3.3. Інгредієнт економічного показника

Вважають, що економічний показник Х (або його характеристика) має позитивний інгредієнт, якщо при прийнятті рішення орієнтуються на його максимальне значення. Для цих випадків записують, що Х = Х⁺.

Якщо ж під час прийняття рішень орієнтуються на мінімальне значення економічного показника, то вважають, що він має негативний інгредієнт. У цій ситуації пишуть, що Х = Х ^–.

3.4. Ризик в абсолютному вираженні

В абсолютному вираженні ризик може визначатися сподіваною величиною можливих збитків, якщо збитки піддаються такому вимірові. Як міру ризику в абсолютному вираженні використовують також оцінки мінливості результату.

3.4.1. Спрощений підхід до оцінювання ризику

На практиці, оцінюючи ризик, часто обмежуються спрощеним підходом. При цьому спираються на одне значення економічного показника, яке відображає найважливішу узагальнену характеристику у даній конкретній ситуації. Якщо в якості такої узагальненої характеристики виступає величина небажаних наслідків(збитки, платежі тощо), то міра (ступінь) ризику невдачі (в процесі досягнення мети) може визначатися як добуток ймовірності невдачі (небажаних наслідків) на величину цих наслідків, тобто:

W = p_нх_н,

де х_н — величина небажаних наслідків.

Приклад 3.4. Надаючи банківський кредит комерційній фірмі, вважають, що збитки можливі в 20% випадків. Величина збитків може становити 20 тис.грн. Визначити величину ризику.

_Розв’язання. Оскільки х_н = 20000(гривень), р_н = 0,2, то величина ризику становить W= = р_нх_н= 200000,2 = 4000(гривень)._-

3.4.2. Ризик як величина очікуваної невдачі

Безсумнівний інтерес становить така оцінка ризику невдачі, яка ґрунтується на всьому спектрі можливих результатів (збитків, платежів тощо). Якщо ж відомі всі можливі наслідки окремої події та ймовірності їх настання, то для оцінки міри (ступеня) ризику використовується величина очікуваної невдачі (сподіване значення, математичне сподівання), пов’язана з невизначеністю, тобто середньозважена величина цих можливих результатів, де ймовірність кожного з них використовується як частота або питома вага відповідного значення. У випадку, коли всі можливі наслідки події описуються дискретною випадковою величиною

Х= Х ^– ={x₁; x₂;…; x_n},

а розподіл ймовірностей їх настання P = {p₁; p₂;…; p_n}; , величина ризику очікуваної невдачі:

W = M(Х ^–) =  .

Якщо ж несприятливі наслідки події описуються неперервною випадковою величиною , то

W = M(Х ^–) = ,

де f(x) — щільність розподілу ймовірності.

Приклад 3.5. Надаючи банківський кредит комерційній фірмі, здійснюють прогноз можливих значень збитків та відповідних значень ймовірності. Числові дані подано в табл.3.1.

Таблиця 3.1

Оцінка можливого результату	Прогнозовані збитки, тис. гривень	Значення ймовірності
Песимістична Стримана Оптимістична	30 6 – 40	0,2 0,5 0,3



Визначити сподівану величину ризику, тобто збитків.

Розв’язання. Випадкова величина Х, що характеризує можливі збитки, Х ^– ={30; 6; – 40}. Тоді величина ризику (сподіваних збитків):

тобто комерційній фірмі можна надати кредит, оскільки величина сподіваних збитків становить W = – 3, а це вказує на можливість прибутку._-

_! Висновок. Сподіване значення є центром групування реалізацій випадкової величини Х, а тому його можна розглядати як результат (ризик), який ми очікуємо в середньому.