55. Вирощування рибопосадкового матеріалу.

Сучасні вимоги, що визначають у. значній мірі прийо­ми і методи вирощування рибопосадковогоматеріалу, свідчать про необхідність володіння принципами виробни­цтва цьогорІчок коропа і рослиноїдних риб у моно- і полікультурі. Проте вимоги до вирощувальних ставів, особли­востей їх підготовки до експлуатації та зариблення є за­гальними і не пов'язані зі специфічністю культивованих видів риб.

Рибопосадковий матеріал займає значну питому вагу [до. 20 %) у структурі витрат на виробництво товарної риби. Переважаючий стан мають повносистемні господарства, об'єднання, в яких організується виробництво рибопосад­кового матеріалу, що забезпечує потреби окремих дільниць, цехів, підприємств. Особливої. актуальності набуває вирощування рибопо­садкового матеріалу в умовах сільськогосподарського ви-, робництва, де стави відрізняються як за будовою, так і за формою експлуатації. Багато з них неспускні, використо­вуються комплексно, що визначає особливості технологіч­них процесів, зокрема необхідність зариблення великим рибодосадковим матеріалом.

Зариблення вирощувальних ставів у монокультурі. Най­більш поширеною є система вирощування цьогорічок ко­ропа, при якій його личинок безпосередньо з нерестовика саджають на вирощування у вирощувальні стави. Але з впровадженням заводського відтворення широке застосу­вання одержав метод зариблення підрощеними личинками чи мальками. Молодь випускають у став обережно з відра чи, бідона вздовж підвітряного боку берегової лінії у кіль­кох місцях, особливо там, де помічені скупчення зоопланк­тону. Пересаджувати личинок із нерестовиків у вирощу­вальні стави краще у прохолодний час доби: рано вранці чи ввечері після заходу сонця.

Щільність, зариблення вирощувальних ставів визначає­ться біологічними й економічними факторами з урахуван­ням природної рибопродуктивності, продуктивності за ра­хунок внесення добрив, годівлі риби, а також вікового і розмірного складу молоді.

Вирощування цьогорічок у полікультурі. Вирощування цьогорічок коропа з рослиноїдними рибами значно підви­щує продуктивність ставів, оскільки білий амур, білий і строкатий товстолобики живляться в основному природни­ми кормами водойми, поїдаючи фіто- і зоопланктон, вищу водну рослинність. Крім того, білий амур і білий товсто­лобик, поїдаючи вищу рослинність і фітопланктон, є одно­часно і біологічними меліораторами. Питома вага окремих видів рослиноїдних риб може бути різною, але, як правило, білий амур і строка­тий товстолобик становлять ЗО—40 %, решта — білий тов­столобик.

При вирощуванні цьогорічок рослиноїдних риб особли­ву увагу приділяють підготовці вирощуваль­них ставів. Особливо важливе значення при вирощуванні цьогорічок у полікультурі має застосування добрив. Для одержання стабільних результатів вирощування цьогорічок при заводському відтворенні певне поширення одержав спосіб зариблення вирощуваль­них ставів підрощеними личинками чи мальками.

Особливого значення набуває зариблення підрощеною молоддю руслових вирощувальних ставів.

Найбільш ефективно виловлюють цьогорічок за допомо­гою рибовловлювача, розміщеного за водоскидом. При спу­сканні ставу риба разом із водою проходить через водо­скидну трубу і потрапляє в рибовловлювач, звідки її ви­ловлюють за допомогою різних засобів.

У невеликих вирощувальних ставах комбінують обидва методи: спочатку ловлять цьогорічок по воді, а потім- че­резрибовловлювач.