3. Концепція сутності національних інтересів України та її зовнішньополітичного курсу.

2 липня 1993 p. BP України затвердила "Основні напрями зовнішньої політики України" Цей документ визначає базові національні інтереси України і завдання її зовнішньої політики, містить засади, на яких реалізується зовнішньополітична діяльність нашої держави.

В "Основних напрямках зовнішньої політики України" наголошується, що неодмінною умовою розбудови незалежної Української держави є її активне та повномасштабне входження до світового співтовариства. При цьому Україна спирається на власні фундаментальні національні інтереси.

Національні інтереси України у сфері міжнародних відносин становлять три основні групи:

- стратегічні та геополітичні інтереси, пов'язані з забезпеченням національної безпеки України та захистом її політичної незалежності;

- економічні інтереси, пов'язані з інтегруванням економіки України у світове господарство;

- регіональні, субрегіональні, локальні інтереси, пов'язані із забезпеченням різноманітних специфічних потреб внутрішнього розвитку України.

З метою забезпечення національних інтересів України її зовнішня політика постійно спрямовується на виконання таких найголовніших завдань:

1. Утвердження і розвиток України як незалежної демократичної держави.

2. Забезпечення стабільності міжнародного становища України.

3. Збереження територіальної цілісності держави та недоторканності її кордонів.

4. Включення національного господарства у світову економічну систему для його повноцінного економічного розвитку, забезпечення потреб громадян і підвищення добробуту народу.

5. Захист прав та інтересів громадян України, її юридичних осіб за кордоном, створення умов для підтримання контактів з зарубіжними українцями і вихідцями з України, подання їм допомоги згідно з міжнародним правом.

6. Поширення у світі образу України як надійного і передбачуваного партнера.

Засади зовнішньої політики України відображені також в Конституції (Основний Закон) України. Так у розділі. 1, ст. 18 сказано: "Зовнішньополітична діяльність України спрямована на забезпечення мирного і взаємовигідного співробітництва з членами міжнародного співтовариства та загальновизнаними принципами і нормами міжнародного права".

Також передбачено дотримання Україною політики позаблоковості, що означає неучасть України у військово-політичних союзах, пріоритетність участі у вдосконаленні та розвитку європейської системи колективної безпеки, продовження конструктивного партнерства з НАТО та іншими військово-політичними блоками з усіх питань, що становлять взаємний інтерес і забезпечення інтеграції України в європейський політичний, економічний, правовий простір з метою набуття членства в Європейському Союзі.

4. Зовнішньополітичні пріоритети України в інтеграційних процесах.

Виразником національних інтересів України в міжнародному діалозі виступають її зовнішньополітичні пріоритети.

Європейський вибір України, як стратегічний зовнішньополітичний курс держави, проголошено незмінним і незворотнім.  Кінцевою метою співпраці з ЄС є вступ до нього нашої держави. Здобутком на цьому шляху є визнання України світовою спільнотою, зокрема європейськими партнерами, повноправною частиною демократичного світу, а також країною з ринковою економікою, вступ до СОТ.

За часів Президентства В. Ющенко провідним пріоритетом зовнішньої політики України виступало співробітництво з НАТО з подальшим вступом країни в цю організацію. В. Ющенко перед депутатами Європарламенту прямо заявив про тверду орієнтацію України на вступ до європейських економічних, політичних та військових структур. У квітні 2005 р. Президент В. Ющенко в ході свого візиту до США пообіцяв президентові та конгресу США якнайактивнішу допомогу України у «поширенні демократії у всьому світі», насамперед – у Білорусії, Киргизстані та Кубі. Було скасовано візовий режим в’їзду в Україну для громадян США, американським бізнесменам запропоновано найвигідніші умови співпраці, що повинно було сприяти швидкому припливу великої кількості інвестицій у вітчизняну економіку. Після президентських виборів 2004 р. нове українське керівництво на чолі з В.Ющенком проголосило курс на євроінтеграцію і відмову від політики багатовекторності.

2 липня 2010р. Верховна Рада України прийняла закон «Про засади внутрішньої і зовнішньої політики», який передбачає позаблоковий статус країни

У новій редакції Закону України "Про основи національної безпеки" виключено норми про інтеграцію України в євроатлантичний простір безпеки та про набуття Україною членства в Організації Північноатлантичного договору. Однак «продовження конструктивного співробітництва з НАТО та іншими військово-політичними блоками з усіх питань, що становлять взаємний інтерес» визначено як важливий аспект розвитку міжнародної політики сучасної України.

Україна також декларує завдання майбутнього членства в Європейському Союзі «при збереженні добросусідських відносин і стратегічного партнерства з Російською Федерацією, іншими країнами СНД, а також з іншими країнами світу». Однак європейськими державами вступ України до ЄС оголошений неактуальним.

Важливим пріоритетом зовнішньої політики України є сприяння розбудові активних партнерських двосторонніх відносин як у європейському регіоні, так і поза його межами. Регіональна політика також визначена як важливий пріоритет міжнародної політики України (членство в СНД, ГУАМ).

У своїй зовнішній політиці Україна керується приматом права в зовнішній політиці, визнає пріоритет загальновизнаних норм міжнародного права перед нормами внутрішньодержавного права, вважає належним чином ратифіковані міжнародні договори частиною свого внутрішнього права, спирається в зовнішній політиці на фундаментальні загальнолюдські цінності й засуджує практику подвійних стандартів у міжнародних стосунках. Вона не висуває територіальних претензій до сусідніх держав і не визнає жодних територіальних претензій до себе.

Україна вважає себе, нарівні з усіма колишніми радянськими республіками, правонаступницею СРСР і не визнає будь-яких переваг і винятків з цього принципу для жодної з держав-правонаступниць без належним чином оформленої згоди всіх цих держав. Базуючись на визначальних національних інтересах та принципах, наша держава здійснює свою зовнішню політику на таких головних напрямках:

- розвиток двосторонніх міждержавних відносин;

- розширення участі в європейському регіональному співробітництві;

- співробітництво в рамках Співдружності Незалежних Держав;

- діяльність в ООН та інших міжнародних організаціях.

Кожен із цих напрямків має комплекс пріоритетів, які зумовлюються національними інтересами держави. Зокрема, пріоритетом у сфері двосторонніх відносин є активний розвиток політичних, економічних, науково-технічних, культурних та інших стосунків з прикордонними країнами; західними державами — членами ЄС та НАТО; географічне близькими країнами; державами Азії, Азіатсько-Тихоокеанського регіону, Африки та Латинської Америки. Ці пріоритети не є абсолютними, вони не виключають встановлення та підтримання стосунків з іншими державами у випадках, коли цього вимагають національні інтереси України відповідно до принципів економічної доцільності та політичного прагматизму.