2. Тепловий потік при конденсації вологи.

, (3.11)

де r – питома теплота пароутворення, r=2500 Дж/кг;

G_кон – витрати вологи, яка конденсується, г/(см²).

(3.12)

де ν – коефіцієнт кінематичної в’язкості повітря, м²/с, приймають по середній температурі .

Величина ∆ε визначається за формулою:

, (3.13)

де В – атмосферний тиск, кПа;

і - тиск насичення водяної пари при t_в і t_о, кПа.

φ_в – відносна вологість повітря в теплиці, %.

2. Конвективний теплообмін на зовнішній поверхні огорожі протікає в умовах вимушеної конвекції:

(3.14)

де α₂ – коефіцієнт тепловіддачі на зовнішній поверхні, Вт/(м²·К);

, (3.15)

де - коефіцієнт тепловіддачі на вертикальних ділянках огородження, Вт/(м²·К);

α_п – коефіцієнт тепловіддачі на похилих ділянках огородження, Вт/(м²·К): ,

де V – швидкість вітру, м/с, (вибирається з додатку 1.1. залежно від місця розташування теплиці);

b – характерний (найменший) розмір похилого огородження, м, розраховується за вихідними даними на проектування за формулою: ;

А₂ -коефіцієнт, який залежить від температури зовнішнього повітря t_з, вибирається із табл..3.4.

_{Таблиця 3.4. Значення коефіцієнта А}2.

tз, оС	-40	-20	0	20	40
А2	6,77	6,38	6,21	5,97	5,77

3.2.5. Теплообмін через випромінювання на зовнішній поверхні огорожі розраховують за формулою:

, (3.16)

3.2.6. Втрати теплоти через грунт Q_гр розраховують по окремих зонах паралельних зовнішнім стінам. Перші три зони мають ширину 2 м, а частина площі, що залишилась складає четверту зону.

Втрати теплоти через грунт визначаються за окремими зонами-смугами шириною 2м, паралельними зовнішнім стінам. Формуються зони, починаючи від стін (див.рис.3.6.)

Рис.3.6.Поділ площі на зони.

Сумарні втрати через грунт Q_гр , Вт, визначають за формулою:

, (3.16.1)

де F_i – площа однієї зони, м²;

R_і – опір теплопередачі відповідної зони, (м²·К)/Вт; для першої зони R_І=2,1(м²·К)/Вт, для другої - R_ІІ=4,3(м²·К)/Вт, для третьої - R_ІІІ=8,6(м²·К)/Вт, для решти R=14,2(м²·К)/Вт.

t_в –температура повітря в середині теплиці, ^оС;

t_з – зовнішня температура повітря в холодний період року (див. дод.1.1).

3.2.7. Тепловий потік на нагрівання зовнішнього повітря, яке надходить до теплиці за рахунок інфільтрації, розраховують за формулою:

, (3.17)

де α – коефіцієнт, який залежить від покриття (для теплиць, покритих плівкою, α=1, а склом α=1,25);

ρ_з та ρ_в – густина зовнішнього та внутрішнього повітря.

3.2.8. Тепловий потік, який акумулюється в ґрунті, визначається за формулою:

, (3.18)

де А_с – добова амплітуда температури на поверхні ґрунту, приймають рівною амплітуді температури зовнішнього повітря, ^оС;

λ_гр – теплопровідність ґрунту, Вт/(м·К);

с_гр – питома теплоємність ґрунту, Дж/(кг·К);

ρ_гр – густина ґрунту, кг/м³.

Характеристики тепличних ґрунтів наведені в додатку 3.2.

Якщо t_о=t^о_гр, то

3.2.9. Тепловий потік через випромінювання від опалювальних приладів шатрового опалення на поверхні ґрунту

, (3.19)

де ε_гр – коефіцієнт теплового випромінювання ґрунту, ε_гр=0,96.

3.2.10. Тепловий потік приконвективному теплообміні на поверхні грунту розраховують в умовах вільної конвекції за формулою:

. (3.20)

Рекомендується прийняти:

при m₁=0,7;

при m₁=0,3;

Якщо , то

3.2.11. Теплову потужність системи опалення розраховують на основі рівняння теплового балансу:

, (3.21)

де - теплова потужність системи опалення шатра, Вт/м²;

- теплова потужність системи обігріву ґрунту, Вт/м²;

- тепловий потік, акумульований в ґрунті протягом дня, Вт/м²;

- тепловий потік від сонячної радіації, Вт/м²;

та - теплові потоки відповідно при конвективно му теплообміні і теплообміні через випромінювання на зовнішній поверхні огорожі, Вт/м²;

- втрати теплоти через грунт, Вт/м²;

- тепловий потік, що витрачається за рахунок інфільтрації, Вт/м².

За наявності ґрунтового обігріву температура грунту і повітря в споруді однакові, і тепловий потік =0..

При розрахунку опалювальних споруд захищеного ґрунту =0.

В результаті теплову потужність системи опалення теплиці можна визначити за формулою:

, (3.22)

де і - відповідно площа поверхні шатра і ґрунту, м².

3.2.12. Теплову потужність системи опалення ґрунтового обігріву визначають, використавши рівняння теплового балансу на поверхні ґрунту,

, (3.23)

де - тепловий потік, який витрачається на випаровування вологи із грунту, Вт/м².

При t_в=t^о_гр, що має місце в трубних опалювальних спорудах захищеного грунту,

Тоді (3.24)

3.2.13.Теплову потужність обігріву шатра визначають за формулою (3.22), яку для нашого конкретного випадку можна записати:

, (3.25)

3.2.14. Сумарну теплову потужність системи опалення теплиці , Вт, визначають за формулою:

, (3.26)

де і - площі поверхні шатра і ґрунту, м².

За сумарною тепловою потужністю системи опалення підбирають тип та кількість котлів і витрати палива на обігрів теплиць. Методика підбору котлів викладена в розділі 1.