- •1. Охарактеризуйте сутність, походження, структуру та функції політики.
- •3. Охарактеризуйте суспільно-політичні уявлення мислителів Стародавнього Сходу.
- •2. Охарактеризуйте становлення і розвиток політології як науки і навчальної дисципліни, її об’єкт предмет методи дослідження та функції.
- •4. Охарактеризуйте суспільно політичні уявлення мислителів Стародавньої Греції.
- •7. Проаналізуйте погляди на політику, державу англійських мислителів Гоббса і Локка.
- •12. Охарактеризуйте типології політичного лідерства.
- •8. Проаналізуйте особливості становлення та розвитку політичної думки в Україні.
- •9. Проаналізуйте політичні концепції українських мислителів 20ст.
- •1011.13. Проаналізуйте сутність влади як суспільного явище, основні види та її ресурси.
- •14. Охарактеризуйте поняття легітимності влади, типології легітимності політичної влади.
- •16. Охарактеризуйте розвиток елітарних уявлень, сутність основних теорій політичних еліт
- •17. Розкрийте сутність, функції, основні якості політичного лідерства
- •18. Поясність сутність системного аналізу політики, поняття політичної системи. Проаналізуйте зміст теоретичних моделей політичної системи суспільства д.Істона, г.Алмонда, к.Дейча
- •19. Охарактеризуйте сутність, структуру, функції політичної системи суспільства
- •20. Проаналізуйте типології політичних систем Типи політичних систем.
- •21. Розкрийте поняття, принципи та форми демократії
- •22. Надайте характеристику тоталітарного політичного режиму
- •23. Проаналізуйте типології політичних еліт
- •24. Надайте характеристику авторитарного політичного режиму
- •25. Надайте характеристику процесу демократизації політичної системи сучасної України
- •26. Розкрийте поняття, ознаки, функції, держави. Охарактеризуйте основні теорії походження держави
- •27. Охарактеризуйте монархічну форму державного правління
- •28. Охарактеризуйте республіканську форму державного правління
- •29. Проаналізуйте особливості і шляхи переходу до демократії в сучасних умовах
- •30. Проаналізуйте форми державного територіального устрою
- •31. Охарактеризуйте взаємодію держави і громадянського суспільства.
- •32. Проаналізуйте сутність правової і соціальної держави як результату партнерства держави і суспільства
- •33. Охарактеризуйте походження, сутність, ознаки та функції політичних партій
- •34. Розкрийте поняття «група інтересів»; охарактеризуйте ознаки, функції громадсько-політичних організацій і рухів
- •35. Розкрийте сутність і типи партійних систем
- •36. Наведіть типології сучасних політичних партій
- •37. Розкрийте поняття, структуру, функції й типи політичної культури
- •38.Висвітліть поняття, етапи політичної соціалізації як процесу засвоєння політико-культурних цінностей
- •39. Охарактеризуйте сутність, функції, рівні політичної ідеології
- •40.Охарактеризуйте консерватизм та неоконсерватизм як ідеологі течію
- •41. Охарактеризуйте лібералізм та неолібералізм як ідеологічну течію
- •42. Охарактеризуйте комунізм як ідеологічну течію
- •44. Розкрийте сутність поняття «політичний процесПроаналізуйте політичну участь як найважливіш характеристику політичного процесу
- •45. Розкрийте основні ознаки змішаної виборчої системи
- •48. Надайте характеристику типів політичних процесів
- •49. Охарактеризуйте політичні конфлікти та шляхи їх розв’язання
- •50. Проаналізуйте вибори як основний засіб делегування влади,класифікацію політичних виборів
- •52. Розкрийте сутність, суб’єкти, основні принципи міжнародної політики
- •53. Охарактеризуйте поняття «світове співтовариство»
- •54. Охарактеризуйте глобалізацію як ключову тенденцію світового політичного процесу
- •55. Розкрийте співвідношення внутрішньої та зовнішньої політики
- •56. Проаналізуйте місце України у системі міжнародних політичних відносин і у сучасному геополітичному просторі. Висвітліть процес
- •57. Проаналізуйте основні риси політичної еліти сучасної України, особливості її формування та функціонування
- •58. Охарактеризуйте форму державного правління, державно-територіального устрою в сучасній Україні згідно Конституції України
- •59.Проаналізуйте причини, зміст і наслідки політичної реформи в сучасній Україні
- •60. Проаналізуйте проблеми і шляхи становлення та розвитку правової й соціальної держави в сучасній Україні
- •61. Охарактеризуйте становлення багатопартійності в сучасній Україні, формування партійної системи
- •62. Проаналізуйте класифікацію сучасних українських партій
- •63. Проаналізуйте основні тенденції виборчого процесу і сутність виборчої системи в сучасній Україні
- •65. Охарактеризуйте місце і роль України у сучасному геополітичному просторі
- •70. Проаналізуйте категорії, принципи і методи системного аналізуполітики в праці д.Істона « Концептуальна структура для політичного аналізу»
- •1. Охарактеризуйте сутність, походження, структуру та функції політики
2. Охарактеризуйте становлення і розвиток політології як науки і навчальної дисципліни, її об’єкт предмет методи дослідження та функції.
Політологія як наука в нашому сус-ві формувалася дуже пізно. Можна прослідкувати такий шлях розвитку політичної науки: в період античності існував універсалізм суспільно-політичної думки, все охоплювала єдина наука – філософія. пізніше від філософії відділилася теорія держави і права, потім соціологічні та психологічні підходи до вивчення політики і лише в середині ХХ ст. формується наука політологія зі своїми закономірностями та методами. Політологія – це наука про політику про закономірності розвитку політичного процесу, про функціонування політичної системи і влади, про сутність, форми і методи діяльності суб’єктів політики. Як дисципліна політологія включає в себе: предмет політології та її методологію, історію розвитку світової політичної думки, розвиток політичної думки в Україні, теорію влади і владних відносин, політичну систему суспільства, культуру політики, світовий політичний процес. Роль політології як науки і дисципліни полягає в інформуванні, становленні і розвитку всього суспільства .Об’єктом політології є – сфера політики, політична діяльність, політичне життя особи і суспільства. Політична система вивчається і аналізується з особливостями її розвитку, функціонування,зв’язками з економічною сферою та духовною. Об’єктом виступають політичні ідеї, теорії, проблеми, події, прогнози політичних процесів. Предмет – це конкретні прояви, відносини політичної дійсності, що вивчаються політологами. Наприклад політична культура, політичні партії, владні відносини, політична система, політична діяльність. Найпоширенішими з методів є системний, структурно-функціональний, історичний, порівняльний, бігейвіористський. Окрім них, |використовуються логічні та емпіричні методи, Системний метод передбачає комплексний аналіз складних механізмів функціонування сучасних багатофакторних політичних явищ,організацій та інститутів Структурно-функціональний метод є однією з найважливіших форм застосування системного підходу в дослідженні політичних явищ і їх процесів. Бігейвіористський метод полягає у дослідженні політики через призму зразків поведінки дійових осіб політичного процесу - окремих індивідів і їх об'єднань — за певних політичних обставин Історичний метод полягає у тому, щоб розглядати політичні системи, інституції та процеси не як незмінні, а з погляду їх генези в минулому, сучасного стану та тенденцій розвитку в майбутньому. Порівняльний метод передбачає зіставлення однорідних ї політичних явищ, наприклад, політичних систем, партій, виборчих систем, для виявлення спільних рис і специфіки, знаходження найефективніших форм політичної організації та процедури пізнавального процесу. Емпіричні методи — це методи здобування первинної інформації про політичне життя. Їх використовують при дослідженні політичної поведінки, громадської думки і політичної культури, впливу різних чинників на політичний процес. Політології властиві різноманітні функції: Теоретико-пізнавальна, що означає вивчення, систематизацію, пояснення, аналіз, узагальнення і оцінку політичних явищ. Вона виступає теоретичною основою політичної творчості, політичних реформ і реорганізацій. Теоретичне пізнання дає змогу всебічно вивчити і дослідити досвід політичної діяльності соціальних суб’єктів. Методологічна функція політології охоплює способи, методи і принципи теоретичного дослідження політичної і практичної реалізації здобутих знань. Через світоглядну функцію утверджуються цінності, ідеали, норми цивілізованої політичної системи, політичної культури соціальних суб’єктів, що сприяє досягненню певного консенсусу у суспільстві, оптимальному існуванню політичних інститутів. Прогностична функція полягає у передбаченні шляхів розвитку політичних процесів, різних варіантів політичної поведінки. Прикладна функція забезпечує вироблення практичних рекомендацій щодо шляхів реалізації політичних знань.Описова функція, пов'язана з бажанням отримати відповідь на запитання: якою насправді є політична діяльність? Пояснювальна функція дає відповідь на запитання: чому саме ці, а не інші факти дійсності є у політиці? Інструментальна функція науки повинна відповідати на запитання: що треба зробити, які прийняти рішення, як Їх впроваджувати в життя, щоб досягнути бажаного результату політичної діяльності. Нормативно-орієнтуюча (іноді її не зовсім правильно називають ідеологічною) функція політології пов'язана з відповіддю на питання:що краще; який вибір варто здійснити (з-поміж можливих альтернативних курсів політики, політичних інститутів, способів політичної поведінки тощо)