1. Інформатика як наука. Поняття інформації. Кодування й вимірювання інформації

Інформатика – це галузь науки, що вивчає структуру і загальні властивості наукової інформації, а також питання пов’язані з її збиранням, пошуком, обробкою, перетворенням, розповсюдженням в різноманітних сферах людської діяльності.

У первісному значенні інф-ція (від лат. Information – роз’яснення, виклад) – це всі ті відомості, що їх передають та отримують люди усно, письмово та іншими засобами (за допом умовних сигналів, технічних засобів тощо).

Інф-ція – це дані та відомості, представлені у різних видах та формах.

Інф-ція може знаходитися у різних формах: у мові, письменності, образотворчому мистецтві, у книгах, на телебаченні, на радіо, на телеграфі тощо. Але у якій би формі вона не знаходилася, саме головне те, що вона відіграю одну з найважливіших ролей у нашому житті, бо щоб було, якщо б не було інф-ції?

Так само як багато різних форм, в яких знаходиться інф-ція, так само багато способів її передачі. Наведемо декілька прикладів: від людини до людини, від людини до пристрою, від пристрою до людини, від пристрою до пристрою тощо.

Носіями інф-ції може бути що завгодно: книги, журнали, телевізор, радіо , кіно, театр, телефон, диски та дискети. Інф-ція є всюди, тому навіть кожна людина є носієм інф-ції.

Але одну й ту ж саму інф-цію можна представити та передати по різному. У телеграфі інф-ція передається абеткою Морзе, у книгах - з допомогою текстів та малюнків.

У сучасній обчислювальній техніці інф-ція кодується за допомогою послідовності сигналів 2 виглядів: ввімкнено чи не ввімкнено, намагнічено чи не намагнічено, ... Прийнято позначати один стан цифрою 0, а інший – 1. Таке кодування називається двійковим кодуванням. А цифри 0 і 1 – бітами.

При двійковому кодуванні текстової інф-ції кожному символу ставиться у відповідність його код – послідовність з фіксованої кількості нуликів та одиничок. У сучасних ПК кожному символу відповідає послідовності з 8 нулів та одиниць, яка наз байтом. (01000000 - @, 00100001 - !)

Послідовностями нулів та одиниць можна закодувати і графічну інф-цію.

2. Структура й основні принципи функціонування інформаційної системи. Процесор та його основні характеристики. Пам'ять.

Сукупність пристроїв і програм, призначених для зберігання, опрацювання, подання й передання даних різного типу, називають інформаційною системою.

Комп’ютер складається з відповідних пристроїв: введення, зберігання, опрацювання та виведення даних. При цьому подаватися вони мають так, щоб комп’ютер був здатний їх приймати, зберігати та опрацьовувати. Всі перелічені операції виконуються за допомогою комп’ютера автоматично за певним заздалегідь створеним людиною програмами.

Таким чином, інформаційна система складається з апаратної та інформаційної складових. Сукупність апаратних пристроїв і технічних засобів для передавання різноманітних даних називають її апаратною складовою.

Інформаційну складову можна розглядати як сукупність програм і даних. Сукупність описів правил управління пристроями інформаційної системи та опрацювання даних називають її програмною складовою, або програмним забезпеченням, а описи – програмами.

Апаратна складова інформаційної системи складається з: пристроїв введення – виведення, системний блок, процесор, запам’ятовуючі пристрої (пам’ять), контролери пристроїв введення – виведення, засоби зв’язку.

Центральний процесор - це основний устрій ПК. Він виконує програму, яка зберігається у внутрішній пам’яті, керує роботою всіх інших пристроїв та виконує різні операції над даними.

Основною характеристикою процесора є його швидкодія. Швидкодія визначається тактовою частотою (кількість мікрооперацій в секунду), яка вимірюється в МГц, ГГц.

Крім цих характеристик до характеристик процесора відносяться: розрядність(32 або недавно-64) (це к-ть внутрішніх двійкових розрядів, які суттєво впливають на швидкодію процесора);

Адресна шина визначає к-сть комірок пам'яті, що адресуються, причому за довжину комірки пам'яті прийнята довжина в 1 байт. КЭШ-пам’ять(1рівня- декілька десятків Кбайт-сверхшвидка-зберігання проміжних результатів обчислення,2рівня-від 128Кбайт до 1Мбайту).

Пам’ять поділяється на зовнішню та внутрішню. Внутрішня в свою чергу на основну (займає перші 640 Кб пам’яті), верхню (займає 384 Кб) та на розширену (перші 64 Кб пам’яті).

Зовнішня пам’ять– це дискові накопичувачі: дискети, оптичні диски, жорсткі диски тощо.

Оперативна пам’ять – призначена для зчитування та запису інф-ції„посторінково”.

Кеш-пам’ять – призначена для над швидкого зчитування інф-ції, а також для узгодження часу взаємодії швидких і повільних пристроїв.

Постійна пам’ять – не призначена для запису. Тут зберігається необхідні дані для коректної роботи.