3. Теоретичні основи та методологічна база управління конкурентоспроможністю підприємства.

Базові положення системного та процесного підходів, засвоєні під час вивчення курсу «Основи менеджменту», сутність ключових положень теорії ринку, теорії конкуренції та теорії конкурентних переваг, які розглядаються дисциплінами «Політекономія», «Макроекономіка» та «Мікроекономіка» - саме ці теоретичні положення й утворюють наукові основи та методологію курсу.

4.Понятійно-категоріальний апарат курсу: ринкова економічна система,ринок,конкуренція,фірма,підприємство,конкурентні преваги,конкурентна стратегія,конкурентоспроможність.

Ринкова економічна система-економічна система,основними характеристиками якої є:приватна власність на ресурси та засоби виробництва,індивідуальна свобода вибору,конкуренція,мотивація отримання прибутку,ціни,що визначаються умовами ринкового попиту та ринкової пропозиції.

Ринок-соціальний інститут,який зводить покупця та продавця для укладення ними угоди купівлі-продажу певного товару або послуги,взаємозв”язок між усіма релевантними покупцями та продавцями ,які беруть участь в обміні товарами ,послугами,акціями.

Фірма-заг.термін для позначення будь-якого комерційного підприємства,,створеного з метою отримання прибутку.

Термін “конкуренція” з лат. concurrentia означає - змагання, суперництво.Суперництво в будь-якій сфері між окремими юридичними чи фізичними особами(конкурентами),які зацікавлені у досягненні тієї самої цілі.З позиції господарюючої організації такою метою є максимізація прибутку в результаті легальних дій із завоювання прихильності споживачів.

Підприємство-самостійний суб”єкт господарювання,створений компетентним органом державної влади або органом місцевого самоврядування для задоволення суспільних та особистих потреб шляхом систематичного здійснення виробничої ,науково-дослідної , торгівельної ,ін.господарської діяльності .Відокремлений й економічно-самостійний господарський суб”єкт,створений для виробництва продукції,виконання робіт,надання послуг.

Конкурентні перваги-концентрований прояв переваг над конкурентами в різних сферах(видах)діяльності підпр.,що полягають у випередженні конкурентів за рахунок реалізації ринкових чинників успіху або ключових компетенцій.

Конкур.стратегія-спосіб довгострокових дій фірми в боротьбі з конкурентами,що ґрунтується на підвищенні якості товарів,зниженні витрат,диференціюванні продукту,проникненні на нові ринки з метою отримання конкур.переваг.

Конкурентоспроможність(об”єкта)-властивість об”єкта задовольняти конкретні потреби порівняно з аналогічними об”єктами ,представленими на даному ринку.

Конкур.спроможність (підприємства)-потенційна або реалізована здатність економічного суб”єкта до функціонування у релевантному середовищі,яка ґрунтується на конкурентних перевагах і відображає його позицію відносно конкурентів.

Конкур.спром.(продукції)-характеристика товару ,яка відображ.його відмінність від товару-конкурента.

6. Сутність та види економічної конкуренції. Об’єкт, суб’єкт та предмет економічної конкуренції.

Центральним поняттям, що виражає сутність ринкових відносин є поняття конкуренції. Конкуренція - це найважливіша ланка всієї системи ринкового господарства. Термін “конкуренція” з лат. concurrentia означає - змагання, суперництво. Дослідження проблеми конкуренції й конкурентноздатності до 90-х років минулого століття в Україні не мало необхідності. Термін “конкуренція” не застосовувалася в радянській економіці. Так у словнику політичної економії конкуренція визначалася як “антагоністична боротьба між приватними товаровиробниками за найбільш вигідні умови виробництва й збуту товарів”[218, с.93]. Поняття конкуренції сполучалося з анархією, хижацькими методами, і важкими соціальними наслідками. Елементи конкуренції й конкурентної боротьби були знайомі тільки керівникам підприємств, чия продукція йшла на зовнішній ринок. Відсутність приватної власності на засоби виробництва й установлення планів для всіх підприємств було причиною відсутності конкуренції.

В економічній науці не існує точних відомостей відносно того, хто і коли першим запровадив у науковий обіг термін «конкуренція».

Види економічної конкуренції: внутрішньогалузева/міжгалузева, цінова/нецінова; конкуренція продавців/покупців.

Об’єкт конкуренції - потреби групи споживачів, що формують певний сегмент ринку,обраний підприємствами-суперниками.

Суб’єкти конкуренції - підприємства-виробники та фірми, що надають послуги, транснаціональні корпорації, регіони (регіональні угруповання), держави.

Предмет конкуренції:

У вузькому значенні - товар або послуга, через які підприємства-суперники намагаються завоювати прихильність та гроші споживача.

У більш широкому значенні - певне благо, що його втілює у собі товар чи послуга.