9. Проаналізуйте політичні концепції українських мислителів 20ст.

Костомаров - засновник Кирило-Мефодіївського товариства. Прихильник самостійної, безкласової української нації. Політичну теорію створював під впливом німецької класичної філософії, французьких мислителів. Ідеал Костомарова - федеративна демократична слов’янська республіка, де будуть втілені ранньохристиянські ідеї повної соціальної справедливості, свободи, рівності і братерства, скасовано кріпацтво, станові відміності, де правителі на засадах християнської моралі будуть неухильно дбати про освіту та добробут народу. Федеративна держава мала управлятись обраним на чотири роки президентом і конгресом, утримувати невелике спільне військо, впровадити однакову грошову систему, здійснювати загальне керівництво зовнішніми відносинами. Держава нав’язується людській громаді зверху як зовнішнє, штучне неприроднє утворення, а її різновиди пояснюються природніми факторами. Драгоманов став ідейним натхненником першої української партії- Русько-української радикальної партії. Багато з ідей Драгоманова втілювалися в діяльності Центральної ради. Винниченко вважав, що головним є цілковите радикальне знищення всякого національного і політичного поневолення, самостійність України і демократія. Він пропонував заборонити найману працю, поряд з приватною власністю повинна бути й колективна. Винниченко в автобіографічних розповідях самокритично повертається до років національної революції, і головне виклав свої думки з приводу засобів і методів боротьби за незалежність України в майбутньому. Винниченко вважав, що слід припинити суперечки в емігрантських колах, зосередити увагу на боротьбі за визволення України від сталінської диктатури. Грушевському належить значний внесок у політичну теорію. Він доводив, що політичні процеси протікають під впливом не лише економічних чинників, а й психологічних, особистічних, культурних факторів. Багато в чому конституційні ідеї Грушевського виходять з постулатів Драгоманова, кирило-мофодіївців, але значно їх збагачуючи з урахуванням нових досягнень вітчизняної російської і світової конституційної думки. Головні ідеї вченого: децентралізація держави, з наданням широкої автономії; парламентське правління без застосування прямих виборів до законодавчого органу; поділ влади; чітке визначення державного характеру національних окраїн, їх територій, прав і свобод людини. Донцов закликав до періорієнтації українства на Захід, оскільки бачив політичну несумісність українських і російських національних традицій, національних звичаїв, способу життя, стверджував, що росіянам притаманні якості, що значною мірою відрізняються від українських національних традицій. Донцов намагався ідеологічно обгрунтувати українську самостійницьку політику: зовнішню (незалежність від Росії) і внутрішню (виховання на засадах західної культури). Донцов сформував основні принципи українського націоналізму: вольовий принцип; постійне прагнення боротьби за незалежність: романтизм, непримиренність, фанатизм, аморальність у національній боротьбі; необхідність виховання власної еліти; орієнтація на примус у боротьбі за незалежність.