2. Потенціал використання пам′ятників Харкова в екскурсіях.

Вивчаючи історію створення монументальних об’єктів у Харкові можна зробити висновок, що в сучасному Харкові встановлено доволі велике число пам'ятників, меморіалів, пам'ятних знаків, скульптурних груп і композицій. Загалом в 2011 році нараховувалося 90 пам’ятників (інформація про кількість пам’ятників подана у ДОДАТКУ А), при тому 4 із них занесені до реєстру пам’яток національного значення – це пам’ятники О. Пушкіну, Т. Шевченку, В. Каразіну, М. Гоголю. При чому відразу ж варто зазначити, що монументальні об′єкти майже повністю відображають історичні події, що відбувалися в місті. Вже зараз є екскурсії, які тільки за допомогою монументальних композицій знайомлять приїжджих із історією міста. [23]

В усіх оглядових екскурсіях містом включені такі визначні пам’ятники як Т. Шевченку та В. Леніну, які являються одними із символів міста. Досить часто до оглядових екскурсій включають найдавніші зразки міської скульптури Харкова, зокрема, це - пам'ятник В. Н. Каразіну (1905) та погруддя О. С. Пушкіна (1904) та М. В. Гоголя (1909), які відносяться до періоду російського царату (до 1917 року). Пам’ятник В. И. Леніну знаходиться в центрі Площі Свободи, тому є найвідомішим із усіх. Був відкритий в 1963 році, з метою відділити круглу частину площі від прямокутної. Включається до всіх екскурсій, що проводять для іноземних туристів, так як є цікавим об’єктом при розповіді історії часів СРСР. Пам’ятник О. С. Пушкіну – є першим в Україні бюстом-пам’ятником російському письменнику Олександру Пушкіну, встановлений у 1904 році. Один із найстарших пам’ятників Харкова. Пам’ятник В. Н. Каразіну – видатному українському вченому-просвітнику, винахіднику, громадському діячеві, Засновнику першого в східній Україні університету . Є одним із найбільш подорожуючих пам’ятників у Харкові і першим із пам’ятників в повний зріст, що були установлені в Харкові.

Харків відомий як місто, що має славну історію вшанування в камені і бронзі генія українського народу, великого поета і мислителя Тараса Шевченка, зокрема тут ще 1898 року було встановлено йому пам'ятник, що багатьма дослідниками вважається першим в Україні. Ініціаторами створення цього пам'ятника була відома родина громадських діячів Алчевських, однак вже 1901 року, напередодні 40-річчя від дня смерті Т.Г. Шевченка, його було демонтовано, адже офіційного дозволу на його встановлення ніколи не існувало. Була спроба встановити погруддя Шевченка і 1919 року. А вже за 10 років, за Радянського Союзу, коли Харків був столицею УРСР було оголошено міжнародний конкурс на визначення кращого проекту пам'ятника Тарасові Шевченку в Харкові — щоправда процес визначення і виготовлення монумента Кобзареві затягнувся на півдесятиліття, але зрештою пам'ятник Тарасові Шевченку в Харкові — творіння радянського ідейного скульптора М.Г. Манізера стало справжнім шедевром монументальної Шевченкіани.

Харків — справжня «науково-технічна столиця» України, що по праву пишається своїми вченими і дослідниками в багатьох галузях знань. Саме тому місті зосереджено не тільки величезна кількість навчальних закладів, а й велика кількість пам’ятників відомим громадським діячам (Каразіну В. Н., Воробйову В.), науковцям та їхнім науковим досягненням (Мечникову І. І., Ляпунову А. М., Сковороде Г.) і т. д.. Більшість пам’ятників діячам української культури було встановлено вже в наш час (за доби незалежної України, тобто у 1990—2000-ні роки). До 2011 року в Харкові нараховувалося 20 пам’ятників відомим людям та 18 бюстів. Всі пам’ятники включені до різноманітних екскурсій.

У місті гідно вшановано засобами монументального мистецтва подвиг радянських солдатів і людей у Великій Вітчизняній війні. Наприклад, такі пам’ятники як: Воїнам-визволителям, Загиблим льотчикам, Підпільщикам та партизанам, тощо. Всі пам’ятники, чи скульптурні композиції з воєнною тематикою, використовуються під час проведення тематично-пов’язаних екскурсій. Великою популярністю дані екскурсії користуються особливо напередодні 9 травня, а також серед іноземців, що цікавляться історією Великої Вітчизняної війни.

Крім того в Харкові до 2011 року нараховувалося 11 меморіальних комплексів, які в свою чергу досить часто використовуються під час навальних екскурсій. Існують і окремі тематичні екскурсії до меморіальних комплексів. Найвідомішим екскурсійним об’єктом в даному контексті – є Меморіал Слави, що був відкритий у 1977 році в районі Лісопарку, на Бєлгородському шосе. Центральна фігура композиції — гранітна скульптура жінки заввишки 12,75 м. Також у останні 2 десятиліття своє відображення в новостворених пам'ятниках і меморіалах знайшли трагічні події національної історії, такі як Радянська війна в Афганістані (1979—89 роки) та Чорнобильська катастрофа (1986 рік).

Окремо хочу виділити групу пам’ятників присвячені яким-небудь подіям. Таких монументальних композицій в Харкові нараховується 20. Найвідомішими пам’ятниками є пам’ятник Засновникам Харкова/Козаку Харко, встановлений на честь 350-ліття заснування Харкова; Репресованим Кобзарям; Студбатівцям, Незалежності тощо. Кожен пам’ятник відображає окремі історичні події, підкреслює їх важливість для прийдешніх поколінь, досить часто формує у екскурсантів шанобливе значення до минулих звершень.

Проте існують пам’ятники, які майже не використовуються в екскурсіях, наприклад, Слону, Тваринам, що пережили окупацію, Булгакову та коту Бегемоту та багато інших. Так як дані пам’ятники знаходяться на територіях окремих закладів – зоопарку, ресторанів, тощо.

В останні роки світові та вітчизняні тенденції ознаменувалися відкриттям оригінальних пам'ятників, в т.ч. літературним і кіно персонажам. Дані скульптури знайшли своє втілення і у Харкові — тільки нещодавно тут з'явилися скульптури, що зображують героїв роману «Дванадцять стільців» Ільфа та Петрова, футбольний м'яч, скульптурна композиція «Поцілунок» і т. д.. [24]