46. Облік дох-в і витрат від знецін запас, псув цінност та відшкод. Раніше спис. Актив., витр. Від опер. Д-ті.

До рахунку 94 "Інші операційні витрати"- за дебетом: Втрати від операційних курсових різниць. Витрати від знецінення запасів. Нестачі і втрати від псування цінностей. До іншої операційної діяльності належить процес вибуття будь-якого активу (основних засобів, малоцінних та швидкозношуваних предметів, матеріальних цінностей, куплених для переробки у виробництві, але не використаних з різних причин, цінних паперів невласної емісії, нематеріальних активів тощо).До складу «Інші операційні затрати» належать:собівартість реалізованих виробничих запасів;сумнівні (безнадійні) борги;втрати від знецінення запасів;втрати від операційних курсових різниць;визнані екологічні санкції;відрахування для забезпечення наступних операційних витрат, а такожусі інші витрати, що виникають в процесі операційної діяльності підприємства (крім витрат, що включають до собівартості продукції, товарів, робіт, послуг).До складу «Інші операційні доходи» належать різні доходи від операційної діяльності підприємства, крім доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), а саме:дохід від операційної оренди активів;дохід від операційних курсових різниць;відшкодування раніше списаних активів;дохід від реалізації оборотних активів (крім фінансових інвестицій) тощо.Обліковий процес іншої операційної діяльності відображають на рахунках «Інші операційні затрати» та «Інші операційні доходи». За дебетом-першого обліковують усі елементи затрат: таку, що історично склалася суму вартості об'єкта продажу (первинну вартість основних засобів, купівельну ціну матеріалів з урахуванням ТЗЗ тощо), та всі затрати, які були зроблені з продажу об'єкта, зарплату брокеру, якого було найнято для продажу облігацій, послуги фондової біржі

47.Облік доходів і втрат від участі  в капіталі. Облік ін фін доходів і втрат ведуть на рах72 «Доход від участ  в кап». Перв докум: розрах довідки бух, акти переоцінки, рах, платіж доруч. 1)Віднес на фін рез дохід від інвест Д72 К792"Рез фін операцій" 2)Визнано дохід від  інвест Д14"Довгостр фін інв" К72 Рах73 «Ін фін доходи», перв докум аналогіч. 1)Віднесено  ін фін дох на фін рез Д73 К792 2)Визнано ін фін дох у вигл % Д16 «Довгостр ДЗ» К732 «%одержані» 3)Дохід від наданих у фін оренду активів Д68 «Розр за  ін операціями»К732. 49.Облік доход від безоплатно одерж акт. НАПРИКЛАД 1)Отрим безоплат об'єкт ОЗ Д10 К424. 2)Нарах аморт ю безопл одерж ОЗ з одночас визнан доходу (на суму аморт) Д424 К745 «ДохІд від безопл одержан активів"

50.Облік втрат від уцінки необ акт і фін інвест. Уцінка 1)на суму уцінки необ акт Д975 «уцінка необ акт і фін інв» К10, 2)На суму уцінки зносу Д13 К10. Якщо поперед була провед дооцін, а сума наступ  уцінки перевищ  суму дооцінки 1)Д423 «Дооцінка активів" К10, 2) Д975 К10 3)Д13 К10. 51.Облік ін дох  в-т від звич  діял  - 7кл рах. Рах   тимчас, викор для накопич даних про доходи за звітн період, в кінці  якого  їх сальдо перенос на 79. На поч звітного періоду рах 7кл мають 0 сальдо. Кредит (крім рах76 «Страхов платеж») - сума загал доходу, непрямих подат, зборів, платежів. Дебет - щомісячне відоб суми непрям податк, зборів, платежів із суми чистого доходу на рах.79. У п-в, які  здійсн облік витрат тільки  з застос рах8 кл, в-ти збир на рах80-84, а всі  в-ти, пов'яз з  інв  фін діял на рах 85 «Ін затрати». Прямі  витр опер діял спис. на 23, а всі ін на 79

52.Облік надзвич дох і в-т вед на рах794 «Рез надзвич подій". К - спис доходів від надзв подій, Д –спис в-т від надзв подій, які  обліков на 99"Надзв в-ти". Д 991 "Втрати від стих лиха", 992 "втрати від катастр і аварій", 993 "Ін надзв втрати", 982 "ПНП від надзв подій". К751 "Відшкод збитквв від надзв подій", 752" Ін надзв доходи".

53.Ек зміст фін рез (при, збитку). Облік фін рез. Згідно ПСБО 3 "Звіт про фін рез" прибуток - сума, на яку доходи перевищ пов'яз з ними в-ти. Збитки – перевищ суми в-ат над сумою дох. Згідо ПСБО 15"Дохід"  є від: 1)реаліз-  прод,т-ів, ін акт; 2)надан п-г, викон р-т; 3)викор активів ін фіз та юр особами, рез %, дивіденди.

54.Облік нерозпод прибут(непокр збит). Облік викор приб звітн період. Облік покр збит. Облік нерозпод приб (непокр збит). Одним із основ джерел збільш розміру власн капіт є приб звіт пер. В ек приб звіт пер є створ капіт. Приб - це сума власн капіт створ в резі госп діял, яка реінвестов на потреби п-ва. Для обліку приб звіт пер(збит) викор рах44. За К цього рах відоб збільш приб,за Д відоб збиток звітн періоду та викор приб. До рах44 законод передб 3 субрах: 441”Нерозпод приб”- по К збільш, по Д його викор; 442”Збит звітн пер”- по Д відобр збільш збитку звітн пер, по К зменш (покриття)збит звітн періоду; 443 ”Викор приб звітн пер”- по К відобр суми викор приб у звітн пер, по Д відобр суми викор рах за напрямк викор.

55. Облік доходів майб періодів. Для обліку дох майб пер пл рах передб рах69 пасив. По Д відоб збільш доходів у звіт пер, які належ до майб пер, по К зменш дох доходів майб пер в порядку включ їх до відпов звіт пер. До дох майб періодів віднос: 1Доходи у вигл авансов платежів за здане майно в оренду. 2Отрим авансових платижів за вантажні перевез. 3Виручка отрим за реаліз квитків театр-видовищ заходів. 4Доходи від перевищ продаж варт обєктів операц варт над їх баланс варт. 5Доходи від перевищ продаж варт об”єктів фін оренди над їх баланс варт. 6Доходи від реаліз путівок. 7Абонент плата за корис засобами звязку.

57. Х-ка складов власн кап п-ва. Заг кап п-ва- це сума оборот і необорот майна, яка знаход у розпоряд п-ва. Він скл з власн і позиков кап. Власн кап-це частка в активах п-ва, що залиш в його власн після вирах довгостр і поточн зобов. Він склад: стат; пайов; додатк; ін додатк; резерв; неоплач; вилуч; створ (нерозп приб, непокр збитки). Причому вилуч, неоплач кап і непокр збит мають контрпасив ф-ю, що означ що вони зменш розмір власн кап на ∑ залиш по відпов рах 4кл (р45 ”вилуч кап”, р46 ”неоплач кап”, ср442”непокр збит звіт пер”). Стат кап- зареєстр велич прост чи привілейов акцій АТ, або зареєстр в устан докум розмір стат кап госп тов-ва. Пайов кап - сукуп внесків учасн добровіл розміщ в госп тов-ві з метою забезп фін-госп діял. Він форм за рах обовязк і додатк пайов внесків. Додатк кап явл собою ін кап додат внес учасн у вигл еміс доходу, у вигл дооцін активів, у вигл безоплат одерж оборот активів. Резерв кап сума резервів створ п-м відпов до вимог чинного зак-ва, при чому розмір резерв кап не повинен бути нищим ніж 25% від розміру стат кап. Нерозпод приб (непокр збит)-сума прибут, отрим від усіх видів діял, або сума непокро збитку. Вилуч кап- це факт с/в акцій власн емісії, викупл тов-ом у своїх акц-ів. Неопла кап - сума заборг власн(учасн) за внесками до стат капіт.

58.Облік неоплач і вилуч кап. Вилуч кап- це факт с/в акцій власн емісії, викупл тов-м у своїх акц-в. Викупов акції можна тільки за рах коштів, які перевищ розмір стат кап.Для обліку вилуч кап викор рах45.По Д відоб варт викуп акцій, по К варт спис внасл продажу чи анулюв викупл акцій. Рах є контрпасив, його залишки в балансі відобр в дужках і зменш розмір власн кап.

Облік неоплач кап. Для того, щоб зареєстр в стат кап узгодж засновн розмір стат кап усі учасн на момент реєстр повинні внасти не менше, як 30% своєї частки. Така опер відобр на рах46”Неопл кап”, в коресп з К40 відобр розмір затвердж стат кап. В коресп з Д рах1-3кл відобр суми факт внес част уча.

59.Облік додат кап і резер кап. Додатк кап явл собою ін кап додат внес учасн у вигл еміс дох, у вигл дооцінки активів, у вигл безоплат одержх оборот активів. Еміс дохід- різниця між номінал і реаліз варт акцій. В обліку еміс дохід відобр в складі рах42”Додатк капітал” на 421субр. На номін варт акцій скл коресп Д311К46. Еміс дохід п-ва може бути викор для покриття різниці між номін варт і викупн варті акцій у випадку, якщо викупна варт акції перевищ ціну акцій за якою вони були пізніше продані, а також для покриття різниці між викуп і номін варт акцій, які були анульов при умові перевищ викупної варт над номін. Залишки по цьому рах в складі балансу відобр у складі ін додат кап. Дооцінка активів збільш розмір додат кап і відобр по рах423. Якщо на п-ві дооцін активи раніше уцінені, то на суму попередн уцінки п-во отрим дохід Д10 К746 на суму перевищ дооцін над поперед уцінкою п-во отрим еміс дохід Д423 К13. В разі уцінки оз які були поперед дооцін п-во несе в-ти на суму поперед дооцін, які компенс за рах еміс доходу Д423К10. На суму різниці між уцінк і попередн дооцінк скл коресп Д975 К10. Резерв кап сума резервів створ п-вом відпов до вимог чинного зак-ва, при чому розмір резерв кап не повинен бути нищим ніж 25% від розміру стат кап. Джерел формув резерв кап є створ кап (приб звіт року). П-во зобовяз перерах не <ніж 5% від річного прибут на формув резерв кап.Основ мета створ резерв кап- це покриття ймов у майб збитків чи втрат. Крім того резерв кап може викор на виплату дивідендів за привілейов акціями у разі відсут приб у звітн році. Для обліку резерв кап планом рах передбач пасив рах43. По К відобр збільш, по Д викор резерв капіт.

60.Особлив обліку стат кап СК. Облік розрах з учасн за нарах дивідендами. Стат кап - зареєстров велич простих чи привілейов акцій АТ, або зареєстр в устан-х докум розмір СК госп тов-ва. Зареєстров розмір СК є велич незмінною, оск жодна госп опер немає впливу на зміну його велич. Кожна зміна велич СК в усіх типах госп тов-в окрім довірчих (трасти) визнач на загал зборах учасн (власн) за умови заг згоди. Довірчим тов-м законодавчо встанов мінім розмір СК. Для АТ СК є номін варт емісії простих і превілейов акцій. В обліку СК на пасивному рах40.За К відобр зареєстр в установ докум розмір СК.За Д сума зменш СК внасл виходу 1го з учасн, внасл викупу і анулюв певної к-ті акцій чи внасл прийн рішен про зменш к-ті акцій чи номінал варт акцій. Усі зміни до розміру СК можуть здійсн тільки на підставі рішен зборів учасн чи загал зборів акц-ів при умові погаш зобовяз по внесках до СК і при відсутн заперечень кредиторів. Збільш СК АТ здійс шляхом: 1Обміну облігації на акції одного емітента 2Збільш к-ті акцій 3Збільш номін варт акцій. Н-д:Збільш к-ті акцій оформ коресп Д46 К40.Крім того збільш розміру СК може відбув за рах індексац оз Д423 К40. У разі обміну облігацій на акції 1го емітента розмір СК збільш на номін варт облігацій.Різниця між номін варт облігацій і номін варт акцій відобр:1)Позитив по К741 2)Негат по Д952. Зменш СК відбув шляхом зменш номін варт акції Д40 К672. Різниця між номін варт і сумою зменш буде складати новий розмір СК. Сума зменш повинна бути повернена учасн Д672 К311. Зменш СК за рах зменш к-ті акцій відобр коресп: 1)Д45К311(викуп акцій власн емісії). 2)Д40К45(на суму анульов викупл акцій).

Порядок веден обліку розрах з учасн за заборг по стат внесках. Інформ про розрах з учасник і засновник п-ва, що повяз з розпод приб, узагал на рах67”Розрах з учасн”. На К рах відобр збільш заборг п-ва перед засновн і учасн, на Д її зменш. Облік дивідендів, нарах власн простих і привілейов акцій за рах прибутку або за рах ін джерел, передбач засновниц докум, ведеться на субр671 ”Розрах за нарах дивідендами

61. Суть і зміст УО. Розвиток ринк віднос в У почин з 90х. зумовив потребу в обліко інфи, яка необх для управл діял з метою підвищ прибутков субєкта і визнач вкладу кожного структур підрозілу у заг рез діял субєкта. Офіційно термін УО зявивс у ЗУ «Про БО і фін звітність в У». Цей закон містить таке визнач: внутргосп (управл) облік- це с-ма обробки та підготовки інфор про діял п-ва для внутр корист у процесі управл п-м. При цьому зак-вець передб, що п-во самост розроб с-му і форми внутргосп (УО)обл. В даний час ведення УО на п-х вир профілю доцільно оформл докум-но у вигляді окрем розділу в обліков політиці субєкта. Трактуван УО здійсн по-різному в різних країнах: в Фран це вироб облік; в Німеч- контролінг; в Англії,Канаді,Америці - УО.

62.Взаємозвяз і відмін фін і упр обліку. УО, як дисципліна і як певна галузь знань має деякі спіл риси і з ФО, оск в сукуп вони утвор с-му БО. Спільні риси: 1Загал інформ первин обліку викор як у ФО так і в УО. 2Одне й те саме профес середов. Одні і ті самі облік працівн викон роботу як по веденні ФО так і УО, в залежн від поклад на них функ-х обовязк. 3Два види обліку базуют на концепції визнач кінц рез-в. Але ФО дає змогу визнач фін рез в цілому по п-ву, а УО визнач його у розмірі центрів відпов-ті. Відмінні ознаки УО:1Зовніш користув: ФО - контролюючі органи (подат органи), засновн, інвест; УО- внутр корист,менеджери всіх рівнів управл. 2Обовязк складя фін звітн:ФО- обовязк;УО- необовязк. 3Періодич звітн-і: ФО-квартал і річна, у розрізі типових форм; УО- змін інтервал (щоден, щотижн, щодекад, щоміс). 4Залежн від внутр побудов діял, орг-на стр-ра: ФО- незалеж; УО-повністю залеж. 5Свобода вибору веден обліку: ФО- закони, полож, інструк; УО-вільн вибір щодо його ведення кожним субєктом госп. 6Відкриті даних (інформ): ФО- доступ в част фін звітні; УО-конфіденц дані, які станов комерц таємницю. 7Критерії точності: ФО- абсол точн; УО-можливі відхил.

63. Ф-ї, предмет і об’єкт УО. Предметом УО є контроль за форм с/в прод (р-т, п-г) в розрізі центрів відпов-сті,а також пошук резервів по зниж в-т. Обєкти УО поділ на:1Вир-чі реси-рес, які повяз із здійсн вироб діял. Н-д:необор активи(оз, нематер активи, ін необор матер активи), обор акт в част оборот запасів, трудові рес. Особл викор таких рес є те, що при веденні УО на п-х визрів потреба щодо введ персонал відпов-сті праців-в за викор таких вироб рес. 2Госп процеси- процес постач, процес в-ва, процес реаліз, процес створ на п-ві відпов орг-ної стр-ри, яка є базою для побудови УО. М-д вивч УО явл собою сукупн методів з ін ек дисциплін. До них віднос:1М-ди фін (бух)обліку. 2Методи ек аналізу: факторн м-д. 3М-д статист (індексний). 4Загальнонаук методологіч м-ди дослідж: спостереж, порівнян, індук, дедук. 5Матем м-ди: матем програмув. 6Спеціал інженер розрах, які викор при розрах калькулпродукції64. Етапи розвит УО. Розвиток УО формув 4 етапами: 1Зародж УО. 2Формув. 3Розвиток. 4Інтеграц. І.Зародж УО віднос до кХІХ-пХХст.Х-м для цього етапу було веден обліку в-т з метою визнач с/в р-т,п-г та зведен в-т вцілому. ІІ.Формув УО х-не для періоду 30-60рХХст.Для даного етапу х-м є примінен в країнах з ринк ек такого м-ду обліку в-т як стандарт-кост, який давав можлив здійсн облік в-т на в-во прод (р-т,п-г) виходячи із встанов наперед стандартів, які явл собою гранич допуст велич викор рес на 1цю виготов прод (р-т, п-г). При цьому факт с/в прод повин = станд с/в, яка вирахов по затвердж станд. У випадку виявлення відхилень між факт і стандарт с/в вони підляг відшкод за рах винних осіб. ІІІ.Розвит УО х-ний для пер 70-90р.Для даного періоду х-м є широке примінен компютер, інформ технологій, а також автоматизац в-ва. В звязку з цим виникає потреба у викор інфор оператив обліку з метою здійсн еф-го упр-ня і контролю за діял субєкта. ІV.Інтеграц УО від 90р і до нашого часу.Суть полягає в тому, що УО перетвор у стратегіч. Це озн, що для здійс еф-х упр-их рішень з боку менеджера недостат викор тільки облікову інформ, оск визріває потреба і у необлік інформ: служби марк-гу, відділу план-ня, вир відділу з метою розробки стратег розвит п-ва на майбут.

65. Класиф в-т з метою оцінки запасів і визнач фін рез. На практиці викоря різні класиф в-т, при чому вони скл кожним субєктом госп самост. Класиф в-т, тобто групув їх по різних в-х здійс з метою управ в-ми. Тому викор такий підхід, що різні класиф для різних цілей. В-ти груп в розріз таких видів: 1)Вичерп і невичерп. 2)С/в прод та в-ти пер. 3)Прямі і непрямі. 4)Основ і наклад. 1)Вичерпн в-ми є ті які ведуть до зменш активів або збільш зобовяз для отрим доходу звіт пер, або їх ще назив спожиті в-ти. Невичер в-ти, які ведуть до зменш активів або збільш зобовяз для отрим доходів майб періодів, або їх назив неспожиті в-ти. Спожиті витрати знаход відобр в формі №2(фін рез), неспожиті у формі №1(баланс). 2) С/в продї форм в-ти, які назив виробн: -прямі матер в-ти – спис матер на в-во прод; - прямі в-ти на оплату праці – нарах з/п робітникам за вигот прод; -ін прямі в-ти – відрах на соц заходи від нарах з/п робітникам в-ва; - в-ти на відрядж робітників в тому випадку, якщо х-р виконув основ роботи вимагає постійн відрядж робітників в ін місцев. В-ти періоду ті які не вкл до вироб с/в прод, а віднос до того звітн пер в якому вони виникли: адмінв-ти, в-ти на збут, ін опері в-ти. 3)Прямі в-ти ті які мають прямий звязок з виготов конкрет прод (р-т, п-г). Такий звязок проявл у склад відпов первин докум по провед операц. Н-д: прямі матер в-ти, прямі в-ти на оплату праці, ін прямі в-ти. Непрямі в-ти ті які повязані з в-вом неоднорід виду прод, а декільк, до них відн загвир в-ти. 4)Основ в-ти ті які в основн повяз з в-м відпов прод. Як правило основ в-ми є прямі. Наклад в-ти ті які повяз з орг-єю, управлін і обслуг-ям в цехах в-ва. До них віднос загвир в-ти.

66.Класиф в-т з метою прийн управл рішень. З метою прийн управл рішень: 1)Релеван і нерелеван. 2)Постійні і змінні. 3)Маржин і середні. 4)Дійсні і можливі. 1)Релев в-ти ті велич яких може бути змінена внасл прийн управ рішення. Нерелеван в-ти ті велич яких незал від прийнят управл ріш. Н-д: п-во стоїть перед вибором 2 рішень купити новий компютер для ведення обліку на п-ві чи взяти його в оренду. Релеван в-ми у випадку придб компютера буде ∑ сплач коштів за нього. Якщо оренда компютера то ∑оренд плати. Нерелеван буде варт програм забезпеч. 2)Змінні в-ти ті які змін прямопропор при зміні обєму в-ва: прямі матер в-ти, прямі в-ти на оплату праці і відрах на соц заходи. Пост в-ти ті які незалеж від зміни обєму в-ва: загвир в-ти. Н-д оренда приміщень. 3)Маржин в-ти ті які повяз з випуском додат 1ці прод. Середні в-ти ті які в середн припад на 1цю вигот прод. Н-д: вир в-ти на виготов 1 стола 2000грн, а на в-во 2 столів 3900грн. Марж в-ти на в-во 2го стола 1900грн.Середні витрати будуть станов 1950грн. 4)Дійсні в-ти ті які вимаг сплати грош кош або витрач ін активів. Можливі в-ти явл собою вигоду, яка втрач коли вибір 1го варіанту дій вимагає відмов від ін альт-го ріш. Н-д: п-во маючи вільні кош стоїть перед ріш як їх краще реалізув: поклас гроші на депозит чи купити комп і здати його в оренду. Якщо обере 1, то можлив в-ми буде втрата доходу від орендн плати компа. Якщо 2 варіант, то втрат дохід у розмірі % по депозиту.

67.Класиф в-т, які викор для контролю викон управ ріш. З метою контролю за в-ми є такі: 1)Контрлі в-ти ті в-ти на велич яких менеджер може впливати: матер в-ти і в-ти на оплату праці робітник 2)Неконтрол в-ти ті на які менеджер не може вплинути, оск їх нарах здійс по наперед встанов зак-вом нормативах: нарах, відрах на соц заходи на з/п, подат з власн трансп засобів, плата за землю, комун податок ( в залеж від чисел робочих). Групув в-т за такими ознаками як: 1За ек змістом. Статті кальк – ті в-ти які повяз з в-м конкрет виду прод (р-т, п-г). Тобто групув в-т в розрізі статей кальк дає можлив одерж інформ які саме в-ти йдуть на в-во відпов прод. Типові статті кальк: 1Сир і матер 2Напівфаб 3Допоміж матер 4Відходи(викл, мінус-ся). 5З/п основ і додатк(робітників). 6Відрах на соц заход 7В-ти на підгот і освоєн в-ва. 8Загвир в-ти. 9Побіч прод (викл)}-Вироб с/в. 10Адмін в-ти.11В-ти на збут}Повна с/в. У зазнач перелік статтей 10 і 11 включ тільки розрах з метою склад кальк с/в прод і визнач ціни її реаліз. Тому, що в обліку адмінв-ти і в-ти на збут не віднос до вир-х в-т (не спис на рах.23), а спис на 79рах.”Фін рез”. Касовий перелік статтей кальк є х-м для п-в обробн галузі промисл: машбуд, легка і харчова промисл. Для п-в добувн галузей промисл: вугільна, нафтова, газова х-ми є відсутн статті „Сир і матер”, оск корис копал є нац багатством країни. Для п-в добувн галузей промис х-м є відобр статті кальк „Аморт оз”, яка не вкл до основ переліку. Тому, що п-ва добувн галузей є дуже фондоємк і аморт оз станов < 30% у стр-рі вир в-т. Як правило окремо кальк статтею виділ на п-х такі в-ти, які станов 10 і >%. Відходи- залишки основ матер, сиров які утвор при в-ві прод. Як правило оцінка відходів здійс по ціні яка є нижч ніж ціна матер з якого вони утвор. Відходи можуть викор для внутр потреб. Тому з метою зменш в-т доціл є своєчас виявл та оприбутк відходів. Побіч прод- та, яка одночас надход з в-ва разом з основ. Відмін між основ і побіч є така: основ завжди калькул, по ній визнач вироб в-ти, які йдуть на вигот 1ці прод; побіч ніхто не кальк, а оцінюв її здійс по цінах можлив реаліз. Під ел-ми в-т розум однор в-ти, які не можливо розчленув на складові. Групув в-т по ел-х дає нам узагал інфор про відпов в-ти вцілому по п-ву, без звязку їх з в-вом конкрет прод (р-т, п-г). Ел-ти в-т (незалеж від галузев та реаліз особлив): 1Матер в-ти. 2В-ти на оплату праці. 3Відрах на соц заходи. 4Амортиз. 5Ін операц в-ти. Групув в-т по ел-х необх для склад обовязк форми фін звітн №2”Звіт про фін рез”. За місцем виникн в-ти поділя на: в-ти в-ва, в-ти цеху, дільниці, техніч переділу. За видами прод: за вироб, за замовл, пос-ми, напівф-ми. За календар пер-и: поточ – періодичн в-т до 1 міс; разов в-ти – періодич >за 1 міс: нарах резерв відпускн; довгостр в-ти – повяз з викон довгостр контрактів > 1 року.

68. Ф-я в-т і методи її визнач.

Визнач динам в-т дає можлив оцінюв такі в-ти і побудувати їх ф-ю. Оцінюв в-т – це процес визнач динаміки в-т, тобто встанов кільк взаємозвяз між в-ми і відпов факторами. Ф-я в-т – це матем опис між в-ми і їх факторами. У спрощ вигляді ф-ю в-т можна відобр так: y=a+bx. Y- заг в-ти, а- пост в-ти, b-змін в-ти на 1цю прод, х- фактор в-т. На практ мають декілька факторів в-т. Найбільш пошир факторами в-т обир обсяг в-ва прод. Потреба у визнач ф-ї в-т поясн необх: передбач (пл-ня, прог-ня) в-т. Передбач – розрах в-т на майб здійсн як правило за різних рівнів діял. Для визнач ф-ї в-т викор різні методи: 1 Технол аналіз – полягає в аналізі відпов ф-ї діял з метою встанов технолог звяз між в-ми і відпов рез діял. Такий аналіз є різновидом функц-варт аналізу діял. 2М-д аналізу рах – м-д визнач ф-ї в-т шляхом розподілу їх на змін і пост в-ти на підставі вивч даних рах БО. 3М-д вищої-нижчої точки – м-д визнач ф-ї в-т на підставі припущ, що змін в-ти є різницею між заг в-ми за найвищ і найнищ рівнями діял. 4М-д візуал пристос – графіч підхід до визнач ф-ї в-т за якого аналітик візуал проводить пряму лінію включ усі точки. 5Регрес аналіз – статисти модель, яка викор для визнач зміни середн знач залеж змін вел під впливом зміни знач 1ї або к-кох незалеж змін вел. При застос регрес аналізу для визнач ф-ї в-т, заг суму вир в-т розгл, як змін вел, яка залежь від певного фактора в-т (обсяг в-ва, к-ть замовл), який виступ як незалеж велич. 6М-д найменш квадратів – стат м-д, який дає змогу розрах ел-ти ф-ї в-т (а і b) таким чином, що сума квадратів відстані від усіх точок сук, що вив до лінії регрес є наймен.

69.Обєкти обліку в-т, обєкти кальк-ня. Обєкт обліку в-т назив місце виник в-т, тобто вир підрозділ, цех, дільницю чи бригаду. Обєкт кальк-ня – це наймен прод, р-ти чи п-ги, по яких визнач в-ти на 1цю їх виготов. Кальк 1ці – це 1ці вимір обєкту кальк-ня. Вибір кальк-ї 1ці залеж від особлив обєктів кальк-ня. В кальк-их 1цях здійсн розрах ек с/в 1ці прод в цілому, так і в розрізі кожної окрем статті в-т. Види кальк-их 1ць :1)натурал 2)умовнонатурал 3)1ці потужност. 4)1ці часу.

70. Суть позамов м-ду обліку в-т і кальк-ня с/в прод.Даний м-д має примін на тих в–вах де прод виготов окремими екземпл і як правило вона є досить дорогою. Такі в-ва віднос до індивід: в-во підводних човнів, літаків, кораблів, суден, буд-во проектів по індивід замовл, пошив індивід і ексклюз одягу. Для відобр в-т які виник при викон окрем замовлень у бух-ї завод докум(регістр), як картка замовл. В якій зазнач таку інформ: дата склад і номер картки, назва замовл, поч і кін замовл, виконав, а також усі в-ти які виник при викон замовл із посилан на відпов первин докум і зазнач суми таких в-т. По заверш усіх робіт які забезпеч викон відпов замовл у картці визн-ть підсумок усіх в-т, який порівн на відпов із д-вим оборот рах23 відпов субрах який відкрит для відобр в-т по викон даного замовл. Такі суми повинні співпасти, бути однаков. Велич підсумку в-т явл собою грош вираз усіх в-т які пішли на викон замов, тобто явл собою с/в такого замовл. У випадку в-ва дорогої прод викон замовл регул попередо заключн договором між викон-м і замов-м. У випадку наявн таких замовлень необх зазнач таку інформ у картці замовл посил на дату і № картки.

71. Суть попереділ методу обліку в-т і кальк с/в прод. Це такий м-д обліку в-т який здійсн вже у межах не окрем замовл а в межах кожн окремо переділу, який має місце на в-ві. Переділ (стадія, фаза)- сукуп технологіч опер які мають місце на в-ві згідно технолог вигот прод. Примін цього м-ду має місце більше як на 2, 3 промисл п-в, обробн галузей промисл: хіміч, нафтопер, легка, харчова, металур, машбуд, деревообр галузі. Суть даного м-ду обліку в-т поляг в тому що процес виготов в-ва скл з ряду технолог переділів на кожному з яких здійсн відпов к-ть технологіч опер. При цьому вихідна сиров (основа в-ва прод) поступ на 1 переділ де здійсн її спожив і перетвор в нову прод. В рез провед 1 переділу, одерж напівфабр який перед для обробки на 2 переділ, потім одерж напівфабр більшого ступеня готов. При цьому с/в напівф-ту кожн наступ перед відрізн від с/в напівф-ту з поперед переділу на ведич в-т які понесені в наступн переділі і подал його виготов. Кінцева ГП одерж на основн переділі, тому важлив є питання розподілу в-т на остан переділі щодо віднес їх до с/в ГП і в-т які слід віднести до залишків незавер в-ва на кін звітн пер. Примінен попереділ м-ду: Вихід сиров – Переділ 1 – Напівф-т – Переділ 2 – Напівф-т – Переділ 3 – ГП. Застос поперед м-ду обліку в-т на в-ві може здійсн у вигл 2 варіан зведення в-т: безнапівф-й і напівфв-й. М-д визнач с/в прод здійс шляхом сумув в-т, які одерж по всіх переділ і забезп технологію в-ва прод.

72. Суть норм м-ду обліку в-т і кальк с/в прод. Норм м-д обліку в-т найшов широке застос в нашій країні в 30-50р. Базою для якого було примін м-ду «стандарт-кост» у зарубіж країнах. Суть поляг в дотрим таких вимог: 1 Визнач норм с/в прод до поч її в-ва. В основі її розрах кладуть наперед розроб і затверд норми, щодо викор матер рес на 1цю в-ва прод (сиров, матер, паливо, з/ч), а аткож норми викор трудов рес (норми витрач часу на 1цю виготов прод), а також викор нормат (кошториси) щодо викор в-т: адмін, загвир, в-ти на збут. 2 Облік в-т повяз зі зміною норм. Зміна норм на п-ві в процесі виготов прод може мати місце в рез провед різних орг-но-техніч заходів, які призвод до заміни нового устатк, покращ технологій. 3 Щоден веден обліку в-т в межах відхилень, які визнач як різниця між факт в-ми і нормат. Причини виник відхилень від норм є: 1Заміна одного виду матер, сиров на ін у звяз з їх відсут. 2Неправ налагодж обладн, поруш технол яке призведе до додат викор матер. 3 Невідпов кваліф робітників розряду викон роботи. Визнач факт с/в прод із примінен норм м-ду обліку в-т передб алгебраїч сумування усіх відхиль: нормат; в-т повяз з зміною норм; в-т як відхил від норми.

73.Суть кальк с/в прод за видами діял (АВС). Традиц с-ма кальк побуд за принц «прод спожив рес, а с-ма кальк діял передб, що прод спожив процеси, а процеси спожив рес». Суть с-ми поляг в тому, що на певні види прод спис прямі в-ти, а непрямі груп-ся і віднос тільки на ті види прод, що спожив відпов в-чі процеси. Для кожного виду непрям в-т може бути обрана своя база розподілу (з/п, площа цеху, маш-год роботи обладн). В вітчиз практиці ці в-ти (непрямі) спис: - в-ти на утрим і експл маш і облад; - в-ти на підготу і освоєн в-ва нових видів прод; -загвир в-ти. Дані в-ти можуть розподіл на конкретні види прод. В-во вваж комплек, якщо в 1му технологіч процесі одночас вигот декілька (або один) основ прод та побіч прод і відходи. Особлив є те, що кальк тільки основ прод, побіч прод та відходи оцін-ся за встанов м-ми (оцінка відходів >2 видів). Розріз багатопродук комплек в-во та однопродукт. Процес кальк в компл в-вах потребує виріш ряду методолог питань, повяз з розрах с/в, а саме: -м-ди оцінки попутн прод; -м-ди оцінки відходів; -розподіл загвир в-т(між осн та побіч прод або між основн продуктами); -розподіл в-чої с/в між основн продуктами.

74.Визнач с/в прод шляхом кальк за змін в-ми. Це є м-д директ-костинг - кальк с/в прод лише за змін витр(які є прямими). А непрям(пост) в-ти спис за рах зменш фін рез. Цей м-д поклад в основу скл звіту про фін рез. При цьому у такій звітн визнач показник марж дох, по якому оцін рез госп-ня і вплив пост витр на суму приб. МаржДох=Дох від реаліз – Змін витр, або = Приб + Пост витр. Викор показника марж дох на практиці означ, що всі змін в-ти спис на в-ти в-ва, форм вир-чу с/в прод, тод як пост в-ти відшк і йдут на змен приб.

75.Суть м-ду "директ-костинг". Суть м-у "директ-костинг" в тому, що кальк с/в прод здійс тільки за змін(прям) в-ми. Непрям (постійн) витр спису за рах зменш фін рез. Даний м-д набув широкого примін в діял країн з розв ринк ек. Цей м-д поклад в основу склад звіту про фін рез. При цьому в такому звіті визнач показник марж дох, по якому оцін рез діял та вплив пост в-ти на суму приб. Марж дох явл собою різницю між дох п-ва від реаліз прод і змін в-ти, або це сума приб і пост витр. Викор показника марж дох означ, що всі змін в-ти спис на в-ти в-ва форм вир-чу с/в виготов прод. Пост в-ти відшкод або йдуть на зменш приб.

76.Визнач марж дох для аналізу прибутков та прийн упр ріш. С-ми кальк змін в-ти дає змогу визнач марж дох, широко застосов для аналізу прибутк і прийн управ рішень. Марж дох- це різниця від продажу прод та заг в-ми п-ва. МД відобр внесок сегмента (прод, підрозділу) у покрит пост в-т і формув приб. Отже: МД= Пост в-ти+приб. На відміну від традиц Звіту про приб., звіт побуд на основі кальк змін в-т, відобр МД або к-ка показників МД: в-чий, заг. На практиці застос різні моделі кальк змін в-т. Проста: МД= Дох. від продажу – Змін в-ти. Релеван: МД= Заг пост в-ти – Прямі пост в-ти витр. Подальш розвит кальк змін в-т є кальк продуктивн. Метою такої моделі є відобр продуктивн МД= Дох від продажу – прямі матер в-ти. В У для веден БО й скл зовн фін звітн. ПСБО 16 „ в-ти” передб кальк повного кальк факт змін в-ти і нормал пост в-т. Для розподілу пост загв-чих в-т викор нормал потужн, а ін в-чі в-ти вкл до с/в вироб прод у сумі факт в-т.

77.Визнач с/в прод шляхом кальк за повн в-ми. Кальк с/в прод за повн в-ми між виробами- це визнач повної с/в прод. У повну с/в прод вход: Прямі(які безпосер повяз з в-м і прямо спис на виготов прод-мат в-ти,на опл праці, ін прям в-ти(А ОЗ). Тобто це є змінні в-ти.Непрям (пост)- які не залеж від обсягів в-ва і не віднос до в-ва окрем виду прод, а одночас до багатьох (загв-чі в-ти, з/п спеціал цеху, в-ти на обслуг об’єктів цеху, в-ти на комун п-ги) пост в-ти у кін звітн пер розподіл на с/в кожного окрем виду прод. Після розподілу прям і непрям в-ти на окрем вид прод отрим повну с/в прод.

78. Суть норм м-ду обліку в-т і кальк с/в прод. Норм м-д обліку в-т найшов широке застос в нашій країні в 30-50р. Базою для якого було примін м-ду «стандарт-кост» у зарубіж країнах. Суть поляг в дотрим таких вимог: 1 Визнач норм с/в прод до поч її в-ва. В основі її розрах кладуть наперед розроб і затверд норми, щодо викор матер рес на 1цю в-ва прод (сиров, матер, паливо, з/ч), а аткож норми викор трудов рес (норми витрач часу на 1цю виготов прод), а також викор нормат (кошториси) щодо викор в-т: адмін, загвир, в-ти на збут. 2 Облік в-т повяз зі зміною норм. Зміна норм на п-ві в процесі виготов прод може мати місце в рез провед різних орг-но-техніч заходів, які призвод до заміни нового устатк, покращ технологій. 3 Щоден веден обліку в-т в межах відхилень, які визнач як різниця між факт в-ми і нормат. Причини виник відхилень від норм є: 1Заміна одного виду матер, сиров на ін у звяз з їх відсут. 2Неправ налагодж обладн, поруш технол яке призведе до додат викор матер. 3 Невідпов кваліф робітників розряду викон роботи. Визнач факт с/в прод із примінен норм м-ду обліку в-т передб алгебраїч сумування усіх відхиль: нормат; в-т повяз з зміною норм; в-т як відхил від норми.

79.М-ди визнач нормат в-т. Поняття “норм в-ти” ґрунт на розрах норм в-т на матер, оплату праці, встанов нормативів на орг-ю та упр-ня в-м. C-ма норм обліку в-ти попередж адм-цію про відхил від норм, що свідч про фін небезп п-ва. Облік нормат в-т є основн для упр-ня безпеки. Якщо вироби відпов стандартам і знаход збут, то і в цьому випадку контроль в-т необх для попередж заявок в-т, підвищ еф-ті в-ва, скороч в-т на закупівлю матер. Нормат м-д обліку в-т в-ва дозвол своєчас виявл і встанов причини відхил факт в-т від діючих норм осн в-т і кошторисів в-т на обслуг в-ва і упр-ня. Всі випадки відхил від норм повинні оформл відповід докум і обліковув. Облік відхил ведет з метою забезпеч своєчас інфи про розміри і причини додатк, непередбач нормами в-т, і прийняття необх орг-х і техніч заходів.

80.Облік та аналіз відхил від норм станд матер в-т. Всі випадки відхил від норм повинні оформ відповід докум і обліковув. Облік відхил ведет з метою забезп своєчас інфи про розміри і причини додатк, не передбач нормами в-т, і прийняття необх орг-х і техніч заходів. Х-ним для с-ми нормат обліку є своєчас оновл нормативів в рез здійс заходів з техніч розвит та удосконал орг-ї в-ва. Саме тому орг-я нормат обліку, перш за все, повяз з необхід розробки прогрес, технічнообгрунт норм в-т матер. За б-я застосов м-ду обл в-т на в-во факт матер на в-во вваж факт їх викор на вигот і здану за признач згідно із спеціал докум прод. При цьому факт в-ти повинні бути підтвердж спец розрах і звітами, в яких ці в-ти порівн з в-ми за нормами і розшифров відхил від норм із зазнач їх причин і винуватців. Відхил від норм (наднорм в-ти) спис не на в-чу с/в вигот прод(р-т, п-г), а на с/в реаліз прод. Нормат дані про матер в-т и для нормат кальк беруться зі специфікацій, що розроб у відділі гол технолога.

81-83.Обл. та аналіз відхилень від нормативн .стандартів Нормат. м-д обл. витр. в-ва дозвол. своєчасно виявл. і встановлюв. причини відхилення факт. витр. від діючих норм осн. витр. і кошторисів витр. на обслуговув. в-ва і упр-ня. Всі випадки відхил. від норм повинні оформ-тись відповідн. докум. і обліковув. Обл. відхилень ведеться з метою забезпеч. своєчасної інф. про розміри і причини додаткових, не передбачених нормами витрат, і прийняття необх. орг-них і технік. заходів. Х-ним для с-ми нормат. обл. є своєчасне оновлення нормативів в рез. здійснених заходів з технік. розвитку та удосконал.орг-ції в-ва.Саме тому орг-ція нормат. обл., перш за все, пов'язана з необхідн. розробки прогрес., технічно обгрунтов. норм витрат матеріалів, праці та з/пна од. прод. та її складових частин - деталей, вузлів та інших збірних мат. Нормативи, які х-ють величину витр. праці та з/п, вираж. в показниках норм виробітку та розцінках на опл. пр., які встан-ся , по кожній технологіч. операції. Нормат. дані про мат. витрати для нормат. калькуляцій беруться зі специфікацій, що розроб-ся у відділі головного технолога. Дані про нормат. витр. стосовно з/п (нормат. затрати часу, розцінки по операціях) готує відділ праці та з/п о-ва. Дисперсія (відхилення) факт. втрат від нормат. показує позит. або негат. тенденції у формуванні с/в, що впливає на калькуляцію с/в прод. та на її ціну. Якщо дисперсія негат. (переважають перевитрати), то с/в прод. підвищується. У випадку, коли при підвищенні с/в прод. ціна не змінюється, о-во не отрим. План. масу прибутку.

84.Суть м-ду „стандар-кост” і відмін від нормат. М-д обл в-т -це спосіб аналіт груп-ня в-т у бух реєстрах з метою визнач с/в прод (роб, пос).Суть його полягає у веденні обл в-т протягом звітн пер у розрізі встанов стандартів і відхил від них. Розроб стан-ти аналог нашим (у норм м-ді), які явл собою допустиму велич втрачання матер, труд, грош рес на од виготов прод. Стан-кост відрізн від нормат:1)відхил факт в-т від нормат, які мають місце при норма. м-ді, спис на с/в прод, що удорожчує її, тоді як при станд-кості ці відхил спис на винни осіб, які їх і відшкод.А при невстан винув ці відхил спис за рах приб.2) Нормат м-д передб веден обл в-т у зв’язку зі змінами норм, тоді як станд-кост такого обл не предб, оск у розвин країнах виходять з таких міркувань, що розробл стандарти повинні відпов факт в-м і навпаки, тому якщо є відхил, то вваж що стандарт розроб неправил.3)Застос норм м-ду в У регламен відповід інструкц і полож розробл по кожн галузі, тоді як застос станд-косту не реглам жодним докум, оск стандарти розроб кож п-вом самост.

85. Застос аналізу «в-ти – обсяг – приб». Аналіз взаємозвя «в-ти-обсяг-приб» - м-д систем дослідж взаємозв в-т, обсягу діял і приб п-ва з метою визнач: обсягу продажу що забезп відшкод всіх в-т і отрим бажаног приб; велич приб за певн обсягу продажу; впливу зміни велич в-т, обсягу і ціни реаліз на приб п-ва; оптим стр-ри в-т. Важливим напрямом аналізу «в–о–п» є передб реакції приб на зміни ін показників діял. Для таког аналізу викор показники: а) запас міцності (ЗМ)- велич на яку досягн обсяг реаліз перевищ рівень беззбитк. Цей показ можна визн як у грош так і натур вимірниках. Він показ на ск 1ць прод або грн можна скорот обсяг реаліз без загрози потрапити у зону збитку.б) коеф запасу міцно (КЗМ)- віднош запасу міцності до обсягу реаліз: КЗМ= ЗМ /Р. Р-обсяг реаліз. Цей показ колив -∞ до +1. Важлив ел-м аналізу взаємозв «в–о–п» є аналіз беззбитков- це побудов на основі розподілу в-т на змін і постій, а також обч точки беззбитк що визн критич обсяг продажу. Точка беззбитк – осяг продажу (діял) за якого доходи п-ва = його в-там або марж дохід = заг постійн в-там. Точку беззб можна вираз в натур (к-ть прод), грош (виручка) 1цях, або у % до нормал потужності. Точка беззб в грош 1цях= Змін в-ти+Пост в-ти. Точка беззб в натур 1цях= Пост в-ти/Марж дохід 86. Визнач точки беззб. Аналіз беззбитк- це побудов на основі розподілу в-т на змін і пост, а також обч точки беззб що визнач критич обсяг продажу. Точка беззбитк – осяг продажу (діял) за якого доходи п-ва = його в-там або марж дохід = заг постійн в-там. Точку беззб можна вираз в натур (к-ть прод), грош (виручка) 1цях, або у % до нормал потужності. Точка беззб в грош 1цях= Змін в-ти+Пост в-ти. Точка беззб в натур 1цях= Пост в-ти/Марж дохід на 1цю. Обчис т. беззб є важлив ел-ом аналізу але на практиці менеджера більше цікав обсяг і ціна реаліз, що забезп отрим бажан приб.

87. Суть граф м-ду анал «в–о–п». Аналіз взаємозв «в–о–п» можна викон різними методами: графіч або розрах (матем). Можна здійс за допом граф: беззб, взаємоз обсягу і приб, марж дох. Графік беззбит показує приб чи збит при певних в-тах. З цього граф видно що за обсягу продажу нижче 80000 1ць п-во за рах доходу від продаж не може відшкод власні в-ти і тому матиме збиток, і навпаки, за обсягу продаж що перевищує 80000 1ць п-во отрим прибу який зрост мірою збільш обсягу продажу. Граф взаємозв «приб–обсяг» ілюстр залеж прибут від обсягу продажу в натур або грош 1цях. З граф видно що в разі відсут доходу від продажу п-во має збитки, що = сумі пост в=т, тобто 240тисгрн. Вел збитк зниж мірою збільш обсягу продажу і =0, коли дох від продажу досяг 800тисгрн. Граф маржин доходу ілюст залеж марж дох від обсягу продажу і в-т п-ва. На цьому граф провод спочатку лінію змін в-т, до яких потім додають пост в-ти. На граф видно що марж дохід зрост мірою зрост обсягу продажу. За обсягу реаліз 80000 1ць (точка беззб) марж дох=пост в-ам, а в разі подал зрост прода забезп отрим і збіл приб.

88. Релеван підхід до управл ріш. На прийн управл ріш мен-ри витрач зачну част свого роб часу. Ріш можуть стосув довгостр перспек розв п-ва, поточ проблем, що у процесі опер діял п-ва. Довгостр ріш повяз з майб можливос, які прогноз-ся і потреб певних кроків уже сьогодні або найближ часом. Прийнят ріш- цілеспрямов вибір з кількох альт-х вар-в такої дії, що забезп досягн обраної мети п-ва або розвяз певної проблеми. Обліко інформ, що викор для прийн управл ріш має бути: релеван, своєчас, достовір. Релевантність означ, що дані обліку мають задовіл конкрет інформ потреби користув. Релев інформ має бути операт перед і не має містити помилок і упередж оцінок. Релев є такі в-ти і дох, які можуть бути змін внасл прийн того чи ін ріш. Дійсні в-ти що потреб сплати грошей або витрач ін активів. Альт-ні в-ти- вигода що втрач коли вибір 1го напряму дії вимаг відмов від альт-го ріш. Релев в-ти і доходи станов кількіс ел-т релев інформ, але для прийн ріш слід брати до уваги якіс фактор.

90. Орг-ні аспек і ф-ї бюдж-ня. Порядок формув і контрол за викон бюджетів п-в здійсн на підставі норматив актів, полож про облікову пол-ку п-в і різних розподіл докум. Бюджет- являє собою засіб реаліз стратегіч планів п-ва на майбут і тому має такі ф-й: 1Прогн-ня. 2Корис-ня. 3Контрол. При розробці с-ми бюджетів п-ва необх врахов особлив орг-ї і в-ва стр-ри таких п-в, зокрема усі види діял, орг-ю в-ва, технолог цикл, наявн внутргосп звязків по всіх сферах діял п-ва. С-ма бюдж-ня являє собою створ повної цілісної с-ми, яка вкл не лише планові але і факт показн що викор для подальш планув і контролю та коригув стратег цілей на перспект. Бюд-ня явл собою процес пл-ня майб діял п-ва, оформл його рез с-ю бюдж. Тому кожен бюдж явл собою кільк відобр такого плану. Розробка кожного бюдж спрямов на виріш таких завдань: 1Визнач обсягу і складу в-т. 2 Забезпеч покриття таких в-т фін рес з різних джерел. При розробці бюдж має місце викор показн які баз-ся на аналізі минул фін і нефін інформ, прогноз даних про кон’юнкт ринку і наук-техніч розробк. Х-ю ознак бюдж-ня є короткоср. Процес склад бюдж назив бюдж-м циклом і склад з етапів: пл-ня діял п-ва в цілому і також стр-их 1ць за участю кер-в усіх центрів від-сті; визнач показн які будуть викор для оцін діял п-ва; обговор можлив змін які пов’яз з новою ситуац; корист планів з врахув запропон поправок.

91.М-ка склад бюдж придбан матер. Бюдж придб матер міст розрах к-ті матер за їх видами, яку необх придб у планов періоді і в-ти коштів на придб матеріалів. Розрах базуют на потребі в матер, визнач у бюдж викор матер та з урахув зміни їх залишків на поч і кін відпов пер. Запаси матер за їх видами у % до планов потреби у наступ бюджетн періоді, врахов умови постачання і особлив ринку. Бюджет склад з кожн виду матер окремо, а заг сума в-т на придб матер визнач в цілому по п-ву.

92.М-ка склад бюдж в-т на опл праці. Бюдж прям в-т на опл праці план докум в якому відоб в-ти на оплату праці, необх для в-ва т-ів, р-т або п-г у бюдж пер. В-ти праці залеж від типу і к-ті прод, її трудом, с-ми опл праці. Ці дані викор при склад бюдж в-т на опл праці

й кредит.

93.М-ка склад бюдж наклад в-т. Бюдж вир-х наклад в-т- план докум що відоб наклад в-ти повяз з в-вом прод у бюдж пер. Цей бюдж склад на основі вироб програми, уклад угод (оренди, обслугов) і відпов розрах (аморт). Сума змін вироб наклад в-т у кожному кварталі визнач на підставі ставки розпод. Н-д 790400грн:395200од=2 грн. на од прод. Для спрощ розрах суми окремих статтей змін наклад в-т (з/п, оренда) розпод між кварталами пропорц до заг суми змін наклад в-т. На практиці для кожної ст змін накладн в-т можна застос окрему базу розподілу. Пост накладн в-и теж умовно порівну розпод по кварт. З урахув вказ спрощ бюдж вир накладн в-т.

97.Понят і класиф центрів в-сті. Децент управл- делегув повноваж з прийн ріш. Вона має переваги: 1Можлив вищ кер-ва зосеред на глобал стратег проблем і ріш. 2Оператив прийн ріш на відпов рівні тими кер-ми, які найглиб розум на суті пробл. 3Мен-ри нищ ланок набир відпов досвіду, що дає їм можлив з часом обійн більш відпов пости, а компан готують хорош топ мен-ів. Недоліки: 1Усклад процесу коорд діял 2Можл появи внутр нездоров конк-ї 3Збільш в-т на утрим обслуг персоналу. Отрим мен-м права самос прийм ріш озн водночас відпов за наслідки його роботи. Центр в-сті- підрозд який очолюв кер-м і несе персон в-сть за рез його д-сті. Облік за центрами в-сті це еф-на с-ма яка грунт на таких принц: 1Мен-ри відпов лише за ту д-сть, що переб під їх контроле 2Мен-ри беруть учас у визнач цілей за якими оцінюв їх д-сть. 3Мен-ри намаг досягти постав мети перед ними і їх підрозділами. 4Існує чітка визначен ролі обліку в с-мі заохоч працівників. 5Звіти про викон бюдж склад регуляр і викор для оцінки центрів в-сті. Створ і ф-ня с-ми обліку за центрами в-сті передб: 1Визнач центрів в-сті. 2Склад бюдж для кожног центру в-сті. 3Регуляр склад звітності про виконання. 4Анал причин відхилень. 5Оцінка д-сті центру. Основою обліку за центрами в-сті є: закріпл в-т і доходів за кер-ми різних рівнів і системат контроль за викон ними затвердж бюдж. Типи ц-ів в-сті: 1Ц-ри в-т. 2Ц-ри дохо. 3Ц-ри приб. 4Ц-ри інв-й. Ц-ри в-т- ц-р в-сті кер-к якого несе в-сть і контрол в-ти, але не контрол дох і інвест в активі ц-ру. Ними є більш підрозділів п-ва: цехи, відділи, дільн. Ц-ри в-т поділ на: 1Ц-ри технол в-т (підрозд основн і допом в-ва). 2Ц-ри дискрец в-т. (науководосл інс-ти і лаб-рії, адмін підрозд п-ва: відділ кадрів, бух-я, част підрозділів, що забезп збут прод: відділ реклами). Ц-ри дох (відділ продажу; фірмов магаз п-ва; регіонал предст-ва0. Ц-ри приб- тут кер-к контрол дох і в-ти, але не контрол інвест в активі ц-ру. До них віднос більш бізнес 1ць мережі компанії: ресторани, готелі, філії, відділи. Ц-ри інв-й- кер-к контрол одночас дох, в-ти, інв-ї в активи центру (компанії або філії, дочірні п-ва).

98.Обл і оцін д-сті ц-рів в-т. Оцінку д-сті ц-ів дискрец в-т здійс на підстав рез бюдж даними ц-ів. Оцінку д-сті ц-ів технологіч в-т здійс на підстав стандар в-т- в-ти необх для в-ва прод або надан п-г за нормал умов д-сті. Виділ 3 види стандарт: 1Базисні ст-ти- довготерм ст-ти в-т, які встановл на термін 2-5р з метою вияв динаміки цін і прод праці. 2Теоретичні- можуть бути досягн за ідеал умов д-сті. 3Поточні- відобр в-ти необх для в-ва прод у звітн пер за наявн умов д-сті. Ці станд встанов з урах існуюч технол, орг-ї в-ва, прод праці, кваліф прац, тарифних угод. С-ма кальк-ня ст-них в-т- с-ма облі, що викор ст-тні в-ти з метою контрол в-т, прийн ріш щодо цін, оцінки викон бюджів, усвідом в-т управл за відхил. Ця с-ма охоп: 1Встанов ст-тів в-т. 2Накопич даних про факт в-ти. 3Аналіз відхил і склад звітн. 4Дослід відхил. 5Внес відпов корективів. Відхил від ст-тів вияв зазвича наприкін міс і відобр у звітах ц-ів в-сті. Вони можуть бути спричин такими факторами: 1Відхил змін вироб наклад в-т зумовл 2чинн: а)Відхил за рах ціни = (Бюдж ціна на 1цю рес–Факт ціна за 1цю рес)*Факт к-ть викор рес. б)Відхил за рах еф-ті викор рес=(Бюдж к-ть викор рес– Факт к-ть викор рес)*Бюдж ціну на 1цю матер ресв. 2Відхил прямих матер в-т виник внасл динаміки ці і за рах викор рес. а)Відхил прямих матер в-т за рах ціни =Факт к-ть*Стандар ціну–Факт к-ть– Факт ціна. б)Відхил за рах викор рес= (Станд ціна–Факт ціна)*Факт к-ть.

99.Облік і оцін діял ц-ів доходу. Для оцінки д-сті ц-ів дох необх зістав бюдж і факт суму дох, визнач відхил і проаналіз причини виник таких відхил. Заг відхил дох за рах обсягу продажу є сумою відхил дох за рах продажу окрем виробів. Відхил за рах обсягу продажу=(Факт обсяг продаж виробу–Бюдж обсяг продаж виробу)*Бюдж ціну виробу. Відхил за рах обсягу продажу можна поділ так: 1Відхил за рах комбінації продажу є сумою відхил за рах доходу окрем виробів внасл комбін продажу. Відхил дох від продажу виробу за рах комбінації продажу=Бюдж ціна виробу*(Факт питом вага продаж виробу–Бюдж питома вага продаж виробу)*Факт обсяг продаж всіх виробів. 2Відхил за рах обсягу(к-ті)продажу=Бюдж ціна виробу* (Факт обсяг продаж всіх виробів–Бюдж обсяг продаж всіх виробів)*Бюдж питома вага продажу виробу.

100.Обл і оцінка д-сті ц-рів приб. Оцінка д-сті ц-рів приб здійс за допом аналізу досягн або перевищ бюдж приб. Такий аналіз провод на основі сегмент звіту про прибут- це звіт про приб, який відобр дох, в-ти і фін рез д-сті п-ва вцілому і його стр-них підроз. Анал відхил приб за рах прода визнач на основі марж дох на 1цю виробу. Таке відхил марж дох за рах ціни продажу=(Факт марж дохід на 1цю продажу-Бюдж марж дохід на 1цю прод)* Факт обсяг продажу виробу. Відхил марж дох за рах обсягу продажу=(Факт обсяг продажу–Бюдж обсяг продажу)*Бюдж марж дохід на 1цю продажу. Відхил марж дох за рах обсягу продажу може бути зумовл к-тю і комбінацією продажу= (Факт обсяг продажу–бюдж обсяг продаж) *Бюдж серед марж дохід на 1цю виробу. Відхил марж дох за рах комбін продажу= (Факт обсяг продажу виробу–

101.Облік і оцінка д-сті ц-рів інв-й. Найпошир показн для оцінки ц-ів інв-й є показник прибутков інв. Прибутк інв= Приб/Інв-й кап. Прибутк інв-й змін під вплив таких чин: 1Прибут. 2Інвестов кап. 3Оборотн кап. Чутлив прибут інв= Приб* Оборотн кап (це ф-ла Дюпона). За допом даної ф-ли можна: 1Визнач збільш доходу від продажу. 2Зниж в-т. 3Зменш інв. Для оцінки д-сті ц-рів інв-й можна викор показник залишк приб. Залишк приб= Факт бюдж приб–Мінім необх приб ц-ру інв. Мінім необх приб ц-ру інв назив ще платою за кап. Плата за кап= Інв капітал* Мінім норма приб.

104.М-ди викор контрол за викор матер у в-ві. Є 3 м-ди контролю: 1 Докум – суть у тому що спис матер на вироб потреби здійс в межах затверд норм. Відпуск матер провод по типових докум: ЛЗК, вимога, внутр накладна. Якщо має місце зверх лімітне викор матер, то встанов причини і винуватців. Якщо причиною є збільш в-ва то випуск нова лімітка. Вимога має примін у випадку однораз відпуску матер на вироб потреби. Внутр наклад викор при відпуску матер на госп потреби. 2Метод розкрою за партіями сиров-викор в тих п-вах де здійс розкрій тканин, шкіри, металу. Х-им для даного м-ду є те що на відпов партію матер яка відпуск у в-во вивод к-ть одерж з неї заготовок і відходів. Після провед факт розкрою до неї запис факт викор матер і порівн факт розхід із норматив, визнач відхил між ними (економія чи перев-ти). 3Інвентар м-д викор на тих в-вах де не доціл застос перші 2 методи. В-во з коротким технологіч циклом виготов прод (хлібобул галузь). На таких в-вах доцільн є провед інвент-ї за менші відріз часу (день, доба).

106.Викор внутр звітн для аналізу д-сті, види. Внутр звітність- це управл звітність, яка викор для надання операт, релев інфи управлінцям різних рівнів управл і явл собою с-му взаємопов показн, які х-ть рез роботи різних стр-них підрозділів п-ва. В залежн від цілей управл внутр звітність поділ на 3 види: інформ звітність, звітність про ек рез, результатив звіт про персонал від-сть. Дані види звітнос які викор в залеж від цілей управл для провед аналізу д-сті, склад у таких формах: 1Інформ звітність склад на запит управлінців для інформув їх операц, які мали місце на п-ві за певний час; 2Звітн про ек рез викор для оцінки д-сті стр-их підрозділів і є підставою для прийн короткостр управл ріш. Формами такої звітн є рапорти і звіти про рез роботи за день, часу роботи обладн. 3Результатна звітн про персональну від-сть складається з методів одерж техніч показн про рез роботи підрозд, в ній зазнач інформ про факт показники шляхом порівн її з планов бюдж показн і встанов відхил і винуватців.

107..Моделі б.о. Англосаксонська модель. Основні принципи цієї моделі було розроблено у Великобританії і США. Основна ідея цієї моделі — орієнтація обліку на інформаційні запити інвесторів і кредиторів. Для цієї моделі характерні: стабільна політична система; розвиненість економіки; всі правила (стандарти) приймаються професійними організаціями; високий професійний рівень облікових ринків, користувачів, сертифікації професійних кадрів; фінансова звітність спрямована на задоволення потреб інвесторів та кредиторів. Разом з тим у британо-американській моделі немає: уніфікованих плану рахунків, облікових регістрів, форм звітності, що може бути й позитивною стороною цієї моделі. Ця модель обліку широко застосовується в Австралії, Великобританії, Ізраїлі, Ірландії, Іспанії, Індії, Канаді, на Кіпрі, у Мексиці, Нідерландах, а також у країнах Центральної Америки.

Континентальна модель. Цієї моделі дотримуються у більшості країн Європи і в Японії Орієнтація на управлінські запити кредиторів не є пріоритетним завданням обліку. Навпаки, облікова політика спрямована-насамперед на задоволення вимог уряду, зокрема щодо оподаткування згідно з національним макроекономічним планом.Б.О. облік регламентується законодавчо,відрізняється консервативністю і високим ступенем втручання держави в облікову практику. Отже, континентальна модель використовується в країнах зі стабільною політичною системою, розвинутою економікою і має такі особливості: фінансовий звіт спрямований на задоволення потреб банків, облікові регістри регламентуються законодавчо, облікова практика зорієнтована на задоволення потреб уряду, зокрема показників макроекономічного рівня.

Південноамериканська модель. За винятком Бразилії, державною мовою якої є португальська, країни цієї моделі об'єднує спільна мова — іспанська. Основною відмінністю такої моделі від зазначених вище є коригування облікових даних на темпи інфляції. У цьому облік орієнтований на потреби державних планових органів, а методи обліку, які використовуються на підприємствах, досить уніфіковані. Інформація, необхідна для контролю, спрямована на виконання податкової політики. Отже, південноамериканськумодель бухгалтерського обліку використовують країни з такими характеристиками:;нерозвинута економіка; фінансовий звіт спрямований на задоволення потреб державних органів; облікові стандарти регламентуються законодавчо; методики обліку, які використовуються, — уніфіковані; постійне коригування облікових даних відносно темпів інфляції; облік зорієнтований на державні органи.

108..Міжн. орг-ї зі стандартизації б.о. З сер. 20 ст. у зв’язку з розвитком міжн.ек.відносин і створенням ТНК назріла проблема неузгодженості облік і ауд. стандартів.Було розроблено 1-і кроки у напрямку стандартизації бухг.практики. Прикладом є створення Комітету МСБО і Міжн.федерації бухгалтерів.КМСБО створений 1973 р. проф..бухг.орг-ями Австрал.,Канади, Фран., нім,Японії,Мексики Вели кобр.. сША,Ірлан. Метою діяльності КМСБО є формулювання, видання та вдосконалення в інтересах суспільства стандартів бухгалтерського обліку, яких необхідно дотримуватись при поданні фінансових звітів, і сприяння їх прийняттю та дотриманню в усьому світі, поліпшення та погоджування регулюючих положень, стандартів бухгалтерського обліку і процедур, пов'язаних з наданням фінансових звітів. КМСБО є єдиною міжнародною організацією, що здійснює розробку Міжнародних стандартів бухгалтерського обліку (МСБО). Даний комітет фінансуєтьсяпроф..бухг.орг-ями, що входять до складу його правління і Міжн.орг-єю бухгтерів і за рахунок внесків багатонаціональних компаній. У2000 р. був прийнятий новий статут і відповідно комітет ,а потім Рада МСБО. Комітет МСБо затвердив 41 стандарт б.о. і процедури пов’язані з поданням фін.звітності. Міжн.федераці бухг.- МФБ була створена в 1977 р..Сфера діяльності- розробка етичного освітнього і аудиторського напрямків у б.о. Кожні 5 роікв скликається міжнар.конгрес бухг-в - на ньому фахівці обговорюють прогрес у досягненні поставленої мети . Також впливають на міжн.розвиток і встановлення б.о. :ООН,ЄС, Федерація євр. Бухгалтерів експертів,Африкан.рада з б.о. , Федерац.бухг. Під-Сх.Азії

109.Склад і х-ка МСБО і директив ЄСМіжнародні стандарти бухгалтерського обліку (МСБО) - система принципів, методів та процедур ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності. МСБО виникли внаслідок інтеграційних процесів в економіці й спрямовані на зближення бухгалтерського обліку і фінансової звітності в різних країнах світу. Розробляє та впроваджує МСБО Комітет з міжнародних стандартів бухгалтерського обліку (КМСБО

Вони застосовуються: як основа національних вимог до бухгалтерського обліку в багатьох країнах; як міжнародний базовий підхід тими країнами, які розробляють власні вимоги (зокрема провідними розвиненими країнами, а також країнами, що розвиваються, такими як Китай і багато інших країн в Азії, Центральній Європі та СНД); фондовими біржами та регулюючими органами

міжнародними організаціями, такими як Європейська комісія, яка оголосила в 1995 p., що вона значною мірою покладається на КМСБО щодо досягнення результатів, які відповідають потребам ринків капіталу.

Структурно кожен стандарт включає: концепції та положення, що лежать в основі його розробки, перелік питань, що регламентується стандартом, короткий глосарій термінів, що використовуються, критерії застосування певного стандарту, методи обліку і способи розкриття інформації. Отже, МСБО зовсім не означають порядок ведення бухгалтерського обліку, а лише описують загальні правила оцінки і представлення інформації у фінансових звітах. Важливим при цьому є дотримання при веденні бухгалтерського обліку і складанні фінансової звітності таких загальноприйнятих принципів: обачності, повного висвітлення, автономності, послідовності, безперервності, нарахування та відповідності доходів і витрат, превалювання сутності над формою, історичної (фактичної) собівартості, єдиного грошового вимірника, періодичності.

110.Реглам обліку за міжнар ст-ми. Перші спроби держ реглам-ї проведі в Іспа у 18ст., де бело встанов певний порядок заповн облік книг. Держ регл-я здійсн за допом: законів, постанов, інструкцій. Але цьому сприяє суперечл інтересів груп, які мають причетн до госп д-сті. Акц-м необх мати гарантії щодо сумлін адм-ції п-ва; подат органи щодо сплати подат вчасно; кредит-м – забезп кредитоспром субєктів. Виникло питан про ступінь реглам-ї (повністю чи частково). Щодо орг-них моделей обліку, то їм властива певна його регл-я: 1 Британо-амер і інтернац моделі мают мінім регл-ю. 2 Контин виділ жорстк регл-ю. 3 Півд-амер має узагал варіант, змішана. Міжнар регл-я зяв у звяз з розвит транснац компаній. Вона здійс за допом ст-тів – це встанов і викор комплексу правил з мет-ки і орг-ї обліку для забезп оптим облікового процесу. Підходи до виріш проблеми уніфікації (узагал) БО: шлях гармоніз і станд-ії. Ідея гармонізації різних с-м БО реаліз в ЄС. Суть: в кожній країні може існув своя модель орг-ї обліку і с-ма стандар, що її регул. Головне, щоб ці станд не супереч аналог станд в ін країнах, тобто були в гармонії між собою. Ст-ція – відбув на основі розроб і затвердж МСБО, які носять рекомен х-р.

111.Заг принципи побуд міжнар ПР БО. ПР в БО назив їх групув за ек змістом, признач і стр-рою в сис-му переліку. Міжн с-ми цих планів станов таке їх груп, що дає можлив обліковувати і контрол госп д-сть у межах окрем п-в і країн, так і на міжнар рівні. Сьогодні створ 3 міжна ПР БО: 1 ЄврСоюзу 2 Афр Союзу. 3 Англосакс облікова с-ма. Принц побуд ПР БО: 1 Міжнарі вимоги до БО:*точне відобр майн і фін стану п-ва;*правил оцінки засобів і джерел (перв, ліквід, балан, аморт);*наявн облікових періодів;*постійн м-ів які викор; *повнота охопл обєктів. 2 Чітке визнач в ПР 4 їх катег:*баланс рах (актив, пасив, акт-пас);*рах для визнач рез д-сті п-ва (7, 9 кл рах);*рах управл бух, що викор для прийн страт ріш;*рах за допом яких поєдн дані фін і управл бух. 3 У більш регіонів у нац ПР відокрем основ рах, субрах 1го і 2го порядків, тобто орг-я аналіт обліку.