Размещено на http://www.allbest.ru/Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство аграрної політики України

Миколаївський державний аграрний університет

Економічний факультет

Кафедра бухгалтерського обліку

Курсова робота

з дисципліни ,, Фінансовий облік ”

на тему : Облік розрахунків з покупцями та замовниками в ДП «Агро-Коблево» Березанського району

Миколаїв-2010

ЗМІСТ

ВСУП

РОЗДІЛ I Законодавчо – нормативні та теоретичні аспекти обліку розрахунків з покупцями і замовниками та за авансами одержаними

1. Законодавчо – нормативні аспекти обліку розрахунків з покупцями і замовниками та авансами одержаними

2. Теоретичні аспекти обліку розрахунків з покупцями і замовниками та за авансами одержаними

РОЗДІЛ II Фінансово – економічна характеристика в ДП « Агро-Коблево» Березанського району

РОЗДІЛ III Стан та шляхи вдосконалення обліку розрахунків з покупцями та замовниками в ДП « Агро-Коблево» Березанського району

3.1 Документальне оформлення розрахунків з покупцями і замовниками

3.2 Аналітичний та синтетичний облік розрахунків з покупцями і замовниками

3.3 Шляхи вдосконалення обліку розрахунків з покупцями та замовниками

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

ДОДАТКИ

ВСТУП

Закон України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначає правові принципи регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності та поширюється на всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правових форм і форм власності, а також на представництва іноземних суб'єктів господарської діяльності, які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність відповідно до чинного законодавства.

У процесі господарської діяльності підприємства (операційної, інвестиційної та фінансової) неминуче виникають зв'язки з різними юридичними та фізичними особами:

• постачальниками ресурсів;

• покупцями продукції (робіт, послуг);

• бюджетом щодо податків і платежів;

• пенсійним фондом, організаціями страхового профілю;

• банком (обслуговування, кредитування);

• пов'язаними особами (спільна діяльність, участь у капіталі);

• іншими організаціями (науково-дослідними, консалтинговими,

• юридичними, з надання послуг – зв'язку, охорони, пошти,

• інформаційного забезпечення та ін.);

• фізичними особами (щодо оплати праці, розрахунків за підзвітні

• суми, відшкодування матеріальних збитків).

В обліку відображаються лише зв'язки, що мають матеріальне вираження у грошовій оцінці. Відвантажуючи виготовлену продукцію , підприємство , як правило, не отримує оплату одразу, тобто відбувається кредитування покупця. Тому протягом періоду від моменту відвантаження продукції до моменту надходження платежу кошти підприємства знаходяться у вигляді дебіторської заборгованості.

Дебіторами називаються юридичні та фізичні особи, які внаслідок, минулих подій заборгували підприємству певні суми грошових коштів, їх еквівалентів або інших активів, оцінених у грошовому вимірнику.

Дебіторською вважається заборгованість, яка виникає в ході взаємовідносин підприємства з економічними агентами (юридичними і фізичними) і належить даному підприємству на певну дату. Боржники зобов'язані погасити дебіторську заборгованість на основі укладених між економічними агентами договорів.

Відповідно до положень стандарту бухгалтерського обліку 10 «Дебіторська заборгованість» активом можна вважати лише таку заборгованість, за якою існує ймовірність отримання підприємством майбутніх економічних вигод та може бути достовірно визначена їх сума. Тобто економічні вигоди (гроші) підприємство отримає, якщо боржник не відмовиться від оплати і погашення боргу в установлені строки позовної давності (3 роки).

Таким чином, викладене вище зумовлює актуальність дослідження курсової роботи.

Об’єкт дослідження – теоретичні засади ситуаційного обліку та аналізу в ДП «Агро-Коблево» Березанського району. Предметом дослідження курсової роботи є облік та аналіз розрахунків з покупцями та замовниками ДП « Агро-Коблево» Березанського району. Метою курсової роботи є дослідження обліку розрахунків з покупцями та замовниками , розкриття основних понять поточної дебіторської заборгованості , синтетичний облік , порядок відображення в облікових регістрах і звітності заборгованості покупців і замовників в ДП « Агро-Коблево» Березанського району.

РОЗДІЛ I. Законодавчо – нормативні та теоретичні аспекти обліку розрахунків з покупцями і замовниками та за авансами одержаними

1.1 Законодавчо – нормативні аспекти обліку розрахунків з покупцями і замовниками та авансами одержаними

облік замовник аванс дебіторський

Низька платоспроможність підприємств викликає створення великих обсягів дебіторської заборгованості. Облік розрахунків з дебіторами регламентується П(С)БО 10 "Дебіторська заборгованість".

Дебіторська заборгованість включає всі вимоги підприємства до інших юридичних і фізичних осіб щодо грошей, товарів чи послуг. У більшості випадків можна визначити два головних види дебіторської заборгованості: товарну і нетоварну (не операційну).

Операції називаються товарними, якщо мова йде про оплату продукції (яка має натурально-речову форму), робіт та послуг. Тобто товарна дебіторська заборгованість виникає внаслідок звичайної операційної діяльності підприємства, яка може передбачати продаж товарів, виконання робіт чи (та) надання послуг [7].

Розрахунки з покупцями та замовниками відносяться до товарних у відповідності до визначення. Покупці – це фізичні або юридичні особи, які купують товари (роботи, послуги). Замовники – це учасники договору, на підставі замовлення яких виготовляється конкретна продукція, надаються послуги, виконуються роботи іншим учасником договору [14,стр.394].

Товарна дебіторська заборгованість відноситься до короткострокової (поточної). Поточну дебіторську заборгованість можна класифікувати за трьома напрямками (рис. 1.1):

Рис. 2.1. Класифікація поточної дебіторської заборгованості [11,стр.199]

1 – перехід у другу групу пов'язаний зі створенням на балансі резерву сумнівних боргів, оскільки сумнівним є стягнення дебіторської заборгованості з платника;

2 – перехід у третю групу пов'язаний із списанням з балансу дебіторської заборгованості, оскільки вона перестає відповідати визначенню активу.

За строками платежу дебіторська заборгованість класифікується на відстрочену (строк здійснення обов'язків по якій ще не настав) і прострочену (строк здійснення обов'язків по якій вже настав).

Безнадійна дебіторська заборгованість також відноситься до поточної дебіторської заборгованості (п. 4 П(С)БО 10). Згідно П(С)БО 10 "Дебіторська заборгованість" затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 8 жовтня 1999 р. № 237 дебітори – юридичні та фізичні особи, які внаслідок минулих подій заборгували підприємству певні суми грошових коштів, їх еквівалентів або інших активів. Дебіторська заборгованість – сума заборгованості дебіторів підприємству на певну дату. Довгострокова дебіторська заборгованість – сума дебіторської заборгованості, яка не виникає в ході нормального операційного циклу та буде погашена після дванадцяти місяців з дати балансу [3] .

Поточна дебіторська заборгованість – сума дебіторської заборгованості, яка виникає в ході нормального операційного циклу або буде погашена протягом дванадцяти місяців з дати балансу.

Сумнівний борг – поточна дебіторська заборгованість за продукцію, товари, роботи, послуги, щодо якої існує невпевненість її погашення боржником.

Чиста реалізаційна вартість дебіторської заборгованості сума поточної дебіторської заборгованості за товари, роботи, послуги з вирахуванням резерву сумнівних боргів [6]. Дебіторська заборгованість визнається активом, якщо існує ймовірність отримання підприємством майбутніх економічних вигод та може бути достовірно визначена її сума.

Поточна дебіторська заборгованість за продукцію, товари, роботи, послуги визнається активом одночасно з визнанням доходу від реалізації продукції, товарів, робіт і послуг та оцінюється за первісною вартістю. У разі відстрочення платежу за продукцію, товари, роботи, послуги з утворенням від цього різниці між справедливою вартістю дебіторської заборгованості та номінальною сумою грошових коштів та/або їх еквівалентів, що підлягають отриманню за продукцію, товари, роботи, послуги, така різниця визнається дебіторською заборгованістю за нарахованими доходами (процентами) у періоді її нарахування [1].

Поточна дебіторська заборгованість за продукцію, товари, роботи, послуги включається до підсумку балансу за чистою реалізаційною вартістю. Для визначення чистої реалізаційної вартості на дату балансу обчислюється величина резерву сумнівних боргів.

Величина резерву сумнівних боргів визначається, виходячи з платоспроможності окремих дебіторів або на основі класифікації дебіторської заборгованості.

Класифікація дебіторської заборгованості за продукцію, товари, роботи, послуги здійснюється групуванням дебіторської заборгованості за строками її непогашення із встановленням коефіцієнта сумнівності для кожної групи. Коефіцієнт сумнівності встановлюється підприємством, виходячи з фактичної суми безнадійної дебіторської заборгованості за продукцію, товари, роботи, послуги за попередні звітні періоди. Коефіцієнт сумнівності, як правило, зростає зі збільшенням строків непогашення дебіторської заборгованості. Величина резерву сумнівних боргів визначається як сума добутків поточної дебіторської заборгованості за продукцію, товари, роботи, послуги відповідної групи та коефіцієнта сумнівності відповідної групи [3].

Нарахування суми резерву сумнівних боргів за звітний період відображається у звіті про фінансові результати у складі інших операційних витрат.

Виключення безнадійної дебіторської заборгованості за продукцію, товари, роботи, послуги з активів здійснюється з одночасним зменшенням величини резерву сумнівних боргів. У разі недостатності суми нарахованого резерву сумнівних боргів безнадійна дебіторська заборгованість за продукцію, товари, роботи, послуги списується з активів на інші операційні витрати. Сума відшкодування раніше списаної безнадійної дебіторської заборгованості включається до складу інших операційних доходів.

Поточна дебіторська заборгованість, не пов'язана з реалізацією продукції, товарів, робіт, послуг, що визнана безнадійною, списується з балансу з відображенням втрат у складі інших операційних витрат.

Довгострокова дебіторська заборгованість, на яку нараховуються проценти, відображається в балансі за їхньою теперішньою вартістю. Визначення теперішньої вартості залежить від виду заборгованості та умов її погашення.

У примітках до фінансової звітності наводиться така інформація:

• Перелік дебіторів і суми довгострокової дебіторської заборгованості.

• Перелік дебіторів і суми дебіторської заборгованості пов'язаних сторін, з виділенням внутрішньо групового сальдо дебіторської заборгованості.

• Склад і суми статті балансу "Інша дебіторська заборгованість".

• Метод визначення величини резерву сумнівних боргів.

• Сума поточної дебіторської заборгованості за продукцію, товари, роботи, послуги в розрізі її класифікації за строками непогашення [4].

Відповідно до П(С)БО 2 "Баланс" у статті "Дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги" відображається заборгованість покупців або замовників за надані їм продукцію, товари, роботи або послуги (крім заборгованості, яка забезпечена векселем). У підсумок балансу включається чиста реалізаційна вартість, яка визначається шляхом вирахування з дебіторської заборгованості резерву сумнівних боргів. Сума резерву сумнівних боргів наводиться у дужках.

У статті "Дебіторська заборгованість за розрахунками з бюджетом" показується дебіторська заборгованість фінансових і податкових органів, а також переплата за податками, зборами та іншими платежами до бюджету.

У статті "Дебіторська заборгованість за виданими авансами" показується сума авансів, наданих іншим підприємствам у рахунок наступних платежів.

У статті "Дебіторська заборгованість з нарахованих доходів" показується сума нарахованих дивідендів, процентів, роялті тощо, що підлягають надходженню.

У статті "Дебіторська заборгованість із внутрішніх розрахунків" показується заборгованість пов'язаних сторін та дебіторська заборгованість із внутрішньовідомчих розрахунків.

У статті "Інша поточна дебіторська заборгованість" показується заборгованість дебіторів, яка не може бути включена до інших статей дебіторської заборгованості та яка відображається у складі оборотних активів.

Отже, поточна дебіторська заборгованість – сума дебіторської заборгованості, яка виникає в ході нормального операційного циклу або буде погашена протягом дванадцяти місяців з дати балансу [5].

Взаємини між продавцями (постачальниками) і покупцями (замовниками) будуються на основі господарських договорів купівлі – продажу продукції (товарів) та інших договорів на виконання робіт, надання послуг , в яких відображені зобов’язання покупця провести оплату за відвантажену йому продукцію, за договірною вартістю. Згідно п.2ст.180 Господарського кодексу України господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх істотних умов. До істотних умов, які в обов’язковому порядку зобов’язані погодити сторони належать: предмет договору, ціна та строк дії договору, оскільки ці умови договору є необхідними у разі виникнення та розгляду суперечок у претензійно – позовному порядку.

Покупці і постачальники відповідно до договору купівлі – продажу та інших договорів можуть здійснювати розрахунки шляхом попередньої оплати продукції, що купується , робіт, що виконуються, послуг, що надаються.

В даний час поширені розрахунки платіжними дорученнями , векселями, виставлянням акредитивів , чеками та ін [12,стр.132].

В розрахунках покупців за отриману продукцію можуть виникнути непередбачені обставини, які перешкоджають своєчасному виконанню зобов’язання згідно з угодою або невиконання їх взагалі. Такими обставинами можуть бути :

- тимчасова фінансова неплатоспроможність підприємства;

- банкрутство підприємства;

- форс - мажорні обставини;

З введенням Закону про прибуток з 01.07.97 р. стало невигідним здійснювати відвантаження продукції без попередньої оплати, оскільки відвантаженні цінності , виконані роботи, надані послуги ще не сплачені, але вже включаються до складу валового доходу у складі загальної суми доходу підприємства. але якщо така ситуація виникла, то необхідно керуватися статтею 12 Закону про прибуток , використовувати надане право примусового стягнення заборгованості і тим самим регулювати величину валового доходу на суму дебіторської заборгованості з покупцями і замовниками. Згідно з підпунктом 12.1.1 Закону про прибуток продавець має право зменшувати суму валового доходу звітного періоду на вартість відвантаженої продукції , товарів у випадку, якщо покупець затримує без узгодження з продавцем оплату, за умови якщо продавець звернувся із заявою в суд (арбітражний суд)про стягнення заборгованості з покупця або про визнання покупця банкротом, а також якщо нотаріус здійснив виконавчий напис про стягнення боргу з покупця або стягнення закладеного майна.

У разі виявлення форс – мажорних обставин (військові дії, пожежа, повінь та ін.) можуть бути випадки повної або часткової втрати продукції(товарів) в дорозі, її пошкодження, знищення та ін. При зазначених обставинах продавці або покупці можуть застрахувати відвантажені цінності по зазначених страхових подіях. Згідно з підпунктом 5.4.6 Закону про прибуток сума витрат на страхування майна та інших комерційних ризиків відноситься до валових витрат, а сума страхового відшкодування включається до валового доходу платника податків [2].