27. Наукове обгрунтування регіонального розміщення продуктивних сил

З метою наукового обґрунтування регіонального розміщення того чи іншого виробництва вибирається декілька (не менше трьох) варі­антів доцільності розміщення його на певній території.

Наукове дослідження, розробка і впровадження конкретних заходів з економічної організації території згідно із закономірностями роз­міщення називаються принципами розміщення продуктивних сил, або принципами регіональної соціально-економічної політики.

Рішення, де розташувати підприємство, настільки важливе, як і рішен­ня його інвестування. При виборі методів перевага надається методам активного про­гнозування, які не обмежуються екстраполяцією існуючих тенденцій на перспективу. Важливе значення має розробка районного планування, зокрема об'єктів, що розміщуються в сільській місцевості, селищах, містах, районних центрах. їх головне призначення - комплексне і раціональне розміщення об'єктів як виробничого, так і невиробничого призна­чення па довгострокову перспективу з мстою загального покращан­ня умов праці і життєдіяльності населення на цій території. Підхід до комплексного розвитку території регіонів базується, в першу чер­гу, на спеціалізації галузей, що розташовані в районі, і вирівнюванні соціального розвитку потреб населення.

Районне планування має враховувати важливість розвитку сфери обслуговування, відпочинку, санаторно-курортних зон, розвитку ту­ризму, приміських зон великих міст.

28. Поняття і сутність механізму реалізації державної регіональної економічної політики

Механізм державної регіональної економічної політики базується на законах і законодавчих актах.

Механізм як інструмент державної регіональної економічної політи­ки поєднує в собі систему методів прямого і опосередкованого впливу на соціально-економічні процеси.

Важливим елементом державної регіональної економічної політи­ки є розроблення стратегічних довгострокових, середньострокових прогнозів соціально-економічного розвитку регіонів та державних ре­гіональних програм з метою досягнення планомірності у розвитку про­дуктивних сил, узгодження інтересів, галузей і територій.

29. Основні важелі та ключові елементи механізму реалізації регіональної економічної політики

Найбільш важливими і провідними механізмами державної регіональ­ної економічної політики є бюджетно-фінансові важелі.

Процес розподілу і перерозподілу бюджетних ресурсів є необхід­ним, оскільки він забезпечує єдність держави, а також нормальні умо­ви перебігу відтворювальних процесів на різних територіях.

Сучасний економічний стан у державі і наявна законодавча база ство­рюють певні проблеми взаємовідносин між центром і адміністратив­но-територіальними утвореннями. Тому актуальною є проблема необ­хідності вдосконалення системи міжбюджетних взаємовідносин.

Щоб створити відносно рівні соціально-економічні умови життєдіяльності населення в різних регіонах, необхідно посилити роль дер­жавного бюджету.

Бюджетне вирівнювання – це акумулюван­ня частини фінансових засобів, що збираються і концентруються на відповідному рівні адміністративно-територіального управління, з метою їх перерозподілу між територіальними або районними грома­дами, містами, областями.

Регіональні прогнози класифікують за такими ознака­ми:

• за терміном - оперативні, короткострокові, середньострокові, довгострокові;

• за функціональною ознакою - пошукові, нормативні.

Розробка системи прогнозів розвитку економіки регіонів здійснюєть­ся поетапно.

Особливої уваги заслуговують державні регіональні програми, які дають змогу узгодити територіальні та галузеві аспекти.

Класифікація регіональних програм здійснюється за такими факторами:

• рівнем: загальнодержавного, регіонального та місцевого значення;

• тривалістю: довгострокові, середньострокові, короткострокові;

• змістом реалізованої проблеми: комплексні і функціональні;

• характером програмних заходів: освоєння нових територій, подальший розвиток їх господарства.