3. Історія розвитку обчислювальної техніки. Характеристика різних поколінь еом.

1617 – логарифмічна лінійка.

1623 – Перша „машина, що рахує” У. Шикарда.

1674 – Лейбниц сконструював машину, яка вже працювала з операцією множення.

1774 – механічний калькулятор Ханом.

1801 – Ткацький станок Жаккарда, який розумів невеликі „програмки” на аркушах картону – перші перфокарти.

1871 – Беббідж ств прототип аналітичного пристрою ПК та печатний пристрій – принтер.

1886 – перший пристрій з клавішним введенням даних.

1899 – відкритий принцип запису на магнітних носіях.

1935 – Корпорація ІВМ почала випуск масових обчислювачів ІВМ-601.

1953 – Перший масовий ПК – ІВМ-650.

1963 – винайшли маніпулятор – „миша”, і так далі.

„Нульове” – до 1940р. Обчислювальний елемент – механічний. Прості арифметичні дії. Арифмометри, механічні обчислювальні машини.

„Перше” – 1940-1950. Обчислювальний елемент – електронні лампи. Наявність паралельного арифметичного присторою, розділення пам’яті на оперативну та повільну.Використання перфокарт. Швидкодія –10тис опер в сек. „Великі” ЕОМ.

„Друге” – 1950-1964. Обч.елемент – транзистор. Швидкодія – до 1-2 млн. опер в сек. Міні – ЕОМ.<надійність,>енергії

„Третє” – 1964-1971. Обчислювальний елемент – над великі інтегральні схеми. Швидкодія – до 300 млн. операцій в секунду. Мікро - ЕОМ, призначені для роботи з одним користувачем. Перші операційні системи.

„Четверте” – 1971-... Обчислювальний елемент – мікропроцесори. Швидкодія – мільярди операцій в секунду. Персональні ЕОМ. Готові прикладні програми, графічний інтерфейс, використання технології мультимедіа. Глобальні комп’ютерні мережі.

„П’яте” – (?) – Нанотехнології. ПК на основі окремих молекул і навіть атомів. Нейромережі, які моделюють структуру нервової системи людини. Штучний інтелект. „Біологічні” комп’ютери.

4. Основні пристрої введення/виведення еом.

Усі пристрої введення-виведення з точки зору порядку їх використання можна розділити на дві групи: стандартні — пристрої введення-виведення та нестандартні. Останні ще називають периферійними пристроями. Стандартні пристрої — це пристрої за замовчуванням, тобто ті, з яких комп'ютер чекає введення-виведення, якщо спеціально не обумовлені інші пристрої. Такими пристроями є дисплей та клавіатура.

Пристрої введення – це пристрої перетворення інформації з форми зрозумілої людині, в форму зрозумілу комп’ютеру.

До нестандартних пристроїв можна віднести такі:

1. Накопичувачі на магнітних та оптичних дисках.

2. Пристрої виведення символьної та графічної інформації (принтери та плоттери).

3. Пристрої введення інформації (миша, сканер).

Для введення інформації до пам’яті комп’ютера існують спеціальні пристрої. До пристроїв введення також відносять світлове перо, яке схоже на звичайний олівець. Якщо переміщувати по екрану саме перо, можна малювати або писати на екрані, як листку паперу. Світове перо використовується для введення інформації в самих маленьких ПК.

Найуніверсальнішим є клавіатура, котра дозволяє вводити числову та текстову інформацію. Крім того за допомогою клавіатури користувач може керувати роботою комп’ютера. До пристроїв введення також належать маніпулятор типу миша, трекболи та джойстик. Точне введення малюнків можна виконувати за допомогою дигітайзерів. Для оптичного зчитування зображень і перетворення у цифровий код застосовуються сканери. Останнім часом часто використовують цифрові камери та фотоапарати. Для роботи з цими пристроями потрібні спеціальні програми – драйвери. Драйвер – це програма, що керує роботою пристрою. Клавіатура та основні групи клавіш.

При роботі з сучасним програмним забезпеченням комп’ютер має бути оснащений ще одним пристроєм уведення – мишею. Після появи та широкого поширення програм з графічним інтерфейсом миша стала незмінним та серйозним пристроєм покажчиком. Миша також як і клавіатура оснащена клавішами. Разом з переміщенням миші по екрану рухається покажчик миші. Якщо покажчик навести на об’єкт, то можна виконати низку дій з ним. (Розповісти про функції клавіш). Зараз дуже поширені безпровідні миші. Трекбол за своєю будовою та принципом роботи схожий на мишу. Відмінність лише у тому, що замість руху пристрою введення відбувається за допомогою вмонтованої кульки.

Для введення зображень у комп’ютер використовують сканери. Перші моделі сканерів були чорно-білими. Сучасні сканери розпізнають мільярди відтінків. Здатність сканера розпізнавати кольори називається глибиною розпізнавання кольору. Є спеціальні програми оптичного розпізнання тексту. Основним пристроєм виведення інформації в ПК є монітор. Він служить для відображення графічної та символьної інформації. У більшості ПК застосовують монітори на електронно-променевих трубках, що нагадують кінескоп сучасних телевізорів. Останнім часом дуже часто застосовують монітори на рідких кристалах.

До пристроїв виведення належать пристрої перетворення вихідної інформації з форми зрозумілої комп’ютеру, в форму, зрозумілу людині.

З допомогою пристроїв введення інформації користувач ПК контролює і введення даних, і результатів обробки інформації. Розглянемо найбільш поширені пристрої виведення. Монітор – необхідна частина для будь-якого комп’ютера і є головним пристроєм виведення. Його основними параметрами є: розмір, максимальна частота регенерації зображення, класу захисту.

На екрані сучасного дисплея відображається текстова і графічна інформація, анімаційні і відеофільми. Сучасні монітори мають багатокольорову палітру.

Принтер - друкуючий пристрій, призначений для виведення текстової інформації на папір, тобто для одержання документованої копії.

більшість принтерів дозволяють роздруковувати чорно-білі малюнки і графіки, а деякі з них кольорові. Існують різні принтери, які відрізняються один від одного якістю друку, продуктивністю, і, відповідно, вартістю.

По принципу дії розрізняють матричні, лазерні, світло-діодні, струменеві.

5. Операційні системи, їх функції. Загальна характереристика WindowsXP.

Операційні системи ПЕОМ доповнюють апаратні засоби. Вони являють собою набір програмних модулів, які дозволяють користувачеві керувати машиною, а також забезпечувати взаємодію програм з зовнішніми пристроями та один з одним. ОС ПЕОМ має розвинений набір сервісних програм, які дозволяють здійснювати перевірку функціонування пристроїв комп'ютера, розмітку дискет, зв'язок з локальною мережею, спряженість з великою ЕОМ та ін.

На сьогодні нараховується вже декілька десятків типів ОС для ПЕОМ. Найбільш розповсюдженими та відомими із них є MS DOS, OS/2, Windows-95.

До основних функцій ОС, що забезпечують взаємодію програм з апарату­рою, треба віднести такі: взаємодію програм з зовнішніми пристроями, взаємо­дію програм одна з одною, розподіл оперативної пам'яті, виявлення помил­кових та нестандартних ситуацій та ін.

До основних функцій ОС, що забезпечують загальне керування ресурсами комп'ютера, необхідно віднести: форматування дискет, виведення на екран дисплея каталогу, копіювання файлів з однієї дискети на іншу, встановлення режимів роботи дисплея та принтера, запуск програми та ін.

У складі ОС ПЕОМ можна виділити три частини: командну мову, файлову систему та систему управління зовнішніми пристроями (драйвери зовнішніх пристроїв, мал. 3.1).

ОС WINDOWS, її основні характеристики.

З удосконаленням апаратної частини сучасного ПК програмне забезпечення змінюється у бік збільшення простоти і зручності інтерфейсу користувача.

ОС WINDOWS фірми MICROSOFT являє собою графічне, багатозадачне, багатовіконне середовище.

Графічний інтерфейс ОС WINDOWS дозволяє розміщувати всі об’єкти на екрані з точністю до пікселя, дозволяє реалізувати принцип точного відображення (що бачиш, те й отримуєш). Інтерфейс ОС WINDOWS побудований таким чином, щоб користувачеві було зручно і звично працювати. Для цього використовується аналогія з робочим столом. Переміщення об’єктів також виконується природним шляхом: треба „взяти” мишею об’єкт і перетягнути його на нове місце.

ОС WINDOWS є багатозадачною ОС, тобто забезпечує можливість одночасного виконання декількох аплікатів і перемикання між ними. На відміну від оболонок WINDOWS під MS-DOS, де реалізована кооперативна багатозадачність, тут реалізована витискуюча багатозадачність. При цьому варіанті процесор по черзі перемикається між програмами, а не програми по черзі використовують процесор.

В ОС WINDOWS реалізовано як однодокументний так і багатодокументний інтерфейс. Також ОС WINDOWS – це об’єктно – орієнтоване середовище. Всі елементи інтерфейсу – об’єкти, кожен з яких має свої властивості і способи поведінки.

Крім перелічених х-тик можна назвати такі переваги:

• Вбудовані можливості роботи в мережі;

• Простий спосіб роботи в Інтернеті;

• Використання технології Plug and Play;

• Широку підтримку засобів мультимедіа;

Особливі можливості, що призначені для людей з відхиленням у стані здоров’я.