над ними перевагу. Під час дії помилок нерівності схема сприймання така:

1.Наприклад, ми зустрічаємо людину, яка має перевагу над нами за якимись важливими параметрами. Ми починаємо оцінювати її позитивно. Якщо ж перед нами людина, яку ми в чомусь переважаємо, ми її часто недооцінюємо. Слід пам’ятати, що перевага над нами звичайно фіксується за одним параметром, а недооцінювання людини за багатьма параметрами. Помилки такого роду у сприйнятті іншої людини одержали назву “ фактори переваги”. 2.Не менш важливими є помилки, які пов’язані з тим, подобається нам людина чи ні. Якщо нам людина подобається (зовні) ми схильні їй приписувати доброту, розум, інтелегентність, тобто переоцінюємобагато психологічних характеристик. Це є “фактор привабливості людини”. Якщо людина для нас неприваблива зовні, то часто й інші її якості недооцінюються. 3.”Фактор ставлення до нас”- позитивне ставлення до нас породжує сильну тенденцію приписування позитивних якостей людям і відкидання негативних, і, навпаки. Всі три ефекти складають поняття “ ефект ореола”.

36.Викладіть власну думку про те, які складові іміджу є найбільш дієвими і на які його сторони в першу чергу звертається увага. Відповідь обґрунтуйте.

Імідж – це візуальна привабливість особистості. Імідж – спрямоване формування враження про себе, спеціальним чином організоване і структуроване в контексті „Я”, що має відсилання до більш загальної, престижної категорії людей. Багато людей мають від природи привабливий імідж, але частіше симпатії людей здобуваються завдяки мистецтву само презентації, без якої не досягти серйозних успіхів. Викладач повинен представити себе, свій характер, свій ситуативний стан так, аби викликати необхідну поведінку учнів. Повинен твердо знати яким він хоче постати перед учнями. Велике інформаційне навантаження несе зовнішній вигляд педагога. Професійні вимоги до педагога: він повинен ідеально виглядати, триматися впевнено і мати почуття гумору. Зовнішній вигляд викладача має бути естетично виразним. Неприпустиме недбале ставлення до своєї зовнішності, але неприємна і надмірна увага до неї. Естетична виразність педагога виявляється й у тому, наскільки привітний у нього вираз обличчя , у зібраності, стриманості рухів, у поставі і ході. Навіть у тому, як викладач заходить до аудиторії, як вітається, рухається по аудиторії виявляється особистість педагога, його вплив на учнів.Викладач, що вперше входить в аудиторію, може для посилення авторитетності скористатися прийомами самореклами, щоб підкреслити важливі професійні особливості, що збільшать довіру аудиторії(повідомити про свої виступи, публікації). Самореклама починається з вибору одягу, зачіски сумки, тобто зі створення власного іміджу зовнішніми даними. Також викладач повинен утвердити себе як авторитетне джерело інформації. Авторитет одразу забезпечить йому довіру аудиторії і інтерес до тієї інформації, що він збирається запропонувати. Обличчя не повинне бути похмурим, пихатим, зарозумілим, презирливим. На слухачів треба дивитись прямо, але не пильно, а періодично обводячи поглядом усіх. Насамперед, треба вибрати правильну дистанцію між собою й аудиторією, для викладача ця відстань дорівнює від 1,2 до 3 метрів і більше. Треба також подбати про положення корпусу тіла стосовно тих, хто слухає. Оптимальна позиція обличчям до аудиторії, найгірша – спиною.

37. Розкрийте сутність поняття конфлікт у педагогічному спілкуванні та опишіть можливі наслідки вказаних конфліктів.

Конфлікт – зіткнення протилежно-спрямованих тенденцій у свідомості індивіда, особистості та групи, групи та групи. Основу конфліктних ситуацій у групі між окремими людьми становить зіткнення між протилежно спрямованими інтересами, думками, цілями, різними уявленнями про спосіб їхнього досягнення. Сигналами конфлікту є криза, напруженість, непорозуміння, інциденти, дискомфорт. До конфліктної ситуації входять: об”єкт – який сприймається як суперечка про щосьь зовнішнє; предмет – особистісне сприймання ситуації і дій опонента ; суб”єкти конфліктуЩоб конфлікт почав розвиватися, необхідний інцидент, коли одна зі сторін починає діяти, ущемляючи інтереси іншої. Явне зіткнення інтересів призводить до конфлікту лише тоді, коли існуючі протиріччя порушують нормальну взаємодію людей, перешкоджають досягненню поставлених цілей.Конфлікти можуть виникати практично у всіх сферах людського життя, зокрема в педагогічній діяльності. Учитель зобов’язаний бути вимогливим і терпеливим, принциповим і гнучким, об’єктивним і доброзичливим. Відповідальність за негативні наслідки конфліктів лягає на педагога. Безумовна повага до особистості учня, адекватний рівень самоповаги, самоаналіз і самоконтроль – необхідні передумови формування навичок ефективної конфліктної поведінки педагога. Види педагогічних конфліктів: конфлікт діяльності(при невиконанні учнем навчальних завдань, пов’язані з успішністю, позаурочною діяльністю); конфлікт поведінки(виникає при порушенні учнем правил поведінки); конфлікт стосунків(виникає в емоційно-особистісних відносинах учнів і викладачів в процесі педагогічної діяльності в сфері їх відносин). Наслідки: дисфункціональні (негативні) - непродуктивні, конкурентні відносини між людьми; відсутність прагнення до співробітництва, добрих взаємин; згортання чи повне припинення взаємодії з іншою стороною, що перешкоджає досягненню спільних цілей; переконання, що перемога у конфлікті є більш важливою, ніж вирішення реальної проблеми; почуття образи, незадоволеності, поганий настрій, зниження мотивації навчальної діяльності; уявлення про протилежну сторону як ворога, про свою позицію – як про винятково позитивну, а позицію опонента – тільки як негативну; функціональні (позитивні) – поліпшуються відносини між людьми; люди почувають себе причетними до вирішення важливої проблеми; спільно прийняте рішення швидше і краще втілюється в життя; сторони здобувають досвід співробітництва у вирішенні проблемних питань; руйнує синдром „покірності” – страх відкрито висловлювати свою думку, відмінну від думки старших.