23. Загальновживана лексика. Професійна лексика. Термінологія. Номенклатура.

Загальновживана лексика — слова й лексичні сполучення слів,

якими користується кожен, хто володіє певною мовою.

Вони пов’язані з повсякденним життям усіх грома­дян, позначають такі реалії, в яких кожен мовець що­дня має потребу, і тому вони всім зрозумілі. До загаль­новживаної лексики належать:

—   назви осіб за родинною ознакою: мати, батько, син, дочка, родич та ін.;

—  назви осіб за найпоширенішою професією: учи­тель, лікар, студент, директор і т. ін.;

—   назви осіб за типовими рисами характеру, інши­ми прикметами і якостями: трудівник, працелюб, ле­дар, боягуз, сміливий, ледачий та ін.;

—   назви частин тіла людини і тварин: голова, ноги, руки, роги, хвіст і т. ін.;

—   назви сфер людської діяльності, галузей знань: філософія, математика, біологія, медицина і под.;

—  назви найуживаніших знарядь праці: ніж, лопа­та, молоток, відро, ножиці т. ін.;

—   назви найвідоміших абстрактних понять: бороть­ба, життя, смерть, любов, земля, небо тощо;

—   назви типових явищ суспільного життя, природи: вода, сніг, дощ, тварина, говорити, їсти, спати, сьогод­ні, ніколи, один, десять і под.;

—  назви предметів домашнього вжитку: хата, стіл, вікно, гривня та ін.;

—  назви народів, культур, мов: українці, французи, греки, римська культура, французька і т. ін.;

—   найуживаніші прийменники, сполучники, част­ки, вигуки: з, від, до, між, і, а, або, чи, о, ох та ін.

Загальновживана лексика здебільшого використо­вується як стилістично й емоційно нейтральна чи майже нейтральна, бо загальновживані слова зазви­чай не містять оцінки, відображають не чуттєве, а ло­гічне сприймання їх мовцями. Водночас і на загально­вживані слова з усталеним лексичним значенням і гра­матичними ознаками може нашаровуватись значення виразно стилістичне, передусім емоційне. Слова йти, дощ емоційно нейтральні, але речення Пішов дощ мож­на вимовити не тільки з нейтральною розповідною інто­нацією, а й з більшою чи меншою почуттєвістю (радістю чи смутком: Пішов дощ!), відповідно речення сприй­меться не нейтрально, а емоційно. Отже, виокремлення в лексиці мови емоційно нейтральних загальновжива­них слів (і наукових термінів) переважно умовне. За­гальновживані слова окремо і особливо в реченні (Кни­га!, Сонце!) можуть набувати найрізноманітнішої емо­ційності.

Професіоналізми — слова й живомовні звороти, властиві мові людей певного фаху. Оскільки професіоналізми вживають на позначення спеціальних понять лише в царині того чи іншого фаху, ремесла, промислу, вони не завжди відповідають нормам літературної мови. Професіоналізми виступають як неофіційні (отже, експресивно забарвлені) синоніми до термінів. Вони ніби деталізують загальновідомі назви. З-поміж професіоналізмів можна вирізнити науково-технічні, професійно-виробничі, просторічно-жаргонні. Вони доволі різноманітні щодо семантичних характеристик.

На відміну від термінів, професіоналізми не мають виразного наукового визначення й не становлять цілісної системи. Якщо терміни — це зазвичай абстрактні поняття, то професіоналізми — конкретні, тому що детально диференціюють ті предмети, дії, якості, що безпосередньо пов'язані зі сферою діяльності відповідного фаху, для прикладу:

- слова та словосполуки, притаманні мові моряків: кок (кухар), камбуз (кухня), кубрик (кімната відпочинку екіпажу), бак (носова частина корабля), чалитися (приставати до берега), ходити в море (плавати), компа́с, Мурма́нськ, рапо́рт тощо;

- професіоналізми працівників банківсько-фінансової, торговельної та подібних галузей: зняти касу, підбити, прикинути баланс, тверда валюта (стабільний курс), відмивання грошей (легалізація протизаконних коштів), брудні гроші (протизаконно отримані кошти);

- назви фігур вищого пілотажу: штопор, бочка, петля, піке й інше;

- професіоналізми користувачів ПК: мама (материнська плата), клава (клавіатура), скинути інформацію (переписати), глюк (збій програми), вінт — вінчестер (твердий диск накопичування інформації);

- професіоналізми музикантів, наприклад: фанера (фонограма), ремікс (нова версія відомої мелодії), розкрутити (розрекламувати пісню, ім'я).

Здебільшого професіоналізми застосовують в усному неофіційному мовленні людей певного фаху. Виконуючи важливу номінативно-комунікативну функцію, вони точно називають деталь виробу, ланку технологічного процесу чи певне поняття й у такий спосіб сприяють ліпшому взаєморозумінню. У писемній мові професіоналізми використовують у виданнях, призначених для фахівців (буклетах, інструкціях, порадах).

Професіоналізми використовують також літератори, щоб створити фаховий колорит, відтворити життєдіяльність певного фахового середовища у своїх творах.

В офіційно-діловому стилі мовлення професіоналізми вживають із певними застереженнями.

Терміноло́гія — це:

Сукупність термінів, тобто слів або словосполучень, що висловлюють специфічні поняття з певної галузі науки, техніки чи мистецтва, а також сукупність усіх термінів, наявних у тій чи іншій мові. Від звичайних слів терміни відрізняються точністю семантичних меж.

Розділ лексикології, який вивчає терміни різних галузей знань.

Галузеві термінології (тобто сукупності термінів конкретних галузей) називають терміносистемами, або термінологічними системами. Системність термінології зумовлена двома типами зв'язків, які надають множинам термінів системного характеру:

1) логічними зв'язками (якщо між поняттями певної науки існують системні логічні зв'язки - а вони є в кожній науці, - то терміни, які називають ці поняття, мають теж бути системно пов'язаними);

2) мовними зв'язками (хоча терміни поначають наукові поняття, вони залишаються одиницями природно людської мови, а, відповідно, їм властиві всі ті зв'язки, які характерні для загальновживаних слів - синонімічні, антонімічні, словотвірні, граматичні і д.)

Основні способи творення термінів:

зміна значення слова звичайної мови;

творення неологізмів шляхом словотвору з коренів та інших морфологічних елементів звичайної мови, що часто набирає форми кальок з іноземних мов;

запозичення з іноземних мов (етранжизми). Переважання перших двох способів пов'язане з тенденцією до пуризму. Для практичних цілей термінологія укладається в галузевих термінологічних словниках.

Номенклату́ра (від лат. nomenclatura — перелік, список) -

Сукупність назв продукції, що виробляється, напр., Н. кабелів, тросів, грохотів, сит, доліт, електродвигунів, центрифуг, фільтрів, конвеєрів, екс-каваторів тощо.

Сукупність прийнятих для наукового вжитку назв, термінів, що застосовуються в тій чи іншій галузі знання.

Перелік рахунків, що їх відкриває бухгалтерія.

Перелік документів, напр., номенклатура карт — система позначень окремих аркушів багатоаркушних карт. Систематизований перелік найменувань справ із зазначенням строків зберігання.

Працівники, призначені чи затверджені вищими органами на якісь посади.

Панівний клас радянського суспільства, партійно-державне керівництво.

звідси - Партноменклатура — правляча верства, суспільний прошарок, клас в соціалістичному суспільстві.