- •1. Регіон як об'єкт дослідження
- •2. Визначення предмету дисципліни. Місце дисципліни в системі наукових дисциплін
- •4.Методи і методологічні основи курсу «регіональна економіка»
- •7. Економічні закони і закономірності розміщення виробництва, їх об’єктивний характер
- •8. Основні закономірності розміщення продуктивних сил.
- •9.Найважливіші принципи розміщення продуктивних сил.
- •10.Визначальна роль економічних і соціальних факторів у розміщенні виробництва.
- •11.Економічне районування як науковий метод територіальної організації народного господарства.
- •13. Економічний район, його головні ознаки, районоутворюючі фактори
- •21. Територіальний поділ праці – основа формування економічних районів
- •22. Спеціалізаці економічних районів та методики її оцінки
- •23. Сутність державної регіональної політики
- •25. Основні цілі державної регіональної економічної політики.
- •26.Завдання державної регіональної економічної політики
- •27. Наукове обгрунтування регіонального розміщення продуктивних сил
- •28. Поняття і сутність механізму реалізації державної регіональної економічної політики
- •29. Основні важелі та ключові елементи механізму реалізації регіональної економічної політики
- •30. Спеціальні (вільні) економічні зони – один із засобів реалізації регіональної економічної політики
- •33. Економіка україни як єдиний народногосподарський комплекс
- •34. Структура економіки, її сутність та поняття
- •35. Регіональні особливості галузевої структури економіки
- •37. Природно-ресурсний потенціал та його структура.
- •39. Характеристика природно-ресурсного потенціалу еономічних районів.
- •40.Ресурсозбереження і його значення для розвитку народного господарства країни
- •42. Роль населення у розвитку народного господарста україни
- •43. Чисельність і розміщення населення україни. Відтворення людського потенціалу країни та його регіональні особливості
- •48. Міжгалузеві комплекси, їх сутність, структура та значення
- •49. Процеси інтеграції та підвищення ролі регіонів
- •50. Динаміка та ефективність структурної трансформації економіки
- •51. Методологічні основи і сутність регіональної економіки
- •52. Основні передумови регіонального економічного розвитку
- •53. Економічна система регіону як ланка єдиного господарського комплексу
- •56.Економіка донецького регіону
- •57.Економіка придніпровського регіону
- •58.Економіка східного регіону
- •59.Економіка центрального регіону
- •60.Економіка поліського регіону
- •61.Економіка подільськолго регіону
- •62.Економіка карпатського регіону
- •63.Економіка причорноморського регіону
- •64. Сутність міжнародного поділу праці, основні потоки капіталу та робочої сили
48. Міжгалузеві комплекси, їх сутність, структура та значення
Процес формування міжгалузевих комплексів – це об'єктивна закономірність розвитку продуктивних сил. Міжгалузевий комплекс це сукупність видів діяльності, здійснюваних на певній території і об'єднаних у певну групу (підсистему) тісними виробничими, комерційними та іншими зв'язками. Міжгалузеві комплекси формуються на основі галузей, що виступають як комплексоутворюючі і здійснюють основні економічні й соціальні функції. Найбільш важливими ознаками формування міжгалузевих комплексів більшість вчених вважає виробничу (економічну) і територіальну (географічну). Під виробничою ознакою розуміють спеціалізацію і структуру міжгалузевих комплексів, під територіальною територіальну організацію їх продуктивних сил.
49. Процеси інтеграції та підвищення ролі регіонів
Інтеграційні процеси в економіці регіонів виступають як тенденція у вигляді сучасної форми поглиблення і розширення територіального поділу праці, розвитку виробничої і науково-технічної кооперації регіонів, їх господарських, торгових, фінансових та інших зв'язків.
У системному аналізі міжрегіональних взаємодій важливу роль відіграють такі фундаментальні поняття: Оптимум Парето, ядро, економічна рівновага.
Оптимум Парето у багаторегіональній системі – це велика кількість варіантів розвитку економіки, які не можна покращити для одних регіонів, не погіршуючи стану інших.
Ядро багаторегіональної системи це множинність таких варіантів розвитку, у здійсненні яких зацікавлені всі регіони, у тому сенсі, що їм не вигідно виділятись із системи, утворюючи коаліції.
Економічна рівновага у багаторегіональній системі допускає багато модифікацій.
50. Динаміка та ефективність структурної трансформації економіки
Структурна перебудова економіки повинна здійснюватись послідовно від етапу до етапу.
Перший етап структурної перебудови економіки повинен бути зосереджений на галузях, які визначають життєзабезпечення населення, використовуючи наявні продуктивні сили і оборотний капітал виробничої сфери, що гарантує сталість виробництва і реалізацію товарів (послуг).
На другому етапі на чільне місце повинні надходити інвестиції до наукомістких галузей, до процесів технологічного переозброєння промисловості та сільського господарства, засобів інженерного забезпечення, управління і ринкової інфраструктури, тобто на всі ті напрями, що підвищують швидкість відтворювального і оборотного циклів і тим самим скорочують їх.
Третій етап структурної перебудови економіки – перехід до нормального функціонування ринкової економіки з конкуренцією в усіх сферах бізнесу під регулюючим впливом держави.
Структурну перебудову економіки народногосподарського комплексу необхідно здійснювати одночасно на двох рівнях: територіальному (міжгалузевому) і галузевому.
Підсумовуючи наведене, можемо стверджувати, що стратегічною метою структурної перебудови національної економіки має бути створення багатогалузевого, високотехнологічного конкурентоспроможного народногосподарського комплексу, який повинен адаптуватися до ринкових умов. Цей народногосподарський комплекс повинен бути здатним оптимально задовольняти власні потреби економіки України і брати активну участь у міжнародних господарських зв'язках на взаємовигідних засадах.